Ухвала

від 30.07.2015 по справі 826/7879/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7879/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А. суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О. при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКС СТ" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві в якому просив: визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих та отриманих податкових накладних; визнати податкову звітність - податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих та отриманих податкових накладних прийнятими та зареєстрованими 16.09.2014 р.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0054851501 від 07.11.2014 р. (форма "Р") про сплату 170,00 (сто сімдесят грн. 00 копійок) - штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНІКС СТ" зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.02.2011 р., реєстровий запис № 10721020000025995 та на момент винесення рішення щодо неприйняття податкової звітності за серпень 2014 року перебував на обліку у Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Судом встановлено на даний час ТОВ "ОНІКС СТ" перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві з 01.01.2015 р., номер запису перереєстрації № 10721050009025995 від 24.12.2014 р. у зв'язку із зміною місцезнаходження.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 16.09.2014 подав відповідачеві податкову декларацію з ПДВ за звітний податковий період серпень 2014 року, що підтверджується відповідними електронними звітами податкової інспекції із зазначенням дати отримання (квитанція № 2 за реєстраційним № 9053072989 - реєстр отриманих та виданих податкових накладних та квитанцію № 2 за реєстраційний № 9053064776 - декларація з податку на додану вартість - з поміткою: "Прийнято пакет").

Проте, позивачу направлено лист-повідомлення про невизнання податкової звітності № 181/10/26/57-18-02-10 від 29.09.2014 р., що мотивовано невірним зазначенням обов'язкових реквізитів, а саме: місцезнаходження підприємства, з посиланням на норми чинного законодавства України, а саме: на п. 48.1 ст. 48, п. 46. ст. 46, п. 48.2 ст. 48 ПК України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ "ОНІКС СТ" за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт № 2464/26-57-15-01-20 від 05.11.2014, згідно з висновками якого, контролюючий орган встановив порушення платником вимог пп. 49.18.1 п.49.18 ст. 49, п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акта відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0054851501 від 07.11.2014 р. (форма "Р") про сплату 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Вважаючи відмову відповідача у прийнятті податкової декларації за серпень 2014 року та винесене податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до з даним позовом.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з такого.

Відповідно до підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За визначенням пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

В силу положень пункту 46.5 статті 46 та пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

За визначенням 48.2 статті 48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Суд вірно наголосив, що передбачений статтею 48 Податкового кодексу України перелік обов`язкових реквізитів декларації є вичерпним.

В силу вимог підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно з пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

За правилами пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Приписами пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України забороняється відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо).

Цією ж статтею передбачено, що у випадку подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість за серпень 2014 року складена за формою, що затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 23.09.2014 р. N 966, визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України обов`язкові реквізити, зокрема, податкова адреса ТОВ "ОНІКС СТ", зазначені, зокрема у рядку 6 податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року вказано податкову адресу: 03194, м. Київ, бульвар Кольцова, будинок 1-А, що відповідає адресі, визначеній у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "ОНІКС СТ".

Поряд з іншим, відповідно до вказаного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 08.10.2014 р. статус відомостей про юридичну особу є підтвердженим.

Також, суд попередньої інстанції звернув увагу, місцезнаходження позивача: 03194, м. Київ, бульвар Кольцова, будинок 11-А підтверджується договором оренди № б/н від 24.09.2014 та договором № 311213 від 31.12.2013.

В свою чергу, висновки відповідача щодо відсутності позивача за його місцезнаходженням зроблені на підставі довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 3077 від 17.09.2014 р.

Так, судом встановлено, що на виконання Наказу ДПА України № 336 від 17.05.2010 р. "Про затвердження Положення про організацію " ДПІ у Святошинському районі Головного управління у м. Києві було направлено повідомлення № 362/9/26-57-18-0-32 від 18.09.2014 р. про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням до державного реєстратора Державної реєстраційної служби Святошинського району м. Києва.

Відділом Державної реєстраційної служби Святошинського району м. Києва 24.09.2014 р. на адресу позивача було повідомлення № 1377 щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Водночас, ТОВ "ОНІКС СТ" 25.09.2014 р. подав державному реєстратору Державної реєстраційної служби Святошинського району м. Києва заяву (картка за формою № 6 "Підтвердження відомостей про юридичну особу").

Крім того, як суд першої інстанції, незнаходження юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не є перешкодою для подання до податкового органу податкових декларацій, інших звітних документів, обов'язковість подання яких передбачена законом, і не може бути передумовою для невизнання податкової декларації платника.

Таким чином, оскільки під час перевірки поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року відповідачем не було виявлено жодних порушень при заповненні всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відмова ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві у прийнятті вказаної декларації є протиправною.

При цьому, твердження відповідача про недостовірність обов'язкового реквізиту - місцезнаходження платника податків спростовується матеріалами справи.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0054851501 від 07.11.2014 р. (форма "Р") про сплату 170,00 (сто сімдесят грн. 00 копійок) - штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість, апеляційний суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем 16.09.2014 в електронному вигляді було подано податкову звітність за серпень 2014 року, про що свідчать відповідні електронні звіти податкової інспекції з зазначенням дати отримання.

Сума податку на додану вартість сплачена позивачем 25.09.2014 р. при граничному терміні подання 22.09.2014 р. (20.09.2014р. припадає на суботу - вихідний день), що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 351 від 25.09.2014 р. на суму 2 345,00 грн.

За таких обставин, оскільки судом встановлено і матеріалами підтверджено, що позивачем було вчасно подано податкову звітність за серпень 2014 року, то обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення про сплату 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість є таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Крім того, як вірно звернув увагу суд попередньої інстанції, відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, оскільки під час судового розгляду встановлено протиправність рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відмову у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за серпень 2014 року, то суд правильно вказав, що відповідне рішення податкового органу не створило жодних правових наслідків для платника податків, а його податкова декларація вважається поданою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача у повному обсязі

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова відповідає критеріям законності та обґрунтованості, наведеним у статті 159 КАС України, прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, за повно та всебічно з'ясованих обставин, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКС СТ" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Повний текст ухвали виготовлено 30 липня 2015 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.