Рішення

від 24.06.2015 по справі 542/295/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/295/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1887/15Головуючий у 1-й інстанції Гавриленко Т. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Прядкіної О.В.,

Суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.,

При секретарі: Лимар О.М.

За участі: представника позивача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 травня 2015 року по справі за позовом Новосанжарської центральної районної лікарні до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином , -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року Новосанжарська центральна районна лікарня звернулася до суду з вказаним позовом. Зазначала, що відповідно до вироку Новосанжарського районного суду Полтавської області від 08 грудня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які перебувають з Новосанжарською ЦРЛ у трудових відносинах на посаді лікарів акушерів-гінекологів, 22 травня 2007 року, приймаючи пологи у ОСОБА_5, неналежно виконали свої посадові обов’язки, допустили несвоєчасність надання медичної допомоги в районному післяпологовому періоді через запізнілу діагностику, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті породіллі 29 травня 2007 року. Вказаним вироком відповідачі були визнані винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, однак звільнені від покарання у зв’язку із закінченням строків давності. Крім того, вироком цього суду стягнуто з Новосанжарської ЦРЛ на користь ОСОБА_6 8056 грн. матеріальної шкоди, яку лікарня виплатила в повному обсязі 03 лютого 2015р. У зв’язку з вказаним, просили стягнути зазначену суму в порядку регресу з ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 травня 2015 року позов Новосанжарської центральної районної лікарні до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної підприємству працівником задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь Новосанжарської центральної районної лікарні з перерахуванням на р/р 35424201052881 в УДКСУ в Полтавській області, МФО 831019. ЗКПО 01999425 матеріальну шкоду в розмірі 8056 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Рішення оскаржили ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення по справі, посилаючись, що вони не є належними відповідачами у справі.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 22 травня 2007 року, перебуваючи у трудових відносинах з Новосанжарською ЦРЛ на посаді лікарів акушерів-гінекологів,ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приймали пологи у ОСОБА_5 та неналежно виконали свої посадові обов’язки, допустили несвоєчасність надання медичної допомоги в районному післяпологовому періоді через запізнілу діагностику, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті породіллі 29 травня 2007 року.

Вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 08 грудня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України і призначено покарання у вигляді 4 років та 3 років відповідно позбавлення права обіймати посади лікаря акушера-гінеколога та відповідно. На підставі п.5 ст. 74 КК України звільнені від покарання у зв’язку із закінченням строків давності. Стягнуто з Новосанжарської ЦРЛ на користь ОСОБА_6 8056 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до меморіальних ордерів №1 та № 2 від 03 лютого 2015 року Новосанжарська ЦРЛ сплатила ОСОБА_6 8056 грн. відшкодування матеріальної шкоди.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд, вірно виходив з положень ч. 4 ст. 61 ЦПК України та вказав, що вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 08 грудня 2014 року повністю встановлена вина відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тим самим твердження відповідачів про відсутність їх вини спростовані та доказуванню не підлягають, що тягне за собою стягнення з них в солідарному порядку матеріальної шкоди.

Відповідно до п.3 ст. 134 КзпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з вироку суду, що набрав законної сили, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у трудових відносинах з лікарнею під час вчинення ними злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Таким чином, відповідачі несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі перед позивачем.

Розмір заподіяної позивачу шкоди встановлено вищезазначеним вироком. Матеріальна шкода виплачена позивачем 03.02.2015р. ( а.с.8-9).

Таким чином, відповідно до п.20 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» № 14 від 29 грудня 1992 року встановлено право регресної вимоги до працівника, яка виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього часу обчислюється строк на пред’явлення регресного позову.

Враховуючи викладене, районний суд прийшов до обґрунтованого висновку щодо стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальної шкоди, однак помилково розмір завданої шкоди та судового збору стягнув з відповідачів в солідарному порядку.

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до п.35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині солідарного відшкодування відповідачами шкоди та судового збору, а тому слід стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кожного по 4028 грн. матеріальної шкоди та по 121,80 грн. судового збору на користь держави.

Доводи апеляційної скарги щодо не створення роботодавцем Новосанжарською ЦРЛ умов для ефективного надання медичної допомоги породіллі, не містять спростування висновків районного суду, натомість вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджуються вироком районного суду.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ч.1 п.4 ,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 травня 2015 року змінити в частині солідного стягнення з відповідачів матеріальної шкоди і судового збору грн. та стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кожного по 4028 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та по 121,80 грн. судового збору на користь держави.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

СУДДІ: