Ухвала

від 30.12.2014 по справі 667/10962/14-ц

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

Справа № 667/10962/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2014 року м. Херсон

Суддя Комсомольського районного суду м. Херсона Черниш О.Л., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі часток майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду із названою позовною заявою, у якій просить виділити в натурі ? частину трикімнатної квартири №76 по вул. Ілліча в м. Херсоні, загальною площею 61,7 кв.м., припинити право спільної сумісної власності: виділити в натурі 1/2 частину житлового будинку №1 по вул. 70а Західна в м. Херсоні загальною площею 37,1 кв.м. та припинити право спільної сумісної власності, виділити в натурі ? частину житлового будинку №251-А по вул. Робочій в м. Херсоні загальною площею 18 кв.м. та припинити право спільної сумісної власності; виділити в натурі ? частки земельної ділянки, яка знаходиться по вул.7-а Західна у м. Херсоні під житловим будинком №1 та припинити право спільної сумісної власності; виділити в натурі 1/2 частини земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Робоча в м. Херсоні під житловим будинком №251-А та припинити право спільної сумісної власності; стягнути із ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 належної їй частки автомобіля Nissan X-tral, 2003 року випуску, реєстраційний номер ВТ 2018ВА.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява має містити:

1)найменування суду, до якого подається заява;

2)ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;

3) зміст позовних вимог;

4) ціна позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява має містити ціну позову.

У позовній заяві ціна позову не зазначена.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребуванням - ціна позову визначається вартістю майна.

Ціна позову не зазначена і до позовної заяви не додано всіх документів, що підтверджують вартість майна, що дало б змогу визначити ціну позову.

Виходячи із ціни позову має бути сплачено судовий збір.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується один відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивачем сплачено мінімальний судовий збір і позивач у позовній заяві зазначає, що вартість майна визначити неможливо, а тому він не може визначитися із сумою судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Позивачем хоч і не зазначено ціну позову, але з урахуванням майна, яке позивач бажає виділити в натурі, судовий збір має бути сплачений у максимальному розмірі - три мінімальні заробітні плати - 3654 гривні з урахуванням вже сплачених 243,60 грн., адже тільки вартість трикімнатної квартири АДРЕСА_1, складає 23 1000 гривень, що підтверджується доданою до позовної заяви копією договору купівлі-продажу на квартиру, а крім ? зазначеної квартири, позивач бажає виділити в натурі по ? частини двох житлових будинків та по 1/2 частини двох земельних ділянок, стягнути компенсацію вартості ? частини автомобіля.

Згідно доданої копії рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 жовтня 2014 року право власності подружжя на будинки виникало на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, а в них завжди зазначається вартість, за якою придбано майно. Оскільки в рішенні зроблено посилання на договори купівлі-продажу, то вони надавалися суду, а відповідно позивачка має можливість їх надати до позовної заяви.

Таким чином, твердження позивачки про те, що вартість майна неможливо встановити при поданні позовної заяви не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується доданими до позовної заяви документами.

Суддя вважає, що сума переплаченого судового збору може бути значною меншою, ніж сума недоплаченого, а тому судовий збір має бути сплачено до відкриття провадження у справі.

Позивач просить виділити частки з майна в натурі і припинити право спільної сумісної власності, але цивільне законодавство не передбачає припинення права спільної сумісної власності.

Крім того, незрозуміло про яку спільну сумісну власність йдеться, адже позивачка у позовній заяві зазначає, що майно між подружжям поділено і вказує які частки визнані за кожним із подружжя, а відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох і більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Вимоги про проведення експертизи не є позовними вимогами, а тому у позовній заяві не повинні зазначатися.

З урахуванням викладеного позивач має визначити із змістом позовних вимог. Як того вимагає п.3 ч.2 ст.119 ЦПК України.

Відповідно до Інструкції з проведення експертизи при проведенні експертизи щодо встановлення порядку користування земельними ділянками чи їх поділом повинні надаватися документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою чи право власності на ділянки, кадастрові плани земельної ділянки, але до позовної заяви не додано жодного документу на земельні ділянки, а по рішенню суду про поділ земельних ділянок між подружжям експерт не виконає експертизу.

Таким чином, до позовної заяви мають бути додані документи, що обґрунтовують вимоги про виділ в натурі земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Оскільки в ухвалі про усунення недоліків суд визначає розмір судового збору, то ухвала в цій частині підлягає оскарженню.

Керуючись ч. 1 ст.121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі часток майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, - залишити без руху.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору протягом п'яти днів з дня отримання її копії може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги через Комсомольський районний суд м. Херсона, в решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Черниш О.Л.