Рішення

від 23.06.2015 по справі 171/1320/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1320/13-ц 22-ц/774/1136/К/15

Справа № 171/1320/13-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц\774\1136 \К\15 Хоруженко Н.В.

Категорія № 25 (ІУ ) Доповідач Грищенко Н.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Братіщевої Л.А., Чорнобука В.І.,

при секретарі: Булах К.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Апостоловського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», про відшкодування моральної та матеріальної шкоди спричиненої в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки , -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» ( надалі - ПАТ «СК «АХА Страхування»), про відшкодування моральної та матеріальної шкоди спричиненої в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05 вересня 2012 року з вини відповідача ОСОБА_3 відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль ВАЗ 2106 н.з. НОМЕР_1, який на праві власності належить позивачу, зазнав механічних ушкоджень, а донька позивача отримала тілесні ушкодження, які за своєю тяжкістю відносяться до легких тілесних ушкоджень, переносила фізичний біль, що завдало моральних страждань.

Після уточнення позовних вимог в останній редакції у листопаді 2014 року ОСОБА_2 просив суд стягнути солідарно з відповідачів у відшкодування матеріальної шкоди - 16285,08 грн. у відшкодування моральної шкоди - 32 000 грн. та у відшкодування судових витрат - 3118,08 грн.

Рішенням Апостоловського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 11050,08 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків за пошкодження автомобілю, 800 грн. в якості відшкодування моральної шкоди завданої йому внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, завданій його доньці, 500 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження його майна, а всього на суму 12350,08 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «СК «АХА Страхування», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вважає, що судом не взято до уваги, що ні позивачем, ні винною особою належним чином не було повідомлено страховика про подію ДТП, не надано письмову заяву, страховику не надано для огляду копії документів та пошкоджені транспортні засоби, що позбавило СК можливості встановити обставини ДТП та розмір збитків, що виключає обов'язку відшкодувати завдану шкоду.

Крім того, вважають, що судом не враховано, що вимоги про стягнення моральної шкоди, завданої позивачу пошкодженням його майна не підлягають задоволенню, оскільки не передбачені чинним законодавством.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку представника відповідача ПАТ «СК АХА страхування» в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Відповідач належним чином про час та місце розгляду справи були повідомлені, про що свідчить зворотне поштове повідомлення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Судом встановлено, що 05 вересня 2012 року приблизно о 16.00 год. водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Тойта Прадо» д.з. НОМЕР_3 по об'їзній дорозі в м. Кривий Ріг, виконуючи маневр повороту ліворуч, не вибрав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2106 н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, пасажир ОСОБА_2 - тілесні ушкодження.

Як убачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, позивач ОСОБА_2 є власником автомобіля ВАЗ 2106,1977 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_1. ( а.с.12)

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2013 року скасовано постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 грудня 2012 року, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративного правопорушення , передбаченого ст..124 КУпАП із закриттям провадження у справі у зв'язку із збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.( а.с. 8-11).

Згідно копії Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 14 вересня 2012 року та копії Постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11 грудня 2012 року про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідача ОСОБА_3 визнано винним у скоєному ДТП ( а.с. 150-178).

Відповідно до ч. 4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок чи постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як убачається з висновку експерта № 2-/а від 10 вересня 2013 року, матеріальний збиток заподіяного власнику автомобіля «ВАЗ - 2106» державний номер НОМЕР_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 05 вересня 2012 року, становить 15185,08 грн. ( а.с.22-34).

Висновком експерта від 05 червня 2014 року встановлено, що тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_2 2004 р.н., відносяться до легких тілесних ушкоджень, давність виникнення може відповідати 05.09.12 року ( а.с.209-210) .

Як убачається з полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ\1801844 від 22 січня 2012 року, відповідач ОСОБА_3 застрахував свою відповідальність у АТ «СК «АХА Страхування» ( а.с.75).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи з АТ «СК «АХА Страхування» матеріальну та моральну шкоду спричинену ДТП, суд першої інстанції керувався ст.ст.1166,1167 ЦК України, ЗУ «Про загальнообов'язкове страхування цивільно- праової відповідальності» та дійшов висновку, що страховик зобов'язаний виплатити завдану шкоду, оскільки цивільна правова відповідальність винної особи була застрахована та винна особа зверталась із заявою до страховика про настання страхового випадку.

Колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне .

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся із заявою до АТ «СК «АХА Страхування» на фірменому балку страхової компанії письмово та повідомив про страховий випадок, що мав місце 05 вересня 2012 року ( а.с.73-74).

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність письмового повідомлення страхувальником про настання страхової події такими, що не відповідають матеріалам справи.

Згідно п.33.3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП зобов'язані зберігати пошкоджене майно до його огляду представником СК, згідно ст. 35 цього ж закону потерпілий повинен подати до СК заяву про страхове відшкодування.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 16 ЗУ "Про страхування" Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 19 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ України від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (пункт 5 частини першої статті 989 ЦК, пункт 5 частини першої статті 991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Посилання в апеляційній скарзі ПАТ «СК «АХА Страхування» на те, що сторонами не було надано для огляду пошкоджений транспортний засіб для визначення розміру страхового відшкодування, колегія суддів до уваги не приймає.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 у відповідності до вимог законодавства 11 вересня 2012 року звернувся до ПАТ «СК «АХА Страхування» із заявою про настання страхового випадку у зв'язку із чим була заведена справа страхувальником ( а.с.73).

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром матеріальної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_2 в сумі 11050,08 грн. з урахуванням остаточної вартості пошкодженого транспортного засобу.

Згідно з п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Матеріали справи не містять заяви позивача про визнання його автомобіля фактично знищеним, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення зі страхової компанії розміру страхового відшкодування з урахуванням різниці франшизи та вартістю транспортного засобу після ДТП.

Однак, колегія суддів звертає увагу на доводи апеляційної скарги представника відповідача ПАТ «СК «АХА Страхування» в частині стягнення моральної шкоди зі страхової компанії за пошкодження майна позивача в сумі 500 грн. та моральної шкоди на користь позивача в сумі 800 грн. за спричинені тілесні ушкодження його донці.

Відповідно ст.22.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Стаття 23 вищезазначеного закону передбачає, що відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про стягнення моральної шкоди зі страхової компанії на користь позивача ОСОБА_2 за пошкоджений транспортний засіб в сумі 500 грн. не відповідає вимогам законодавства, тому підлягає скасуванню, згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Що стосується висновку суду першої інстанції в частині стягнутої моральної шкоди на користь позивача за хвилювання, що були спричиненні йому в результаті тілесних ушкоджень завданих його донці, то вони не відповідають вимогам законодавства.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як убачається із тексту уточнених позовних вимог, позивач ОСОБА_2 просив суд стягнути моральну шкоду за спричинення йому хвилювань при нанесенні тілесних ушкоджень його донці ( а.с.244 том.2)

Статтею 23 ЦК України передбачено право особа на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, спричинення йому моральної шкоди, перенесенням його дитиною ушкодження здоров'я, у чому вона полягає, які істотні зміни у його життєвих стосунків виникли.

У відповідності до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позовних вимог про стягнення моральної шкоди на користь позивача, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_5, 2004 року народження у зв'язку із ушкодженням її здоров'я та перенесенням із цим фізичного болю, не заявлено.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Апостоловського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2015 року в частині стягнення з ПАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди 800 грн. в якості відшкодування моральної шкоди завданої йому внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, завданій його доньці та 500 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження його майна, не відповідає вимогам законодавства, тому підлягає скасуванню згідно п.п.3,4,ч.1 ст.309 ЦПК України та ухваленню в цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 309,314-316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити частково.

Рішення Апостоловського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2015 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди 800 грн. в якості відшкодування моральної шкоди завданої йому внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, завданій його доньці та 500 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження його майна - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: