Ухвала

від 22.06.2015 по справі 826/1203/14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Коротких О.А., Маринченка В.Л., розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2015 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Молочник» (далі - ТОВ «Молочник») до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 травня 2015 року залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня

2014 року про задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1

статті 139, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від

3 липня 2014 року (справа № К/800/57508/13).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, та у справі, рішення якої надано для порівняння, як простежується зі змісту цих рішень, застосовувалися одні й ті самі норми матеріального права, але реалізацію їх зумовили різні (відмінні) фактичні обставини.

Зокрема, в оскарженому рішенні висновки про правильне застосування зазначених норм права суд касаційної інстанції виходив з реальності здійснення господарських операцій у межах взаємовідносин між ТОВ «Молочник» з ТОВ «Алген» та ТОВ «Юнігрейн Україна груп», що підтверджується належним чином складеними первинними документами: договором купівлі-продажу між ТОВ «Молочник» та ТОВ «Алген», договором комісії між ТОВ «Молочник» та ТОВ «Юнігрейн Україна груп», податковими накладними, видатковими накладними, рахунками фактури, платіжними дорученнями, митними деклараціями, звітами щодо руху товарів, реєстрами накладних на прийняття зерна з визначенням якості кожної окремої партії, виписками з банку, які надають позивачу правові підстави для формування податкового кредиту.

У порівнюваному рішенні суд касаційної інстанції виходив із того, що операції у рамках господарських правовідносин ТОВ «Торговий дім «Юдіс» з ТОВ «С.К.М. Груп» мали фіктивний характер, були опосередковані штучним створенням документообігу з метою отримання податкової економії без реального руху активів, що підтверджується відсутністю у контрагента матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, необхідних для вчинення операцій з поставки, а тому не давали права відносити суми податку з цих операцій до податкового кредиту.

З викладеного випливає, що рішення касаційного суду, додане на обґрунтування заяви, ухвалене за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Оскільки заява ДПІ є необґрунтованою, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Молочник» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.А. Коротких

В.Л. Маринченко