Рішення

від 15.06.2015 по справі 911/2110/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" червня 2015 р. Справа № 911/2110/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ АВТОСІТІ», с. Чубинське, Бориспільський р-н

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТ», с. Бишів, Макарівський р-н

про стягнення 34 750,00 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Вінокуров В.О. предст. дов. №08/01-15/В від 08.01.2015;

відповідач - Бузань Ю.І. предст. дов. №4 від 14.01.2015.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДІ АВТОСІТІ» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТ» (відповідач) про стягнення 34 750,00 грн. неустойки за неналежне виконання умов Договору закладу (застави нерухомого майна) № 13/11-14/АСА від 17.12.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2015 було порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15.06.2015 року

15.06.2015 року через канцелярію суду відповідачем подано відзив, в якому він проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечення мотивовані тим, що позивач не зазнав збитків, оскільки майно, яке є предметом закладу, не використовувалось у господарській діяльності позивача.

Крім того, відповідач зазначив, що мав місце незначний термін прострочення виконання зобов'язань, а розмір неустойки є неспіврозмірним з наслідками порушення зобов'язання. Зазначений відзив, прийнятий судом до розгляду.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позові.

Відповідно до ч. 1 статі 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 15.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

17 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІДІ АВТОСІТІ» (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТ» (Заставодавець) укладено договір закладу (застави нерухомого майна) № 13/11-14/АСА відповідно до умов якого Заставодавець зобов'язався передати Заставодержателю у заклад обладнання (надалі - Предмет закладу), визначене п. 2.1. Договору закладу.

Предметом закладу є майно Заставодавця, вартість якого, відповідно до п. 2.2. договору складає 695 000,000.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що предмет закладу передається у володіння Заставодержателя протягом одного робочого дня з моменту підписання сторонами цього договору. Сторони погодились, що до моменту повного та належного виконання Заставодавцем боргових зобов'язань, предмет закладу зберігатиметься у Заставодержателя. Приймання предмету закладу у володіння Заставодержателя оформлюються актом приймання-передачі майна у заклад, що підписується сторонами на умовах, визначених цим договором та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 5.2. Договору, за кожний факт невиконання чи неналежного виконання п. 4.1 Договору, Заставодавець сплачує на користь Заставодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета закладу.

Як стверджує позивач, всупереч умовам Договору закладу, відповідач у визначені строки предмет закладу у володіння позивача не передав, у зв'язку з чим ТОВ «ВІДІ АВТОСІТІ» направило ТОВ «ПРОМЕТ» лист-вимогу № 12/16/8.05/040-14 від 19.12.2014 р., у якому повідомило про порушення строку передачі предмета закладу у володіння, вимагало від відповідача протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання Листа-вимоги, доставити визначене п. 2.1. Договору закладу обладнання за адресою: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 60, та передати його у заклад позивачу відповідно до умов п. 4.1. Договору закладу та повідомляв відповідачу про те, що у випадку невиконання вказаних у Листі-вимозі вимог, позивач змушений буде вдатися до застосування передбачених п. 5.2. Договору закладу санкцій.

Вказаний лист відповідач отримав 26.12.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830007452635, копія якого наявна у матеріалах справи.

В подальшому предмет закладу було передано 12.01.2015 року, що підтверджується актом приймання-передачі, копія якого наявна у матеріалах справи.

Враховуючи те, що предмет закладу було фактично передано позивачу з порушенням строків, позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 12/16/8.05/008-15 від 27.03.2015 р., яку вручив керівнику ТОВ «ПРОМЕТ» Щербанському Василю Павловичу наручно. Також позивач продублював претензію 20.04.2015 року шляхом відправлення її за місцезнаходженням відповідача рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

У згаданій претензії позивач вимагав від відповідача протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання претензії сплатити на користь позивача неустойку у розмірі 34 750,00 грн. за порушення відповідачем п. 4.1. Договору закладу, а саме порушення строку передачі предмету закладу у володіння позивача, визначеного Договором закладу.

Відповідно до інформації з повідомлення про вручення рекомендованого відправлення № 0830007884330, відповідач отримав претензію 23.04.2015 р., проте неустойку так і не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарський відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених дим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача про те, що позивач не зазнав збитків, оскільки майно, яке є предметом закладу, не використовувалось у господарській діяльності позивача, а також про те, що мав місце незначний термін прострочення виконання зобов'язань, а розмір неустойки є неспіврозмірним з наслідками порушення зобов'язання, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

З огляду на вищевикладене та те, що відповідач при укладенні договору № 13/11-14/АСА погоджував як строк передачі майна у заклад так і розмір штрафу за несвоєчасну передачу даного майна позивачу, а розмір неустойки не є неспіврозмірним з розміром зобов'язань за Договором, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та безпідставними.

Перевіривши розрахунок штрафу з урахуванням умов договору та норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що заявлена сума штрафу у розмірі 34 750,00 грн. є вірною.

Таким чином, позовна вимога про стягнення сумі 34 750,00 грн. штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТ» (08072, Київська обл., Макарівський р-н, с. Бишів, вул. Гагаріна, 39, код ЄДРПОУ 30473061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ АВТОСІТІ» (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Київська, 51, код ЄДРПОУ 32045498) - 34 750 (тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 26.06.2015р.

Суддя О.В. Щоткін