Рішення

від 26.07.2010 по справі 6/75-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2010 р. Справа № 6/75-38

Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»в особі Волинської філії ДК «Газ України»

до ОСОБА_1 ОСОБА_2

про стягнення 12 423, 61 грн.

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 -дов. № 106/10 від 31.12.2009 р.

від відповідача: не прибув.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено.

На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

Суть спору:

Позивач -Дочірня компанія «Газ України»в особі Волинської філії ДК «Газ України»звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 та просить стягнути 12 423, 61 грн. боргу за отриманий природний газ, в т.ч. 9 891, 66 грн. основного боргу, 1 008, 16 грн. пені, 1 206, 03 грн. інфляційних нарахувань, 317, 76 грн. - 3% річних.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки природного газу № 7-91-8 від 29.09.2008 р., додаткову угоду №1 від 30.10.2008 р., додаткову угоду №2 від 30.01.2009 р., додаткову угоду №3 від 16.03.2009 р., додаткову угоду №4 від 28.04.2009 р., акти передачі-приймання природного газу від 31.12.2008 р., від 30.04.2009 р., від 28.02.2009 р., від 30.04.2009 р.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин нез'явлення не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

29.09.2008 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії В«Нафтогаз УкраїниВ» в особі Волинської філії і ОСОБА_1 ОСОБА_2 було укладено договір на поставку природного газу №7-91-8 з додатковими угодами №1 від 30.10.2008 р., №2 від 30.01.2009 р., №3 від 16.03.2009 р., №4 від 28.04.2009 р.

На виконання умов зазначеного договору Волинська філія ДК В«Газ УкраїниВ» впродовж грудня 2008 р. - квітня 2009 р. передала у власність ОСОБА_1 ОСОБА_2 4 495 м.куб. природного газу на загальну суму 11 093,53 грн.

Постачання відповідачеві природного газу у визначеній кількості стверджується долученими до матеріалів справи актами передачі-приймання природного газу від 31.12.2008 р., від 30.04.2009 р., від 28.02.2009 р., від 30.04.2009 р.

Відповідно до п.6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу. Остаточний розрахунок проводиться на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Відповідач зобов'язання по оплаті вартості спожитого газу виконав частково. Станом на травень 2010 р. залишок боргу становить 9 891, 66 грн., що спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст.9 ЦК України та ст.4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України.

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за отриманий природний газ в сумі 9 891,66 грн. є підставною і підлягає до задоволення в силу ст.ст.193, 265 ГК України.

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За умовами п.7.2. договору поставки природного газу № 7-91-8 від 29.09.2008 р. у разі несвоєчасної оплати спожитого природного газу, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Крім того, згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 1 008,16 грн., інфляційних нарахувань в сумі 1 206,03 грн. та 317,76 грн. - 3% річних згідно розрахунку підставні та підлягають до задоволення.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 124, 23 грн. та 236 грн. оплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 193, 230-232, 265 ГК України, ст. 625, 629, 632, 654 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_2 (44100, смт.Ратне, вул.Газіна, 57, реквізити банківських рахунків відсутні, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

на користь Дочірньої компанії "Газ України" в особі Волинської філії ДК "Газ України" (43016, м.Луцьк, вул.Ковельська, 1, р/р 260053013943 у Волинській філії обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», м.Луцьк, МФО 303398, код ЄДРПОУ 23253092) 12 423, 61 грн. боргу, в т.ч. 9 891, 66 грн. основного боргу, 1 008, 16 грн. пені, 1 206, 03 грн. інфляційних нарахувань, 317, 76 грн. - 3% річних та 124, 23 грн. витрат по держмиту, 236 грн. витрат на ІТЗ.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя В.А. Пахолюк

Дата підписання повного тексту рішення 28.07.2010 р.