Ухвала

від 23.06.2015 по справі 805/651/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року справа №805/651/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання - Святодух О.Б.,

за участю представника позивача - ОСОБА_4,

за участю відповідача - ОСОБА_5,

за участю представника третьої особи - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_7 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015р. у справі № 805/651/15-а за позовом Прокурора Олександрівського району Донецької області, Прокурора Олександрівського району Донецької області в інтересах держави в особі Олександрівського відділення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_7, третя особа - Олександрівська районна державна адміністрація про стягнення податкового боргу в розмірі 34068,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_7, в якому просив стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 34068 грн. 05 коп. з орендної плати за землю на р/р 33219815700108, за кодом бюджетної класифікації 13050500, ОКПО 37980376, МФО 834016, Олександрівське УК/с.Некременне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015р. позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_7 (ідент. номер НОМЕР_1) суму податкового боргу в розмірі 34068 (тридцять чотири тисячі шістдесят вісім) гривень 05 копійок з орендної плати за землю на р/р 33219815700108, за кодом бюджетної класифікації 13050500, ОКПО 37980376, МФО 834016, Олександрівське УК/с.Некременне.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 34068,05 грн. за 2014 рік, яка підлягає стягненню.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, необґрунтованість та незаконність прийнятого рішення, просив скасувати постанову суду першої інстанції, та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Від Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.

01.07.2010 року Некременською сільською радою з ОСОБА_7 був укладений Договір оренди б/н земельної ділянки площею 64,68 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення.

Актом приймання - передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідач прийняв земельну ділянку площею 64,68 га.

Рішенням Некременської сільської ради від 20.08.2013 року № 6/35-403 було запропоновано ОСОБА_7 укласти додаткову угоду по оплаті за оренду земельної ділянки із розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.9 додаткової угоди від 22.08.2013 року до Договору оренди від 01.07.2010 року орендна плата встановлена у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до листа відділу Держземагентства в Олександрівському районі Донецької області № 1046-01/672 від 18.09.2013 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки яку орендує ОСОБА_7 площею 64,68 га складає 1231395,94 грн.

Згідно з податковою вимогою форми В«ФВ» від 10.10.2014 року № 13755-05 станом на 09.10.2014 року у відповідача наявна заборгованість в сумі 35578,18 грн.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди від 17.11.2014 року до Договору оренди від 01.07.2010 року площа земельної ділянки становить 42,2424 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п.5 Додаткової угоди від 17.11.2014 року до Договору оренди від 01.07.2010 року грошова оцінка земельної ділянки становить 803986,55 грн. (а.с.21).

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника податків податковий борг зі сплати орендної плати за землю на 30.11.2014 року становить 34068,05 грн.

Згідно з розрахунком суми орендної плати за землю наданим представником позивача, контролюючим органом при проведенні розрахунку були взяті до уваги положення Додаткової угоди від 17.11.2014 року про зміну площі земельної ділянки та внесені відповідачем суми.

Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з земельного податку фізичних осіб у розмірі 34068,05 грн.

Доказів сплати зазначеного боргу суду не надано.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У пункті 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу» зазначено, що Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції - подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового Кодексу визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 зазначеного Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 зазначеного Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 41.5. статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Підпунктом п. 15.1 статті 15 Податкового Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту п. 63.1 статті 63 Податкового Кодексу облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платників податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового Кодексу України Контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 288.4. статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем і орендатором.

Тож суд першої інстанції вірно дійшов висновку про існування у відповідача боргу за Договором оренди від 01.07.2010р.

Суд не бере до уваги посилання апелянта на неспівпадання номеру, за яким було зареєстровано Договір оренди від 01 липня 2010р., та номеру запису, вказаному в преамбулі додаткової угоди від 22 серпня 2013р., за необґрунтованістю. Зазначені номери співпадають, у додатковій угоді реєстраційний номер вказано вірно.

Також апелянт зауважує, що додаткова угода від 22.08.2013р. не має юридичної сили на підставі того, що вона не пройшла державної реєстрації у державного реєстратора Олександрівського районного управління юстиції у Донецькій області. Але відповідно до положень ст.6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. В даному випадку право оренди вже було зареєстровано під час укладання Договору оренди від 01.07.2010р., а тому безпосередньо додаткова угода реєстрації не потребує. До того ж з тексту самої угоди вбачається, що вона є невід'ємною частиною Договору оренди.

У доводах апеляційної скарги ОСОБА_7 зазначає, що додаткова угода до Договору оренди від 22.08.2013р. є недійсною з підстав, регламентованих ст.215 Цивільного кодексу України. Проте ч.3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В матеріалах справи відсутні докази того, що додаткову угоду до Договору оренди від 22.08.2013р. було визнано недійсною у судовому порядку, що зумовлює її чинність та обов'язковість виконання сторонами.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у зазначеному рішенні, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_7 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015р. у справі № 805/651/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015р. у справі № 805/651/15-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 24 червня 2015 року.

Колегія суддів М.Г. Сухарьок

ОСОБА_2

ОСОБА_3