Постанова

від 25.06.2015 по справі 823/1344/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року справа № 823/1344/15

11 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Рой О.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ММ Пекеджінг УкраїнаВ» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ММ Пекеджінг УкраїнаВ» подало позов, в якому просить визнати неправомірним і скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкаси Головного управління ДФС у Черкаській області від 28.05.2015 № НОМЕР_1 про визнання суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2072 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 1658 грн. та за штрафними санкціями 414 грн. 50 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним не порушені вимоги пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 10 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна № 68, складена контрагентом ТО «³таполь ІнжинірингВ» 27.02.2015, була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.03.2015, і була правомірно в березні 2015 року використана позивачем як законна підстава для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту березня 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що в даному випадку дата виникнення податкового зобов'язання та виникнення податкового кредиту співпадає, а тому податкова накладна, виписана в лютому 2015 року, має бути віднесена саме до податкового періоду її виписки, а не періоду реєстрації.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ММ Пекеджінг УкраїнаВ» , як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 32654262, зареєстроване 14.03.2005 та є, зокрема, платником податку на додану вартість.

06 травня 2015 року за результатами камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації за березень 2015 року посадовою особою відповідача складений акт № 1463/23-01-15-02/32654262, в якому зазначено, що при перевірці показників податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року встановлено включення позивачем податкової накладної з періодом виписки лютий 2015 року. Вказані обставини свідчать про порушення вимог пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 10 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено суму податкових зобов'язань, задекларовану в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року на 1658 грн.

28 травня 2015 року на підставі зазначеного акту державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 2072 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 1658 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 414 грн. 50 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перший та другий абзаци пункту 201.10 статті 201 зазначеного Кодексу передбачають, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно абзацу 10 вказаного пункту реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до абзацу 14 цього пункту відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що виникнення права покупця товарів/послуг на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту пов'язується з реєстрацією продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, на думку суду, суми податку на додану вартість включаються покупцем до податкового кредиту за звітний період, в якому податкові накладні зареєстровані в реєстрі.

Згідно експрес-накладної № 59998016807033 ТО «³таполь ІнжинірингВ» відправило товар 27.02.2015, який позивач отримав 02.03.2015. Також 27.02.2015 вказане товариство виписало податкову накладну за № 68, а зареєструвало її в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.03.2015, про що свідчить витяг з вказаного реєстру.

Таким чином, право позивача на включення сум податку до податкового кредиту за вказаною податковою накладною виникло 03.03.2015, а тому, враховуючи вищенаведені норми Податкового кодексу України, суд вважає, що позивач правомірно включив суми ПДВ до податкового кредиту за цією накладною в декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає, що відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 201.4 статті 201 зазначеного Кодексу податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

ТО «³таполь ІнжинірингВ» склало податкову накладну № 68 в день відвантаження позивачу товару - 27.02.2015, та зареєструвало її в передбачений абзацом 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строк.

Разом з тим, Податковий кодекс України не передбачає обов'язковості включення покупцем товарів/послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту того звітного періоду, в якому виникли податкові зобов'язання продавця цих товарів/послуг, а тому висновок податкового органу щодо співпадання в даному випадку дати виникнення податкового зобов'язання та виникнення податкового кредиту суд вважає помилковим.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 28 травня 2015 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 2072 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 1658 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 414 грн. 50 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«ММ Пекеджінг УкраїнаВ» (18015, м. Черкаси, вул. Маршала Красовського, 19а, ідентифікаційний код 32654262) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 26.06.2015.