Рішення

від 24.06.2015 по справі 916/1950/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2015 р.Справа № 916/1950/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРУМ-М";

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК";

про стягнення 33500,91 грн.;

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: за дов. Федоріна М.А.;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТРУМ-М" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" залишку коштів на рахунку у розмірі 33500,91грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, витребувані документи не надав, у зв'язку з чим, справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

26.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТРУМ-М" (позивач, Клієнт, ТОВ "АСТРУМ-М") та Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (відповідач, ПАТ "ІМЕКСБАНК", Банк) укладено договір банківського рахунку №2/126 (далі договір) за яким Банк, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного Банку України №492 від 12.11.2013р., відкриває Клієнту поточний рахунок (рахунки) у національній валюті №26000108299001 та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком у межах, встановлених операційним часом банку (п.1.1. договору).

Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.5. договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства. Обмеження права Клієнта розпорядження рахунком можливо за рішенням суду а також в інших випадках встановлених законом. Отримувати готівкові кошти у сумі, яка вказана у грошовому чеку за умови наявності коштів на поточному рахунку у випадках, передбачених Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 3337 від 14.08.2003р.

Відповідно до п.п.2.3.3. - 2.3.5. договору Банк зобов'язується належним чином виконувати умови договору. Своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства та нормативних актів НБУ. Приймати та виконувати протягом операційного часу розрахунково - касові документи Клієнта, після операційного часу приймати розрахункові документи та виконувати доручення Клієнта згідно умов п.2.1.15. договору. Приймати від Клієнта платіжне доручення з датою валютування, у разі якщо вона не перевищує 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Договір банківського рахунку розривається за заявою Клієнта у будь-який час за умови виконання вимог, вказаних у п.7.4. договору (п.7.3 договору).

Пунктами 7.4, 7.5. договору сторони погодили, що у разі розірвання договору за заявою Клієнта, рахунок закривається за умови сплати Банку комісійної винагороди за закриття рахунку, здачі чекової книжки з невикористаними чеками та погашення заборгованості перед Банком за надані банківські послуги. Залишок грошових коштів на рахунку видається Клієнту готівкою або за його вказівкою перераховується на інший рахунок у строки та в порядку, встановленими банківськими правилами згідно зі ст. 1075 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що починаючи з грудня 2014р. відповідач почав порушувати умови договору шляхом не виконання доручень позивача на переказ коштів з рахунку у день їх надходжень на загальну суму 33500,00грн.

05.12.2014р. за №42/14 позивач звернувся до відповідача з листом вимогою про виконання умов договору, а саме виконання платіжних доручень №№681,929 від 04.12.2014р. однак відповіді не отримав.

05.12.2014р. за вих.№501 відповідачем позивачу було надано довідку про залишок коштів на рахунках.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача залишок коштів на рахунку у розмірі 33500,91грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір банківського рахунку №2/126 за яким Банк, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного Банку України №492 від 12.11.2013р., відкриває Клієнту поточний рахунок (рахунки) у національній валюті №26000108299001 та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком у межах, встановлених операційним часом банку.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Положеннями статті 1071 Цивільного кодексу України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що у відповідача Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" з 27.01.2015р. по 26.05.2014р. запроваджена тимчасова адміністрація, що підтверджується рішенням №16 від 16.01.2015р. Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням №105 від 27.05.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК".

За приписами частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Питання запровадження та здійснення тимчасової адміністрації регулюються розділом VII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банків.

Визначення поняття "кредитор банку" містять приписи Закону України "Про банки і банківську діяльність". Так, відповідно до статті 2 Закону, кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Оскільки, на день звернення Клієнта з позовом до суду в Банку було запроваджено тимчасову адміністрацію, тому виконання вказаної операції зі списання грошових коштів обмежувалось повноваженнями ПАТ "ІМЕКСБАНК", передбаченими п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У подальшому, 26.01.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з підстав прийняття Правлінням НБУ 26.01.2015р. постанови №50 „Про віднесення ПАТ "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", прийнято рішення про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію - Северина Юрія Петровича.

Статтею 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

Крім того, порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається (ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

До того ж, відповідно до п. 4.27 Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку", уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.

Таким чином, з системного аналізу вищевикладеного, враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", задоволення вимог кредиторів банку, зокрема Клієнта, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Оскільки позивач є кредитором банку щодо майнового зобов'язання з перерахування грошових коштів та з урахуванням встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборони на задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку, підстави для задоволення позову відсутні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України по справі №910/9228/14 від 23.12.2014р.

Судові витрати, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . У позові відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 26 червня 2015 р.

Суддя Н.О. Горячук