Постанова

від 25.06.2015 по справі 826/7879/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2015 року № 826/7879/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС СТ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНІКС СТ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

2. Визнати податкову звітність - податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих та отриманих податкових накладних прийнятими та зареєстрованими 16.09.2014 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0054851501 від 07.11.2014 р. (форма «Р») про сплату 170,00 (сто сімдесят грн. 00 копійок) - штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 р. як податкову звітність та, як наслідок, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0054851501 від 07.11.2014 р. (форма «Р») на підставі акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 2464/26-57-15-01-20 від 05.11.2014 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на їх необґрунтованість. Вважає, що відповідач вчинив правомірні дії з неприйняття декларації.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 03.06.2015 р. сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНІКС СТ» зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.02.2011 р., реєстровий запис № 10721020000025995 та на момент винесення рішення щодо неприйняття податкової звітності за серпень 2014 року перебував на обліку у Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві. На даний час ТОВ «ОНІКС СТ» перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві з 01.01.2015 р., номер запису перереєстрації № 10721050009025995 від 24.12.2014 р. у зв'язку із зміною місцезнаходження.

ТОВ «ОНІКС СТ» 16.09.2014 р. подало до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2014 року, про що свідчать відповідні електронні звіти податкової інспекції з зазначенням дати отримання (квитанція № 2 за реєстраційним № 9053072989 - реєстр отриманих та виданих податкових накладних та квитанцію № 2 за реєстраційний № 9053064776 - декларація з податку на додану вартість - з поміткою: «Прийнято пакет»).

Позивачу направлено лист-повідомлення про невизнання податкової звітності № 181/10/26/57-18-02-10 від 29.09.2014 р.

Підставою для невизнання звітності податковим органом та відмови у прийнятті Декларації стало невірне зазначення обов'язкових реквізитів, а саме: місцезнаходження підприємства, з посиланням на норми чинного законодавства України, а саме: на п. 48.1 ст. 48, п. 46. ст. 46, п. 48.2 ст. 48 ПК України.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «ОНІКС СТ» за серпень 2014 року. За результатами перевірки складено акт № 2464/26-57-15-01-20 від 05.11.2014 р.

На підставі акту № 2464/26-57-15-01-20 від 05.11.2014 р. Державною податковою інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0054851501 від 07.11.2014 р. (форма «Р») про сплату 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Вважаючи відмову відповідача у прийнятті податкової декларації за серпень 2014 року та винесене податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування рішень та визнання протиправними дій відповідача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 46.5 статті 46 та пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Під обов`язковими реквізитами в силу приписів пункту 48.2 статті 48 Податкового кодексу України розуміється інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (пункт 48.4 статті 48 Податкового кодексу України).

Передбачений статтею 48 Податкового кодексу України перелік обов`язкових реквізитів декларації є вичерпним.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 р. за N 1267/26044 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затверджено форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Визначена вказаним нормативно-правовим актом форма декларації містить у собі усі визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України обов`язкові реквізити, а також передбачає заповнення такого додаткового реквізиту як місцезнаходження (місце проживання) платника податків - рядок 6 «податкова адреса платника податків».

Відповідно до підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно з приписами пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (пункт 49.10 статті 49 Податкового кодексу України).

Цією ж статтею передбачено, що у випадку подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Враховуючи, що спірні правовідносини, що є предметом розгляду, стосуються питання правомірності відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2014 року, вирішення даного публічно - правового спору пов`язується з оцінкою цього документа в частині відповідності порядку його заповнення вимогам чинного податкового законодавства.

Як встановлено судом, податкова декларація позивача з податку на додану вартість за серпень 2014 року складена за формою, що затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 23.09.2014 р. N 966, усі, визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України обов`язкові реквізити, зокрема, податкова адреса ТОВ «ОНІКС СТ», зазначені.

Так, в рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року зазначену податкову адресу: 03194, м. Київ, бульвар Кольцова, будинок 1-А, що відповідає адресі, визначеній у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ОНІКС СТ».

Крім того, відповідно до вказаного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 08.10.2014 р. статус відомостей про юридичну особу є підтвердженим.

Також місцезнаходження позивача: 03194, м. Київ, бульвар Кольцова, будинок 11-А підтверджується договором оренди № б/н від 24.09.2014 р. та договором № 311213 від 31.12.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача щодо відсутності позивача за його місцезнаходженням зроблені на підставі довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 3077 від 17.09.2014 р.

На виконання вимог Наказу ДПА України № 336 від 17.05.2010 р. «Про затвердження Положення про організацію » ДПІ у Святошинському районі Головного управління у м. Києві було направлено повідомлення № 362/9/26-57-18-0-32 від 18.09.2014 р. про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням до державного реєстратора Державної реєстраційної служби Святошинського району м. Києва.

Відділом Державної реєстраційної служби Святошинського району м. Києва 24.09.2014 р. на адресу позивача було повідомлення № 1377 щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

ТОВ «ОНІКС СТ» 25.09.2014 р. подав державному реєстратору Державної реєстраційної служби Святошинського району м. Києва заяву (картка за формою № 6 «Підтвердження відомостей про юридичну особу»).

Крім того, слід зазначити, що встановлення факту відсутності юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням може мати значення для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вирішення питання про припинення цієї юридичної особи, анулювання реєстрації платника ПДВ тощо. Водночас незнаходження юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не є перешкодою для подання до податкового органу податкових декларацій, інших звітних документів, обов'язковість подання яких передбачена законом, і не може бути передумовою для невизнання податкової декларації платника.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в силу приписів статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації перевірці підлягають виключно реквізити, що передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, і лише заповнення платником податків реквізитів декларації з порушенням вимог цих підпунктів є підставою для відмови у прийнятті декларації.

Враховуючи, що під час перевірки поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНІКС СТ» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року відповідачем не було виявлено жодних порушень при заповненні всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, суд дійшов висновку, що відмова ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві у прийнятті вказаної декларації є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства України.

Отже, твердження відповідача про недостовірність обов'язкового реквізиту - місцезнаходження платника податків спростовується матеріалами справи, а тому є необґрунтованим.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0054851501 від 07.11.2014 р. (форма «Р») про сплату 170,00 (сто сімдесят грн. 00 копійок) - штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «ОНІКС СТ» за серпень 2014 року. За результатами перевірки складено акт № 2464/26-57-15-01-20 від 05.11.2014 р.

На підставі акту № 2464/26-57-15-01-20 від 05.11.2014 р. Державною податковою інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0054851501 від 07.11.2014 р. (форма «Р») про сплату 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення від 21.01.2015 р. № 781/10/26-15-10-06, яким податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 р. № 0054851501, а первинну скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 23.02.2015 р. № 3682/6/99-99-10-01-02-25, яким податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 р. № 0054851501 та рішення прийняте за результатами розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 16.09.2014 р. в електронному вигляді було подано податкову звітність за серпень 2014 року, про що свідчать відповідні електронні звіти податкової інспекції з зазначенням дати отримання (квитанція № 2 за реєстраційним № 9053072989 - реєстр отриманих та виданих податкових накладних та квитанцію № 2 за реєстраційний № 9053064776 - декларація з податку на додану вартість - з поміткою: «Прийнято пакет»).

Сума податку на додану вартість була сплачена позивачем 25.09.2014 р. при граничному терміні подання 22.09.2014 р. (20.09.2014р. припадає на суботу - вихідний день), що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 351 від 25.09.2014 р. на суму 2 345,00 грн. (термін сплати 29.09.2014 р.)

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем було вчасно подано податкову звітність за серпень 2014 року, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення № 0054851501 від 07.11.2014 р. (форма «Р») про сплату 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість є таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, задоволення судом позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, згідно якого ТОВ «ОНІКС СТ» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за серпень 2014 року, означає, що відповідне рішення податкового органу не створило жодних правових наслідків для платника податків, а його податкова декларація вважається поданою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що у ході судового розгляду справи представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для неприйняття поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНІКС СТ» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року з додатками та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС СТ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, згідно якого ТОВ «ОНІКС СТ» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

3. Вважати податкову декларацію за серпень 2014 року з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих та отриманих податкових накладних такою, що подана ТОВ «ОНІКС СТ» (код ЄДРПОУ 37499519) в день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 16 вересня 2014 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0054851501 від 07 листопада 2014 року (форма «Р»).

5. Судові витрати у розмірі 329,58 грн. присудити на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС СТ» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук