Рішення

від 25.06.2015 по справі 903/608/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 червня 2015 р. Справа № 903/608/15

за позовом Спільного міжгосподарського підприємства "Любешівагробуд"

до відповідача: Любешівської районної організації Комуністичної партії України

про стягнення 115 778, 32 грн.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Кононенко Д.Є., довір. б/н від 05.08.2014р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Спільне міжгосподарське підприємство "Любешівагробуд" (далі - "Любешівагробуд") просить стягнути з Любешівської районної організації Комуністичної партії України (далі - Любешівська РО КПУ) 115 778,32 грн. заборгованості, яка виникла в результаті неповної оплати виконаних по договору підряду №7 від 20.09.2011р. робіт по капітальному ремонту приміщення відповідача у смт. Любешів.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

За вказаним позовом ухвалою господарського суду Волинської області від 04.06.2015р. розгляд справи призначено на 22.06.2015р., якою зобов'язано відповідача надати суду письмові обгрунтовані доводи і заперечення по суті та предмету спору, довідку про включення до ЄДРПОУ.

Проте ухвала суду відповідачем не виконана.

В день судового засідання 22.06.2015р. через канцелярію суду наручно подано ксерокопію клопотання від першого секретаря Любешівської РО КПУ - Горщар С.О. про перенесення судового засідання на більш пізню дату у зв'язку з тим, що юрист, який запрошений для захисту організації, з невідомих причин відмовився представляти інтереси Любешівської РО КПУ в суді. З огляду на те, що новий представник проживає в м. Києві та у зв'язку з тим, що йому був відведений невеликий термін в ознайомленні справи та вивчені всіх документів, це не дає змоги Любешівській РО КПУ відстояти свої законні права в господарському суді.

Також зазначає, що згідно Статуту КПУ рішення, які пов'язані зі значними фінансовими витратами, вирішуються колегіально, на бюро. Тому Горщар С.О., як перший секретар, не мала права самостійно призначати представника в суді та вирішувати питання щодо оплати його послуг. Тільки бюро уповноважене вирішувати дане питання. З огляду на те, що Любешівський р-н є сільськогосподарський рагіон, швидко зібрати бюро не виявилось можливим, внаслідок чого представник, що буде представляти організацію в суді, не в повному обсязі опрацював документи даної судової справи.

Представник позивача заперечує проти відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що предметом позову є лише сума заборгованості, факт існування якої відповідач жодним чином не заперечив, а тому чекати засідання бюро для вирішення питання оплати послуг представника із Києва не може бути правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Відхиляючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з наведених ним підстав, суд зазначає наступне.

Стаття 77 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи.

Зокрема, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, суд зазначає, що ГПК України не визначено коло осіб, які можуть представляти сторони господарського процесу, а тому таким представником може бути керівник, його заступник, бухгалтер (за довіреністю), тощо.

Статтею 75 ГПК України передбачено право суду на розгляд справи за поданими позивачем матеріалами, якщо відповідач не надає суду відзив та витребувані докази.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

20.09.2011р. між сторонами по справі було укладено договір підряду №7 (далі - Договір) згідно умов якого "Любешівагробуд" зобов'язався виконати в межах договірної ціни власними силами з урахуванням вартості матеріалів, транспортних витрат капітальний ремонт приміщення Любешівської РО КПУ, а відповідач (замовник по Договору) зобов'язався провести 100% оплату виконаних робіт протягом п'яти банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт (пункти 1.1 та 2.4 Договору).

Згідно п.2.1 Договору та затвердженого "Замовником" 11.09.2011р. кошторису (а.с.15-21) вартість робіт сторони погодили в сумі 338 908 грн.

Строк дії даного Договору сторони визначили "до 20.09.2015р. ".

Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт, підписаної сторонами 23.05.2012р. вартість виконаних робіт по капітальному ремонту адмінприміщення відповідача склала 310 842,31 грн. (а.с.22).

Прийняття відповідачем робіт на вказану суму підтверджується актом приймання виконаних робіт від 23 травня 2012р. (а.с.25).

Оригінали Договору, локального кошторису, довідки про вартість виконаних робіт та акта приймання виконаних робіт були оглянуті в судовому засіданні.

Як зазначає позивач відповідач в порушення умов договору розрахувався неповністю, заборгованість на момент розгляду справи становить 115 778,32 грн., яку також підтверджує актом взаємозвірки розрахунків станом на 01.01.2014р.(а.с.26) та квитанціями до прибуткових касових ордерів, які свідчать про часткову оплату відповідачем готівковими коштами вартості ремонту.

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Враховуючи, що факт виконання позивачем робіт по договору підтверджується матеріалами справи, відповідач не надав суду доказів оплати всієї погодженої суми, позову не оспорив, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат "Любешівагробуд" по справі в сумі 2 315,57 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Любешівської районної організації Комуністичної партії України на користь Спільного міжгосподарського підприємства "Любешівагробуд" 115 778,32 грн. заборгованості, яка виникла в результаті неповної оплати виконаних по договору підряду №7 від 20.09.2011р. робіт по капітальному ремонту приміщення відповідача у смт. Любешів.

Повний текст рішення складено

25.06.2015

Суддя В. Л. Слупко