Ухвала

від 28.07.2015 по справі 823/1344/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1344/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджінг Україна» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджінг Україна» (далі - Позивач, ТОВ «ММ Пекеджінг Україна») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Відповідач, ДПІ у м. Черкасах) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2015 року №0008191502.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року позов задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна була зареєстрована контрагентом Позивача у березні 2015 року, ТОВ «ММ Пекеджінг Україна» правомірно включило суми ПДВ до складу податкового кредиту за березень 2015 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неврахуванні судом позиції ДФС України, викладеної в листі від 17.02.2015 року №5292/7/99-99-19-03-02-17.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у травні 2015 року посадовими особами ДПІ у м. Черкасах було проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ММ Пекеджінг Україна», а саме - податковій декларації з ПДВ №9071592159 від 17.04.2015 року за березень 2015 року. У ході перевірки податковим органом встановлено включення до складу податкового кредиту за березень 2015 року податкову накладну з періодом виписки лютий 2015 року, у зв'язку з чим останній прийшов до висновку про порушення Позивачем п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результатів чого занижено суму податкових зобов'язань, задекларовану в податковій декларації з ПДВ за березень 2015 року на суму 1 658,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 06.05.2015 року №1463/23-01-15-02/32654262. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.05.2015 року №0008191502, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 072,50 грн., у тому числі за основним платежем - 1 658,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 414,50 грн.

При цьому, надаючи оцінку правомірності оскаржуваного акту індивідуальної дії, суд першої інстанції встановив, що згідно видаткової накладної №121 від 27.02.2015 року (а.с. 12) Позивачу товариством з обмеженою відповідальністю «Вітаполь Інжиніринг» було поставлено товар, який ТОВ «ММ Пекеджінг Україна» отримало 02.03.2015 року згідно даних експрес-накладної від 27.02.2015 року №59998016807033 (а.с. 13). Крім того, ТОВ «Вітаполь Інжиніринг» було складено електронну податкову накладну від 27.02.2015 року №68 (а.с. 22) на суму ПДВ 1 671,56 грн., яке було включено Позивачем до складу податкового кредиту за березень 2015 року.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз ст. ст. 198, 201 ПК України, прийшов до висновку, що оскільки датою фактичного отримання Позивачем товару та датою реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є березень 2015 року, твердження Відповідача про необхідність включення суми ПДВ до складу податкового кредиту за лютий 2015 року, тобто дату складання податкової накладної, є необґрунтованим.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Приписи п. 198.2 вказаної статті ПК України визначають, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом першим пункту 201.4 ст. 201 Податкового кодексу визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Приписи п. 201.10 ст. 201 ПК України закріплюють, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що отримання Позивачем від ТОВ «Вітаполь Інжиніринг» 02.03.2015 року, а також реєстрація контрагентом ТОВ «ММ Пакеджінг Україна» податкової накладної 03.03.2015 року, свідчить, що право на включення сум ПДВ за податковою накладною від 27.02.2015 року №68 виникло у Позивача не раніше дати фактичного отримання товару - 02.03.2015 року, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про правомірність включення суми ПДВ за податковою накладною №68 до складу податкового кредиту за березень 2015 року.

Крім іншого, суд першої інстанції вірно зауважив, що положення ПК України не передбачає обов'язковості включення покупцем товарів/послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту того звітного періоду, в якому виникли податкові зобов'язання продавця тих товарів/послуг, а тому висновок податкового органу щодо співпадіння в даному випадку дати виникнення податкового зобов'язання та виникнення податкового кредиту в контексті положень ст. ст. 187 та 198 ПК України є необґрунтованим.

Твердження Апелянта про неврахування Черкаським окружним адміністративним судом викладених в листі ДФС України від 17.02.2015 року №5292/7/99-99-19-03-02-17 правових позицій колегія суддів відхиляє як безпідставне, оскільки такий лист носить виключно інформаційний та рекомендаційний характеру, однак не містить загальнообов'язкових правил поведінки, адже не зареєстрований у Міністерстві юстиції України у встановленому чинним законодавством порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджінг Україна» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.