Ухвала

від 18.06.2015 по справі 804/7816/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2015 рокусправа № 804/7816/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року

у справі № 804/7816/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум»

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ліберум» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року податковою звітністю, скасування рішення від 23 травня 2014 року № 9703/10/04-17-11, зобов'язання визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року податковою звітністю, прийняти її до обліку та включити декларацію з податку на додану вартість до баз даних Міністерства доходів і зборів України, визнання протиправними дій щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року засобами електронного зв'язку в електронній формі та зобов'язання відновити подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності позивача. Встановити судовий контроль в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, поданої в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, протиправною відмову у визнанні податковою звітністю податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року викладену у листі від 23 травня 2014 року № 9703/10/04-17-11, а також визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року прийнятою відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 20 травня 2014 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, товариство з обмеженою відповідальністю «Ліберум» є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Ліберум» та Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області укладено договір про визнання електронних документів від 14 жовтня 2013 року № 373/2013, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до відповідача засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу, який діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає нові посилені сертифікати електронних цифрових підписів, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

При цьому, судом встановлено, що строк чинності посилених сертифікатів відкритих ключів товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум» спливає 11 вересня 2015 року.

20 травня 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю «Ліберум», на підставі договору про визнання електронних документів від 14 жовтня 2013 року, подано до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року засобами електронного зв'язку в електронній формі, яка доставлена до контролюючого органу 20 травня 2014 року о 12:08 год., однак не прийнята через виявлені помилки, а саме: для платника заборонено прийом звітності по електронній пошті, оскільки можливо відсутній договір з МДСУ.

Пунктами 49.1, 49.3 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

При цьому, підпунктами 7.3, 7.4, 7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно з підпунктом 7.6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

З матеріалів справи вбачається, що друга квитанція, в якій би значилося про наявність помилок у поданій позивачем податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року, товариству з обмеженою відповідальністю «Ліберум» не надсилалася.

Судом першої інстанції встановлено, що причиною не прийняття податкових документів товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум» в електронному вигляді стало розірвання в односторонньому порядку Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області укладеного з позивачем договору про визнання електронних документів від 14 жовтня 2013 року, на підставі підпункту 4 пункту 6 зазначеного Договору, а саме: у зв'язку із неповідомленням платником податків органу ДПС про зміну свого місцезнаходження (у разі відсутності платника за місцезнаходженням, вказаним в установчих документах), а також через отримання відповідачем від Головного оперативного управління Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції довідки про відсутність товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум» за податковою адресою. Про розірвання договору від 14 жовтня 2013 року податковий орган повідомив позивача листом від 20 травня 2014 року № 845/10/04-17-18-25.

При цьому, слід зазначити, що договір про визнання електронних документів від 14 жовтня 2013 року № 373/2013, розірвано податковим органом в односторонньому порядку 20 травня 2014 року на підставі документів, складених 21 травня 2014 року, тобто днем пізніше за розірвання.

Таким чином, встановивши порушення податковим органом приписів Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку в частині щодо не надіслання позивачу квитанції № 2, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправними дій Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум», поданої в електронному вигляді засобами електронного зв'язку.

Також, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із не прийняттям Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, поданої в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, товариством з обмеженою відповідальністю «Ліберум» направлено до податкового органу означену звітність у паперовому вигляді кур'єрською службою з описом вкладення до цінного листа, яку отримано відповідачем 20 травня 2014 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу позивача направлено лист від 23 травня 2014 року № 9703/10/04-17-11, з якого вбачається, що надані товариством з обмеженою відповідальністю «Ліберум» реєстр виданих та отриманих податкових накладних та декларація з податку на додану вартість за звітний період - квітень 2014 року, не вважаються податковою звітністю, а саме: надана декларація та реєстр виданих та отриманих податкових накладних не підписані посадовою особою.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків, а також підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Судом першої інстанції встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року містить всі необхідні реквізити передбачені пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а також відповідає формі податкової декларації, що затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678, зокрема, підписана керівником підприємства ОСОБА_1, при цьому навпроти посади головного бухгалтера замість підпису значиться, що така посада на підприємстві не передбачена, що підтверджується і штатним розписом підприємства.

Крім того слід зазначити, що посилання податкового органу в апеляційній скарзі на відсутність позивача за податковою адресою є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з абзацом 1 пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, належним доказом щодо відсутності позивача за його місцезнаходженням може бути внесення державним реєстратором запису про відсутність товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберум» за його місцезнаходженням. Будь-які докази наявності такого запису не надано.

Таким чином, відмова податкового органу у визнанні податковою звітністю податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, викладена у листі від 23 травня 2014 року № 9703/10/04-17-11, є протиправною.

Пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Отже, в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином і підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації відповідно до підпункту 49.12.1 пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України відсутні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим