Ухвала

від 17.06.2015 по справі 646/1289/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/4123/15 Головуючий 1 інстанції

Справа № 646/1289/14-ц ОСОБА_1

Категорія: спадкова Доповідач: Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. Харків.

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Яцина В.Б.

Суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря : Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2015 року та додаткове рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_4, про визнання недійсними заяв про відкликання заяви про прийняття спадщини та про відмову від спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на нерухоме майно та рухоме майно,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частини гаража, що розташований за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 94-А. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частини автомобіля НОМЕР_1, рік випуску 2005, ідентифікаційний номер VIN JMZBK12F261311887 . Визнано за ОСОБА_6 право власності на три нарізні мисливсько-промислові карабіни ОП СКС кал. 7,62 мм., № ИК 4341; ОПК Мосіна кал. 7.62 мм., № ВТ 5107; ОП ТОЗ 7801 кал. 5.6 мм., № 1420021.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_9, до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на нерухоме майно та рухоме майна - задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у період з 01.09.2005 року по 11.09.2009 року. Визнано за ОСОБА_9 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_9 право власності на 1/2 частини гаража, що розташований за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 94-А. Визнано за ОСОБА_9 право власності на 1/2 частини автомобіля НОМЕР_2, рік випуску 2005, ідентифікаційний номер VIN JMZBK12F261311887. Визнано за ОСОБА_9 право власності на 1/2 частини житлового будинку № 20 по вул. Озерній с. Лизогубівка Харківського району Харківської області. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_9, судовий збір у розмірі 1827,00 грн. на користь ОСОБА_6, іншу частину сплаченого судового збору у розмірі 2070,60 грн. зарахувати в дохід держави. Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 1157,00 грн. на користь ОСОБА_9, іншу частину сплаченого судового збору у розмірі 2740,60 грн. зарахувати в дохід держави.

Додатковим рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2015 року визнано за ОСОБА_6 право власності на мисливську гладкоствольну рушницю Сайга 12 калібру № 1420021.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням представник ОСОБА_9 - ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить змінити рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 квітня 2015 року, а його ж додаткове рішення від 15 квітня 2015 року скасувати як незаконне; дослідити наявні в справі докази і задовольнити зустрічний позов ОСОБА_9 у повному обсязі: визнати за ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_3) право приватної власності в цілому на квартиру АДРЕСА_2 як єдине для неї місце проживання із малолітньою дитиною; визнати за ОСОБА_9 право приватної власності в цілому на бетонний гараж, загальною площею 22,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, 94-А; визнати за ОСОБА_9 право приватної власності в цілому на житловий будинок № 20 по вулиці Озерній в с. Лизогубівка Харківського району Харківської області із правом користування земельною ділянкою під ним площею 0,32 га; визнати за ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_3) право приватної власності на автомобіль - легковий седан-В MAZDA 3, державні номери АХ1290АІ, 2005 року випуску, об'єм двигуна 1999 куб.см, VIN JMZBK12F261311887, бежевого кольору, свідоцтво про реєстрацію ХАР № 022076 від 02.11.2005р.; позов ОСОБА_6 задовольнити частково, визнати за ним до порядку грошової компенсації його частки в успадкованому майні право власності на грошові кошти у сумі 109762,50 грн. = (120380 - (6567,50 + 4050), право власності на частку померлого ОСОБА_10 у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю В« Data & Print TechnologiesВ» (код ЄДРПОУ 32565487) розміром у 13135 грн. з відповідними майновими правами, які припадають на цю частку у майні цього товариства, та на вогнепальну зброю померлого: мисливсько-промисловий карабін ОП СКС № ИК4341, 1953 року виготовлення, ринковою вартістю 1700 грн., мисливську гладко ствольну рушницю В«Сайга 12В» № 1420021, ринковою вартістю 2800 гри., мисливську нарізну рушницю (гвинтівку Мосіна) № ВТ 5107, 1943 року виготовлення, ринковою вартістю 1500 грн., малокаліберний карабін T03-78-01 № 98 00395, 1998 року виготовлення, ринковою вартістю 2100 грн..

Перерозподілити судові витрати по справі, стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 судові витрати по справі, в тому числі витрати по оцінці спадкового майна;

В обґрунтування скарги зазначено, що районний суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки цей позивач не прийняв спадщину в частині часток, за якими його дід й баба відмовились на його користь, з урахуванням того, що вони оспорювали саме цю відмову на його користь у позові, як власну помилку, та не просив суд визнати за ним право на спадщину після смерті батька у розмірі 3/4 усього спадщини. Судом першої інстанції порушено норми процесуального права не повністю з'ясовані обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тому рішення, що оспорюються, не можна вважати законними. Збільшуючи спадкову частку ОСОБА_6 до 3/4, суд порушив не тільки норми про цесуального права, але й неправильно застосував норми матеріального права та надав помилкове правове значення встановленим фактам.

Судова колегія відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Стаття 1269 ЦК України зобов'язує спадкоємців, які бажають прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживали постійно із спадкодавцем, подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. При цьому особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Крім того, згідно до ч.ч. 2, 5, 6 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231, 233 цього Кодексу.

Оскільки відповідно до змісту ч. 5 ст. 1273 ЦК України відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною, добровільний характер такої відмови презюмується.

Частиною 1 статті 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 помер 19.02.2013 року, внаслідок чого відкрилася спадщина на: квартиру АДРЕСА_3; гараж, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 94-А; житловий будинок з надвірними спорудами по вул. Озерній, 20 в селі Лизогубівка, Харківського району Харківської області; автомобіль марки MAZDA 3, д.н. АХ 1290 AI, 2005 року випуску; частку розміром у 13 135,00 грн. у статутному капіталі ТОВ «DATA&PRINT TECHNOLOGIS»; три нарізних мисливсько-промислових карабінів ОП СКС, ОПК Мосіна, ОП ТОЗ 7801 та мисливської гладкоствольної рушниці Сайга 12 калібру.

Відповідно до статті 1261 ЦК України сторони є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_10: ОСОБА_10 - його син; з 11.09.2009 року Коденко (після шлюбу ОСОБА_10) ОСОБА_11 - дружина спадкодавця; його батьки - ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Всі позивачі вчасно звернулися у строк, визначений законом для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 із заявами до нотаріуса про прийняття спадщини. Однак 14.08.2013 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до нотаріуса із заявами про відкликання заяви про прийняття спадщини, а після цього, в той же день - про відмову від спадщини на користь іншого спадкоємця першої черги, свого онука та сина спадкодавця - ОСОБА_6

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

Виходячи з того, що ОСОБА_6 вчасно прийняв всю спадщину, у тому числі й ту частку, від якої на його користь відмовилися ОСОБА_7 і ОСОБА_8, районний суд законно і обґрунтовано дійшов висновку про те, що частка ОСОБА_6 збільшилася за рахунок частки, від якої відмовилися інші спадкоємці, а доводи скарги про те, що ОСОБА_6 не прийняв частку, яка до нього відійшла, - є безпідставними, не ґрунтуються на законі і з цих підстав колегія суддів їх відхиляє.

Висновки районного суду про недоведеність позову ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про відкликання заяви про прийняття спадщини і відмови від неї на користь іншого спадкоємця, а також - в частині встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у період з 01.09.2005 року по 11.09.2009 року ніким не оскаржене і тому апеляційним судом відповідно до ст. 303 ЦПК України в цій частині рішення не перевіряється.

Приймаючи до уваги, що легковий автомобіль НОМЕР_2, рік випуску 2005, було придбано спадкодавцем 02.11.2005 року, тобто у період проживання із ОСОБА_9 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, районний відповідно ч. 1 ст. 74 СК України дійшов правильного висновку, що він належить останнім на праві спільної сумісної власності, а отже до складу спадщини увійшла лише ? ОСОБА_10 частини автомобіля, тому право на спадкування автомобіля належить по ? син спадкодавця ОСОБА_6 та дружина спадкодавця - ОСОБА_9

Відповідно до правового висновку ВСУ від 25.12.2013 р. (справа №6-135цс 13) майно, набуте до 1 січня 2004 року під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їх спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Враховуючи, що спадщина у вигляді: квартири АДРЕСА_3; гаражу, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 94-А; житлового будинку з надвірними спорудами по вул. Озерній, 20 в селі Лизогубівка, Харківського району Харківської області, були придбані спадкодавцем у 2002-2003 p.p., тобто до встановленого судом вищевказаного юридичного факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази про те, що вони були набуті внаслідок спільної праці ОСОБА_10 та ОСОБА_9, - районний суд дійшов законного і обґрунтованого висновку про недоведеність підстав для визнання такого майна спільною сумісною власністю спадкодавця і ОСОБА_9 Так само відповідачем не доведено, і у справі з цього приводу також відсутні докази про те, що таке спадкове нерухоме майно за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових, їх грошових затрат.

Тому районний суд дійшов правильного висновку, який належним чином вмотивований судом і доводами скарги не спростований, що відповідач ОСОБА_9 має право на спадкування за законом, як дружина померлого, тільки на ? частину зазначеного нерухомого майна.

При цьому суд правильно вказав, що оскільки ОСОБА_6 заявив вимоги про визнання права власності лише на ? частину спадкового нерухомо майна, то відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України він не вправі виходити поза межі заявлених вимог. Позовні вимоги в частині визнання права власності на частину будинку по вул. Озерній, 20 в селі Лизогубівка, Харківського району Харківської області також не заявлялись.

В матеріалах справи наявні уточнені позовні вимоги ОСОБА_7 від 29.04.2014р. про визнання за ним права власності в порядку спадкування після померлого батька, у тому числі на гладкоствольну рушницю Сайга № 1420021 калібру № 12, тому колегія суддів відхиляє доводи скарги про те, що районний суд у додатковому рішенні безпідставно вирішив це питання.

Що стосуються наданих під час апеляційного розгляду справи документів стосовно розгляду районним судом по іншій справі заяви ОСОБА_9 про встановлення факту, що має юридичне значення: проживання її разом з ОСОБА_10 за адресою квартира АДРЕСА_4 з 1993 по 28.02.2002 року і за адресою: квартира АДРЕСА_2, з 28.02.2002 року по 13 жовтня 2009 року, - то оскільки вони перебувають поза межами розглянутих судом по цій справі позовних вимог, з передбачених ст. 303 ЦПК України підстав колегія суддів їх відхиляє і не бере до уваги.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив оскарженні рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і доводи скарги цього висновку не спростовують, то з передбачених ст. 308 ЦПК України підстав апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 315, 317, 319-325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2015 року та додаткове рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: