Ухвала

від 16.06.2015 по справі 804/3848/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року м. Київ К/800/1951/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Чайці О.С. ,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року

по справі № 804/3848/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Гамбит»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Гамбит» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002342202 від 06.03.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ФК Гамбит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої, серед іншого, встановлені порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР), пп.135.5.15 п.135.5 ст.135, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України.

Висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що цінні папери Агрофірма «Надія Приазов'я» не мають властивостей, визначених ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а залучення до участі у продажу брокера свідчить про відсутність ділової мети, оскільки позивач є професійним діячем із зазначеного виду діяльності.

За результатами перевірки 06.03.2014 року відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0002342202 на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1386760,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 148166,00 грн.

За результатами адміністративного процедури оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

На думку відповідача, в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР позивачем занижено інші доходи у вигляді коштів отриманих від продажу акцій фіктивного емітента ВАТ Агрофірма «Надія Приазов'я»; в порушення вимог пп.135.5.15 п.135.5 ст.135 ПК України занижені інші доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, на суму отриманих коштів від продажу акцій фіктивного емітента Агрофірма «Надія Приазов'я».

Стосовно вказаних порушень колегія суддів погоджується із наступними висновками суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому, облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Згідно з підпунктом 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Тобто, виходячи зі змісту підпункту 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР термін «торгівля цінними паперами та деривативами» охоплює будь-які операції з придбання або продажу корпоративних прав.

Відповідно до підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Аналогічні норми щодо регулювання окремого податкового обліку операцій з цінними паперами (акціями) в спірний період врегульовано п. 153.8 ст. 153 ПК України.

Відповідно до положень пп.7.6.1, пп.7.6.3, пп.7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, п.153.8 ст. 153 ПК України ведеться окремий облік по операціям з цінними паперами.

Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку з припиненням діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації визначений у розділі ІІ Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року № 222.

Згідно пункту 1 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, вказаного Рішення №222, зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюється уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або їх територіальних органів.

У відповідності до п.1.5 розділу 2 Рішення №222, починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєстру вального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів наявності рішення уповноваженого органу на час здійснення спірних операцій про зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій ВАТ Агрофірма «Надія Приазов'я».

Рішенням ДКЦПФР № 999 від 17.10.2006 року затверджено Положення про депозитарну діяльність, яке визначає перелік цінних паперів, що обслуговуються у Національній депозитарній системі, основні функції депозитарних установ та правила здійснення операцій при виконанні ними зберігання та обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів, особливості депозитарного обслуговування інститутів спільного інвестування та пенсійних фондів, порядок взаємодії зберігачів і депозитаріїв цінних паперів з іншими учасниками Національної депозитарної системи, вимоги до складання облікового та зведеного облікового реєстру власників цінних паперів, вимоги до здійснення та суміщення депозитарної діяльності.

Відповідно значення терміну, безумовна операція щодо обмеження здійснення операцій в системі депозитарного обліку депозитарної установи з цінними паперами окремого випуску окремого емітента (далі - безумовна операція щодо обмеження здійснення операцій) - встановлення обмеження на здійснення облікових операцій з усіма цінними паперами окремого випуску, наявними у системі депозитарного обліку депозитарію та його клієнтів, яке здійснюється відповідно до внутрішніх документів депозитарних установ на визначений строк або до настання певної події на підставі рішення суду, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, розпорядження/постанови уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших підстав, встановлених законом (Розділ І Положення).

Відповідно п. 13 гл.2 розділу V вказаного Положення безумовні операції з цінними паперами здійснюються на підставі наданих депозитарній установі оригіналів або завірених відповідно до вимог законодавства копій, письмових документів, а саме: виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; постанови уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді зупинення розміщення (продажу) та обігу цінних паперів; розпорядження уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, прийнятого на підставі рішення про визнання емісії цінних паперів недобросовісною, про поновлення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів, про зупинення обігу цінних паперів, про відновлення обігу цінних паперів або про скасування реєстрації випуску цінних паперів (у зв'язку з визнанням їх емісії недійсною, припиненням акціонерного товариства чи пайового інвестиційного фонду, виконанням рішення суду); рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або системи депозитарного обліку цінних паперів щодо цінних паперів певного емітента чи певного власника, що приймається на строк до усунення порушень, які стали підставою для його прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що на час вчинення спірних операцій відсутнє рішення Національної комісії цінних паперів та фондового ринку щодо скасування (анулювання) реєстрації випуску акцій ВАТ Агрофірма «Надія Приазов'я».

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач відповідно до пп. 7.6.1, пп. 7.6.2, пп. 7.6.3 п. 7.6 ст.7 Закону №334/94-ВР, п. 153.8 ст. 153 ПК України відображав в податковому обліку витрати на придбання акцій зазначеного емітента та в подальшому відповідно до зазначених норм обліковував фінансовий результат від операцій з цінними паперами.

У зв'язку з цим, відображення позивачем у періоді, що перевірявся, господарських операцій з цінними паперами здійснено у відповідності до вимог законодавства.

Щодо порушення позивачем пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України стосовно включення до адміністративних витрат послуг з ПАТ КБ «ПриватБанк» за договорами брокерських послуг за період 2-4 кв. 2011 року, 1-2 кв. 2012 року, колегія суддів погоджується із наступними висновками суду апеляційної інстанції.

Встановлено, що позивачем було укладено угоди на брокерське обслуговування з ПАТ «КБ «ПриватБанк», предметом яких було придбання або продаж цінних паперів, в яких позивач є довірителем, а банк повіреним.

На думку відповідача, такі угоди не містять ділової мети, оскільки позивач є професійним діячем у зазначеному виду діяльності.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, укладання таких угод за участю банківської установи було вимогою контрагентів позивача. Копії таких листів містяться в матеріалах справи.

Угоди з купівлі-продажу цінних папері були прибутковими для позивача, що не спростовано відповідачем.

Згідно з п.1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 статті 138 ПК України.

Відповідно до пп. «г» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Норми чинного законодавства не містять заборони залучення професійних учасників ринку цінних паперів до здійснення господарської діяльності інших професійних учасників ринку цінних паперів. Зауваження відповідача щодо оформлення первинних документів - договорів, актів, оплата тощо в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, ТОВ «ФК Гамбит», маючи відповідні ліцензії на здійснення даної діяльності, не позбавлено права залучати до участі інших професійних діячів на ринку цінних паперів, що не суперечить нормам чинного законодавства та, в даному випадку, обумовлено вимогою контрагентів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року по справі № 804/3848/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 19.06.2015 р.