Ухвала

від 15.06.2015 по справі 364/314/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/314/14 Головуючий у І інстанції Моргун Г. Л. Провадження № 22-ц/780/3037/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 22 15.06.2015

УХВАЛА

Іменем України

15 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Березовенко Р.В., Таргоній Д.О.

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Гайок" на рішення Володарського районного суду Київської області від 30 березня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Гайок" про визнання договору оренди недійсним та за зустрічним позовом Фермерського господарства "Гайок" до ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним ,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року позивачка звернувся з названим позовом , в якому вказувала, що їй належить земельна ділянка площею 4,075 га , яка знаходиться на території Пархомівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 23 квітня 2002 року 1-КВ № 055430.

22.05.2013 року державним реєстратором державної реєстраційної служби Володарського РУЮ Київської області було зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 22.01.2013 року, який нібито було укладено між ФГ «Гайок» та нею відносно належної їй земельної ділянки. Позивач стверджує, що вона не укладала та не підписувала договір оренди землі з ФГ «Гайок», а в договорі оренди в графі «Орендодавець» та в акті прийому - передачі замість її підпису стоїть підпис іншої особи.

Позивач просила визнати недійсним договір оренди землі між Фермерським господарством « Гайок» та нею ОСОБА_2 від 22.01.2013 року, який зареєстровано 23 травня 2013 року державним реєстратором державної реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції Київської області (індексний номер витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 3848782) та скасувати його державну реєстрацію від 22.05.2013 року. Стягнути на його користь з ФГ «Гайок» судові витрати.

28.03.2014 року відповідач - Фермерське господарство «Гайок» звернулося з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним, я якому зазначав, що якщо ОСОБА_2 знала, що вона не підписувала договір оренди та не повідомила про це ФГ «Гайок», то це свідчить про те, що вона діяла з умислом та вчинила обманні дії шляхом навмисного замовчування обставин, при цьому отримувала орендну плату.

Позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсним Договір оренди землі між Фермерським господарством «Гайок» та ОСОБА_2 від 22.01.2013 року, який зареєстровано 22.05.2013 року Державною реєстраційною службою Володарського РУЮ як такий, що вчинений під впливом обману зі сторони ОСОБА_2. та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 30 березня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі між Фермерським господарством «Гайок» та ОСОБА_2, який зареєстровано 25.05.2013 року державним реєстратором державної реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції Київської області відносно земельної ділянки з кадастровим номером 3221685600:03:010:0021.

Скасувано державну реєстрацію договору оренди землі між Фермерським господарством «Гайок» та ОСОБА_2, який зареєстровано 25 травня 2013 року державним реєстратором державної реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції Київської області відносно земельної ділянки з кадастровим номером 3221685600:03:010:0021.

Стягнуно з ФГ «Гайок» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі: 2952,00 грн. за проведення судової-почеркознавчої експертизи та 229,40 грн. судового збору. Всього - 3181,40 грн. ( три тисячі сто вісімдесят одна гривня 40 коп.).

У задоволенні зустрічної позовної заяви ФГ «Гайок» до ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним - відмовлено за безпідставністю вимог.

В апеляційній скарзі ФГ "Гайок" просило скасувати рішення суду з підстав невідповідності його вимогам матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 та задовольнити зустрічний позов.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 10 та 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 58, 59 ЦПК України, надані суду докази мають бути належними та допустимими.

В силу ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні права власності.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 вказаного закону України договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ст.16 цього ж Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

У відповідності із ст.ст. 14, 18 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації та у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинитися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Частиною 1 ст.230 ЦК України передбачено, якщо одна сторона правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 4,075 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, що стверджується державним актом на право приватної власності на землю серії І-КВ № 05543 (а.с.10).

В судовому засіданні першої інстанції було оглянуто та досліджено два оригінали Договору оренди землі від 22.01.2013 року та один оригінал Договору оренди землі від 25.05.2013 року, в яких зазначено орендодавцем - ОСОБА_2 та орендарем - ФГ«Гайок». Предметом договору у вказаних вище договорах оренди як від 22.01.2013 року так і від 25.05.2013 року є одна й та ж сама земельна ділянка площею 4,075 га, що належить ОСОБА_2 та була передана орендарю згідно Акту-прийому передачі об'єкту оренди земельної ділянки. Тому розбіжність у датах суд розцінював як описку. Названий Договір оренди землі було зареєстровано 25.05.2013 року державною реєстраційною службою Володарського РУЮ Київської області.

Згідно висновку експертів за результатами судово-почеркознавчої експертизи від 23.01.2015 року № 12862/12863/14-32 (а.с.161-171), встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2, що містяться: у розділі «Підпис сторін» в графі «Орендодавець» на четвертому аркуші у двох примірниках договору оренди землі від 22.01.2013, укладеному від імені ОСОБА_2 та ФГ « Гайок» ; у рядку «підпис» в графі «Орендодавець» у двох примірниках акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 24.01.2013 року складеному від імені ОСОБА_2 та ФГ «Гайок», виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів.

Підписи від імені ОСОБА_2, що містяться: у розділі «Підписи сторін» в графі «Орендодавець» на четвертому аркуші у двох примірниках договору оренди землі від 22.01.2013, укладеному від імені ОСОБА_2 та ФГ «Гайок»; у рядку «підпис» в графі «Орендодавець» у двох примірниках акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 24.01.2013, складеному від імені ОСОБА_2 та ФГ «Гайок», виконані не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням підпису останньої (а.с. 160-171).

Наведені вище обставини стверджуються також витребуваним судом із матеріалів кримінального провадження Володарського РВ ГУ МВС України Київської області та приєднаного до матеріалів справи - висновком експерта НДЕКЦ ГУМВС України в Київській області № 312-ВКЕ від 14.04.2014 року (а.с.80-101), який вказує, що підписи від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» в договорах оренди землі від 22.01.2013 та 25.05.2013 , кадастровий номер земельної ділянки 3221685600:03:011:0021, які було надано гр. ОСОБА_2, ФГ «Гайок», та вилучені в реєстраційній службі Володарського РУЮ Київської області, виконані не ОСОБА_2, а іншою особою (а.с.96 зв.). Підписи від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» в договорах оренди землі від 22.01.2013 та 25.05.2013, кадастровий номер земельної ділянки 3221685600:03:011:0021, які були надані гр.ОСОБА_2; ФГ «Гайок», та вилучені в реєстраційній службі Володарського районного управління юстиції Київської області, виконані однією особою ( а.с.80-101) .

Задовольняючи первісний позов, суд виходив з того, що договір оренди землі від 22.01.2013 року не відповідає волі позивача, а відсутність підпису сторони у договорі власника земельної ділянки, свідчить про відсутність його волі на укладення такого договору, що свідчить про невідповідність договору вимогам закону та є підставою для визнання такого договору оренди недійсним.

Даний висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на те, що договір, укладений між ФГ «Гайок» та ОСОБА_2 від 22 .01.2013 року про оренду земельної ділянки вчинено під впливом обману зі сторони ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження відповідно до вимог ЦПК України, а тому підстави для визнання його недійсним згідно ст..230 ЦК України відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Як видно з матеріалів справи, зокрема, з долучених судом висновків експерта від 14.04.2014 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному проваджені № 42013100160000055, порушеному за заявами громадян та внесеному в реєстр досудових розслідувань 29.09.2013 року, обставинами кримінального провадження були наступні факти : 29.12.2006 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Гайок» був укладений договір оренди землі, зареєстрований в ДЗК 26.07.2007 року, строк дії якого закінчився 26.07.2012 року. У травні 2012 року вищеперераховані громадяни з бухгалтером ФГ «Гайок» обумовлювали умови нового договору. У серпні 2013 року вказаним громадянам, у т.ч. ОСОБА_2, орендарем було надано договори оренди землі, датовані 22.01.2013 року та ними було виявлено, що умови, які обумовлювалися раніше, були інші, а договори від їх імені були підписані не ними, а іншою особою а.с.82,82 зв.).

Як вже зазначалося, проведеною по справі за позовом ОСОБА_2 КНДІСЕ МЮ України судово-почеркознавчою експертизою встановлено, що підписи в договорі оренди земельної ділянки від 22.01.2013 року від імені орендодавця ОСОБА_2 останній не належать та виконано іншою особою. Тобто, ОСОБА_2 не укладала та не підписувала договір з ФГ «Гайок» про оренду земельної ділянки площею 4,075 га , яка знаходиться на території Пархомівської сільської ради.

У зв»язку з викладеним, суд обґрунтовано відхилив, як недоведені, посилання позивача за зустрічним позовом на те, що зазначений вище договір вчинений під впливом обману зі сторони ОСОБА_2

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає вимогам закону. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Гайок" - відхилити.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 30 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: