Рішення

від 23.06.2015 по справі 913/152/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

23 червня 2015 року Справа № 913/152/15

Провадження №5/913/152/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до відповідача Приватного підприємства "Фірма "Марічка", м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 1169559 грн. 79 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С

У засіданні брали участь:

від позивача - Кожихов А.Ю., головний експерт, довіреність від 23.03.2015 № 93/15;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 010/304007/0130024 від 27.03.2013 в сумі 1169559 грн. 79 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 833000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 119090 грн. 21 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 79969 грн. 58 коп., штраф - 137500 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Крім того, позивачем нараховано пеню за неналежне виконання зобов'язань та штраф.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав письмові пояснення щодо періоду утворення заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування ним та періоду нарахування пені.

Крім того, позивачем уточнено позовні вимоги за заявою від 22.06.2015 № 140-11-4-00/8/633, в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом - 833000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 119090 грн. 21 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення тіла кредиту - 64084 грн. 94 коп., пеню за несвоєчасне погашення відсотків. - 15884 грн. 64 коп., штраф - 137500 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято вказану заяву до розгляду.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем реєстраціїПП "Фрма "Марічка" є 94518, м. Красний Луч Луганської області, Мікрорайон 4, б. 4, кв. 43.

Листом від 16.03.2015 №511-30-100 УДППЗ "Укрпошта" повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (зі змінами), органи поштового зв'язку не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснюється.

Так, оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО, то інформація про час і місце судового засідання також була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет.

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, тому у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 ).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль», як кредитором, та приватним підприємством «Фірма «Марічка», як позичальником, 25.03.2011 було укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 010/42-0-1/712 (а.с.11-21).

В рамках генеральної угоди було укладено кредитний договір № 010/304007/0130024 від 27.03.2013 (далі за текстом - договір, а.с. 28-30).

До кредитного договору укладено додаткові угоди.

Предметом даного Договору (п. 1 договору із змінами, внесеними додатковими угодами) є правовідносини, за якими кредитор на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів однією сумою у сумі 1250000 грн. 00 коп. та повинен бути повернутий позичальником в строк до 21.03.2015.

За пунктом 1.4 договору позичальник за користування кредитом сплачує кредитору проценти 20 % річних, а з 24.03.2014 - 19% річних..

Додатковою угодою від 24.03.2014 № 2 змінено вид ліміту з відновлювального на невідновлювальний.

Відповідно до п. 1.9 договору періодичність сплати процентів встановлено не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та остаточно в останній день строку дії ліміту кредитної операції.

Згідно із п. 1.11 договору порядок погашення тіла кредиту відбувається частинами відповідно до графіку зниження ліміту, а саме:

27.03.2013 - 31.01.2014 - 1250000 грн. 00 коп.;

01.02.2014 - 27.02.2015 - 833000 грн. 00 коп.;

28.02.2015 - 21 03.2015 - 558000 грн. 00 коп.

Пунктом 14.3 генерального договору за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань цим генеральним договором та договором кредиту сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу.

За умовами п. 14.8 договору за невиконання або неналежне виконання позичальником обов'язків, передбачених статтями 5,7,8,9 договору, позичальник на вимогу кредитора сплачує неустойку у розмірі 0,5% від суми кредиту за кожне порушення обов'язку (але не менш 500 грн. 00 коп.).

На виконання кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику в сумі 1383187 грн. 09 коп., що підтверджується меморіальними ордерами (а.с. 35-38).

Як вбачається з виписку з особового рахунку, відповідач свої грошові зобов'язання за кредитним договором виконав частково.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту - 833000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 119090 грн. 21 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення тіла кредиту - 64084 грн. 94 коп., пеню за несвоєчасне погашення відсотків. - 15884 грн. 64 коп., штраф - 137500 грн. 00 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 010/304007/0130024 від 27.03.2013 з врахуванням додаткових угод до нього, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)(п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Факт видачі відповідачу кредиту підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надав.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення кредитної заборгованості та заборгованості за процентами підлягають задоволенню повністю в сумі 833000 грн. 00 коп. та в сумі 119090 грн. 21 коп. відповідно.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 вказаної статті встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 14.3 генерального договору за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань цим генеральним договором та договором кредиту сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.11.2014 по 30.04.2015 в сумі 64084 грн. 94 коп. та пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.11.2014 по 30.04.2015 в сумі 15884 грн. 64 коп.

Розрахунок пені за несвоєчасну оплату процентів здійснено відповідно до положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який приймається судом як дійсно обґрунтований.

Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату процентів за період з 01.11.2014 по 30.04.2015 в сумі 15884 грн. 64 коп. задовольняються у повному обсязі.

В задоволенні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.11.2014 по 30.04.2015 в сумі 64084 грн. 94 коп. суд відмовляє з наступних підстав.

Згідно із ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Основною заборгованість за кредитом є зобов'язання позичальника перед кредитором щодо повернення суми кредиту за винятком плати за користування кредитом, сплати комісій, неустойок, штрафних санкцій, тощо.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факт проведення антитерористичної операції на території м. Красний Луч та Луганської області будь-яких сумнівів не викликає, оскільки він неодноразово висвітлювався в засобах масової інформації, у повідомленнях Ради національної безпеки та оборони України.

Так, зокрема, проведення антитерористичної операції на території міста Луганська та Луганської області вбачається з Указів Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях".

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (зі змінами) встановлено, що у місті Красний Луч Луганської області органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження .

А тому, враховуючи фактичні обставини справи, норми вищенаведеного законодавства, суд дійшов висновку, що пеня за несвоєчасне погашення кредиту з 01.11.2014 по 30.04.2015 в сумі 64084 грн. 94 коп. підпадає під дію мораторію щодо нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, встановленого Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

За умовами п. 14.8 договору за невиконання або неналежне виконання позичальником обов'язків, передбачених статтями 5,7,8,9 договору, позичальник на вимогу кредитора сплачує неустойку у розмірі 0,5% від суми кредиту за кожне порушення обов'язку (але не менш 500 грн. 00 коп.).

В задоволенні вимог позивача про стягнення штрафу в сумі 137500 грн. 00 коп. слід відмовити у повному обсязі з підстав, викладених в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати тіла кредиту, а також виходячи з наступного.

Статтею 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства . Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України, а для банків - Національним банком України.

У рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції , на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності .

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач звільнений законом від відповідальності за недотримання строків для подання органам, до сфери управління яких він належать, фінансової звітності, тому останній був позбавлений можливості своєчасно подати банку таку звітність на виконання умов кредитного договору.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 833000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками в сумі 119090 грн. 21 коп., пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 15884 грн. 64 коп. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір в сумі 19359 грн. 50 коп. пропорційно розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Приватного підприємства "Фірма "Марічка" про стягнення 1169559 грн. 79 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути Приватного підприємства "Фірма "Марічка" , м. Красний Луч Луганської області, Мікрорайон 4, б. 4, кв. 43, ідентифікаційний код 19078306, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, 9, код за ЄДРПОУ 14305909, заборгованість за тілом кредиту в сумі 833000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками в сумі 119090 грн. 21 коп., пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 15884 грн. 64 коп., судовий збір в сумі 19359 грн. 50 коп. Видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 25.06.2015.

Суддя С.В.Вінніков