Ухвала

від 19.06.2015 по справі 910/9027/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.06.2015Справа № 910/9027/13

Суддя Отрош І.М., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаінвестгруп»

про стягнення 18500 грн. 00 коп.

Представники сторін:

від скаржника (стягувача): Горболис О.А. - представник за довіреністю № 53 від 31.12.2014;

від боржника: не з'явились.

від Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 у справі № 910/9027/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» задоволені повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаінвестгруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» безпідставно отримані кошти у розмірі 18500 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп.

19.07.2013 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 у справі № 910/9027/13 видано наказ.

15.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просив суд визнати протиправними дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Пухальської Н.М. щодо повернення виконавчого документа стягувачеві, винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.09.2014 ВП № 39842437, припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення суду; скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.09.2014 ВП № 39842437 та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві поновити арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаінвестгруп».

Обгрунтовуючи вимоги, викладені у скарзі стягувач зазначив, що постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.09.2014 ВП № 39842437 було припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (п. 2 постанови). Однак, повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними), в силу положень статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», не є підставою для припинення арешту майна боржника та скасування заходів примусового виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» призначено на 22.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд скарги відкладено на 08.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд скарги відкладено на 19.06.2015.

У судовому засіданні 19.06.2015 представник скаржника (стягувача) надав усні пояснення по скарзі; вимоги, викладені у скарзі, підтримав у повному обсязі.

Представник боржника у судове засідання 19.06.2015 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20450535 від 18.04.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Представник Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві у судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103034155627, яке знаходиться в матеріалах справи.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна», всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що 19.09.2013 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Кущ В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 39842437 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 у справі № 910/9027/13, пунктом 2 якої постановлено боржнику добровільно виконати наказ Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 у справі № 910/9027/13 протягом семи днів.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У зв'язку з тим, що боржник у встановлені законом строки не виконав у добровільному порядку наказ Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 у справі № 910/9027/13, постановою про арешт коштів боржника від 18.12.2013 було накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках у тому числі на рахунках №260013010967 в ПАТ "ПРАЙМ-БАНК" код банку 300669, №26002010084587, №26003020084587 в ПАТ "ВТБ Банк" код банку 321767.

Відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Судом встановлено, що 25.09.2014 заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Пухальською Н.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, пунктом 2 якої постановлено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто, припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення можливе лише у випадку закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, підстави для закінчення виконавчого провадження наведені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», та серед них відсутня така підстава як повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими твердження відповідача, викладені у скарзі, що повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», в силу положень статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», не є підставою для припинення арешту майна боржника та скасування заходів примусового виконання рішення.

Разом з тим, 05.06.2015 до відділу діловодства суду надійшли письмові пояснення заступника начальнику Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Пухальської Н.С., в яких державний виконавець повідомила, що при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.09.2014 ВП № 39842437 було допущено технічну помилку, а саме не вилучено п. 2 ухвалюючої частини постанови, що автоматично формується Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень. Крім того, державний виконавець повідомила, що оспорювана постанова надсилалась виключно стягувачу, а тому арешт, накладений на кошти боржника, залишається чинним.

При цьому, заступником начальнику Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Пухальською Н.С. надано суду копії матеріалів виконавчого провадження № 39842437, з яких вбачається, що 22.05.2015 було винесено постанову про виправлення помилки у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.09.2014 ВП № 39842437 та вилучено п. 2 з оспорюваної постанови про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов Господарських судів» від 17.10.2012 № 9, у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII - 1 ГПК тощо.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповідності до пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що під час розгляду даної скарги заступник начальнику Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Пухальська Н.С. винесла постанову про виправлення помилки, якою вилучено п. 2 постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.09.2014 (про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення), наявністю якого скаржник (стягувач) обґрунтовує свої вимоги, викладені у скарзі, суд вважає за доцільне припинити провадження з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

При цьому, скаржником не обґрунтовано наявності будь-яких інших підстав для визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.09.2014 та визнання даної постанови недійсною.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Припинити провадження з розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Індастріз Україна» на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.09.2014 ВП № 39842437 в частині припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Суддя І.М. Отрош