Постанова
від 17.09.2015 по справі 911/2110/15
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р. Справа№ 911/2110/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Вінокуров В.О., довіреність № 08/01-15/13В від 08.01.2015 р.,

відповідача: Бузань Ю.І., довіреність № 4 від 14.01.2015 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ"

на рішення господарського суду Київської області від 15.06.2015 р.

у справі № 911/2110/15 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСІТІ", с. Чубинське, Бориспільський р-н

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ", с. Бишів, Макарівський р-н

про стягнення 34 750,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСІТІ" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ" про стягнення 34 750,00 грн. неустойки за неналежне виконання умов Договору закладу (застави рухомого майна) № 13/11-14/АСА від 17.12.2014 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.06.2015 р. у справі №911/2110/15 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ" (08072, Київська обл., Макарівський р-н, с. Бишів, вул. Гагаріна, 39, код ЄДРПОУ 30473061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСІТІ" (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Київська, 51, код ЄДРПОУ 32045498) - 34 750 (тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 15.06.2015 р. по справі №911/2110/15 та постановити нове рішення, яким позов ТОВ "ВІДІ АВТОСІТІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ" залишити без задоволення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що на виконання умов договору закладу (застави рухомого майна) №13/11-14/АСА від 17.12.2014 р. ТОВ "ПРОМЕТ" було передано ТОВ "ВІДІ АВТОСІТІ" у заклад рухоме майно, а саме елегазовий вимикач 110кВ з металоконструкціями у кількості 2 шт., що підтверджується актом приймання-передачі майна у заклад від 12.01.2015 р. Факт приймання майна від відповідача (апелянта) у заклад визнається позивачем. На думку апелянта, ТОВ "ПРОМЕТ" виконано умови договору, про що свідчить акт приймання-передачі майна у заклад, а тому підстави для стягнення неустойки відсутні. Також, відповідач зазначив про те, що позивач не зазнав збитків, оскільки майно, яке є предметом закладу, не використовувалось у його господарській діяльності.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "ПРОМЕТ", а рішення господарського суду Київської області від 15.06.2015 р. у справі №911/2110/15 без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2015 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.09.2015 р.

В судовому засіданні, яке відбулось 17.09.2015 р. були присутні представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні не визнав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ" та просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ" та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

17 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСІТІ" (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ" (Заставодавець) укладено договір закладу (застави рухомого майна) № 13/11-14/АСА відповідно до умов якого Заставодавець зобов'язався передати Заставодержателю у заклад обладнання (надалі - Предмет закладу), визначене п. 2.1. Договору закладу.

Предметом закладу є майно Заставодавця, вартість якого, відповідно до п. 2.2. Договору складає 695 000,000 грн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що предмет закладу передається у володіння Заставодержателя протягом одного робочого дня з моменту підписання сторонами цього договору. Сторони погодились, що до моменту повного та належного виконання Заставодавцем боргових зобов'язань, предмет закладу зберігатиметься у Заставодержателя. Приймання предмету закладу у володіння Заставодержателя оформлюються актом приймання-передачі майна у заклад, що підписується сторонами на умовах, визначених цим договором та є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 5.2. Договору, за кожний факт невиконання чи неналежного виконання п. 4.1. Договору, Заставодавець сплачує на користь Заставодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета закладу.

Як стверджує позивач, всупереч умовам Договору закладу, відповідач у визначені строки предмет закладу у володіння позивача не передав, у зв'язку з чим ТОВ "ВІДІ АВТОСІТІ" направило ТОВ "ПРОМЕТ" лист-вимогу № 12/16/8.05/040-14 від 19.12.2014 р., у якому повідомило про порушення строку передачі предмета закладу у володіння, вимагало від відповідача протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання Листа-вимоги, доставити визначене п. 2.1. Договору закладу обладнання за адресою: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 60, передати його у заклад позивачу відповідно до умов п. 4.1. Договору закладу та зазначило відповідачу про те, що у випадку невиконання вказаних у Листі-вимозі вимог, позивач змушений буде вдатися до застосування передбачених п. 5.2. Договору закладу санкцій.

Відповідачем вказаний лист отримано 26.12.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830007452635, копія якого наявна у матеріалах справи.

В подальшому, 12.01.2015 р. предмет закладу було передано, що підтверджується актом приймання-передачі майна у заклад, копія якого наявна у матеріалах справи.

Беручи до уваги те, що предмет закладу було фактично передано позивачу з порушенням строків, останній звернувся до відповідача з претензією за вих. № 12/16/8.05/008-15 від 27.03.2015 р., яку було вручено керівнику ТОВ "ПРОМЕТ" Щербанському Василю Павловичу наручно. Також, 20.04.2015 р. позивач продублював претензію шляхом відправлення її за місцезнаходженням відповідача рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

У вказаній претензії позивач вимагав від відповідача протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання претензії сплатити на користь позивача неустойку у розмірі 34 750,00 грн. за порушення відповідачем п. 4.1. Договору закладу, а саме порушення строку передачі предмету закладу у володіння позивача, визначеного Договором закладу.

Відповідно до інформації з повідомлення про вручення рекомендованого відправлення № 0830007884330, відповідач отримав претензію 23.04.2015 р., проте неустойку так і не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарський відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених дим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача про те, що позивач не зазнав збитків, оскільки майно, яке є предметом закладу, не використовувалось у господарській діяльності позивача, а також про те, що мав місце незначний термін прострочення виконання зобов'язань, а розмір неустойки є неспіврозмірним з наслідками порушення зобов'язання, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Беручи до уваги наведене, а також те, що відповідач при укладенні договору № 13/11-14/АСА погоджував як строк передачі майна у заклад, так і розмір штрафу за несвоєчасну передачу даного майна позивачу, а розмір неустойки не є неспіврозмірним з розміром зобов'язань за Договором, тому суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та безпідставними.

Судом перевірено розрахунок штрафу з урахуванням умов договору та норм чинного законодавства, та встановлено, що заявлена сума штрафу у розмірі 34 750,00 грн. є вірною.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 34 750,00 грн. штрафу підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Київської області від 15.06.2015 р. у справі №911/2110/15 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Київської області від 15.06.2015 р. у справі №911/2110/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕТ" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення17.09.2015
Оприлюднено02.10.2015
Номер документу51552770
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/2110/15

Постанова від 17.09.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Ухвала від 17.07.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Андрієнко В.В.

Рішення від 15.06.2015

Господарське

Господарський суд Київської області

Щоткін О.В.

Ухвала від 20.05.2015

Господарське

Господарський суд Київської області

Щоткін О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні