Ухвала

від 24.06.2015 по справі 817/4219/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"24" червня 2015 р. Справа № 817/4219/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Майора Г.І.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.А.С" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" березня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.А.С" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.А.С" (далі - ТОВ "С.П.А.С") звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2014 року №0008401500, №0008421500, №0008431500.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 року в задоволенні позову - відмовлено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.А.С" (код ЄДРПОУ 37154467) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1644,30 грн. (Одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.)

Не погоджуючись з даною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання, за наслідками якої складно акт від 30.09.2014 року №172/15/37154467 (а.с.11-12-14).

Перевіркою встановлено порушення платником податків граничних строків сплати суми грошового зобов’язання.

На підставі акту перевірки 30.09.2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0008401500, яким за затримку сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 40990,635 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 8198,13 грн.; №0008421500, яким за затримку сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 48896,20 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 9779,24 грн.; №0008431500, яким за затримку сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 19377 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 1937,70 грн.

Позивач, вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду про їх скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнаються податковим боргом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено розстрочення податкового боргу, яким є перенесення строків сплати платником податків податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього кодексу.

В силу пункту 100.6 статті 100 Податкового кодексу України встановлено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Згідно пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 100.13 статті 100 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 100 Податкового кодексу України розроблений Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1853/24385 (далі - Порядок).

Згідно пункту 1.4. розділу І Порядку, розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи (далі - ІС), що ведеться органами доходів і зборів.

У відповідності до пункту 1.9. розділу І Порядку, строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Згідно пункту 3.3. розділу ІІІ Порядку розстрочення (відстрочення) надається окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею. У разі якщо строк сплати грошових зобов’язань (податкового боргу) за окремими податками, зборами, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), пенею та строк їх розстрочення (відстрочення) збігаються, може прийматися одне рішення про розстрочення (відстрочення) із зазначенням таких податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені окремими рядками.

Наявність рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) не обмежує права платника на отримання наступного розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) як з цього податку, збору, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, так і з інших.

Пунктом 3.9. розділу ІІІ Порядку передбачено, що на розстрочені (відстрочені) грошові зобов’язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «С.П.А.С», керуючись ст.100 ПК України укладено з ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області договори про розстрочення податкового боргу:

- №6 від 31.03.2014 року, яким позивачу надано розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 68 369,32 грн.;

- №7 від 31.03.2014 року, яким позивачу надано розстрочення сплати податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 40 990,64 грн.;

- №10 від 31.03.2014 року, яким позивачу надано розстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 4 492,04 грн.

Приписами п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, судом правомірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.А.С" несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджені суми податкових зобов'язань, відповідно до договорів про розстрочення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом застосовано штрафні санкції виключно за період з дати виникнення податкового боргу по дату укладання договору про розстрочення податкового боргу з дотриманням приписів ст. 126 Податкового кодексу України (а.с.86-88), на розстрочені грошові зобов'язання штрафні санкції не нараховувалися.

З огляду на зазначене, суду першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення від 30.09.2014 року №0008401500, №0008421500, №0008431500 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.А.С" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" березня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: Г.І. Майор

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.А.С" вул.Київська,36, оф.13,м.Рівне,33028

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,