Постанова

від 07.06.2006 по справі 15-32/41-03-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15-32/41-03-2012

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

07 червня 2006 р.                                                                                   № 15-32/41-03-2012  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів: Щотки С.О. ( головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.,

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  в м. Києві  касаційну  скаргу  

ВАТ “Одеська продовольча компанія”

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 року

у справі№ 15-32/41-03-2012

за позовомВАТ “Одеська продовольча компанія”

доприватного підприємства “Стіл”, ТОВ “Одеський птахокомбінат”, підприємства з іноземними інвестиціями “Український фінансовий комітет”

провизнання позивача правонаступником ВАТ “Одесам'ясо”, визнання недійсними рішення загальних зборів від 01.06.2000 р., змін до установчого договору від 01.06.2000 р., змін до статуту від 01.06.2000 р., визнання частково недійсним рішення загальних зборів від 13.10.2000 р., п.п.3, 4 змін до установчого договору та п.п.3, 4 змін до статуту, зареєстрованих 16.10.2000 р.,  

за  участю  представників :           

                             позивача                              відповідача 1                              відповідача 2                              відповідача 3   - Кузьменко В.М.,- Копко О.М.,- не з'явились,

- не з'явились,

П О С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Одеської області від 14.10.2005 року у справі № 15-32/41-03-2012 (судді: Петров В.С., Гуляк Г.І., Семенюк Г.В.) позовні вимоги задоволені: визнано ВАТ “Одеська продовольча компанія” правонаступником ВАТ “Одесам'ясо” з усіма існуючими правами та обов'язками майнового та немайнового характеру ВАТ “Одесам'ясо” в повному обсязі, визнані недійсними: рішення загальних зборів учасників ТОВ “Одеський птахокомбінат” від 01.06.2000 р. “Про збільшення статутного фонду та внесення змін до статутних документів”, яке зафіксовано в протоколі №2  від 01.06.2000 року; зміни до установчого договору ТОВ “Одеський птахокомбінат” від 01.06.2000 року, зареєстровані Ленінською районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради за №0286 від 13.06.2000 року. Визнано частково недійсними: рішення загальних зборів учасників ТОВ “Одеський птахокомбінат”, зафіксоване в протоколі №4 від 13.06.2000 року в частині внесення змін до статутних документів товариства щодо доповнення статуту та установчого договору п. 5.6 та доповнення п. 7.2 останнім абзацом; пункти 3, 4 змін до установчого договору ТОВ “Одеський птахокомбінат”, зареєстрованих Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області за №0113 від 16.10.2000 року. Стягнуто з відповідачів 1, 2, 3 на користь позивача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 року (судді: Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л., Лашин В.В.) рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2005 року скасоване, провадження у даній справі припинене на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,  позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 року у даній справі скасувати, рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2005 року залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши  юридичну  оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність  застосування господарським судом апеляційної інстанції норм  матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає  задоволенню  частково, з наступних  підстав.

Колегія суддів вважає, що всупереч вимогам ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд безпідставно ухилився від здійснення апеляційного перегляду рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2005 року.

Натомість, приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про припинення провадження у справі на підставі п.6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Однак, такий висновок апеляційного суду є помилковим та не відповідає обставинам справи виходячи з наступного.

Так, місцевим та апеляційним господарськими судами розгляд вказаної справи здійснений за участю ВАТ “Одеська продовольча компанія”, яка є позивачем, а також приватного підприємства “Стіл”, ТОВ “Одеський птахокомбінат”, підприємства з іноземними інвестиціями “Український фінансовий комітет”, кожен із яких є відповідачем у даній справі.

Апеляційним господарським судом встановлено, що за повідомленням Головного управління статистики в Одеській області (лист № 01-02-11-2960 від 07.12.2005 р.) один з відповідачів у справі - ТОВ “Одеський птахокомбінат”, ідентифікаційний код 00443921, 23.08.2005 р.  виключений з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. З огляду на вказану обставину, провадження у даній справі апеляційним господарським судом припинене.

Однак, суд апеляційної інстанції не зважив на те, що відповідно до приписів ст. 23 ГПК України кожний з відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно, а відтак інші відповідачі у справі –приватне підприємство “Стіл” та підприємство з іноземними інвестиціями “Український фінансовий комітет” користуються всіма правами та обов'язками сторони у даній справі, а отже, безпідставно послався на п.6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та припинив провадження у справі № 15-32/41-03-2012.

Водночас, за змістом п.6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинення провадження у справі з цієї підстави відбувається, якщо ліквідовано одну із сторін у справі –позивача або відповідача, внаслідок чого вказана сторона втрачає процесуальну правоздатність, вибуває із господарського процесу і можливість її заміни виключається.

Таким чином, безпідставно припинивши провадження у даній справі, апеляційний господарський суд, всупереч статті 19 Конституції України, обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.

Відповідно до вимог ст. 1117 Господарського  процесуального  кодексу  України  касаційна  інстанція  не має  права  встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини, які не були  встановлені  у рішенні або  постанові  господарського суду або відхилені  ним, вирішувати  питання про  достовірність  того чи іншого доказу,  про перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або додатково  перевіряти  докази.

За таких  обставин постанова у справі підлягає  скасуванню,  а справа передачі Одеському апеляційному господарському суду для здійснення апеляційного перегляду.

При здійсненні апеляційного перегляду справи суду необхідно  врахувати викладене та вирішити спір  відповідно  до закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського  процесуального кодексу України,  Вищий  господарський  суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу ВАТ “Одеська продовольча компанія” задовольнити частково.

          Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 року у справі № 15-32/41-03-2012 скасувати, справу передати до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.

Головуючий, суддя                                                                 С.Щотка

С у д д і                                                                                      Н.Мележик

                                                                                                   О.Подоляк