Ухвала

від 23.06.2015 по справі 810/222/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/222/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Собківа Я.М. Приходько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокурора Обухівського району Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року про повернення позовної заяви у справі за позовом В.о. прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оргбуммонтаж» про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року позовну заяву повернено заявнику з підстав застосування положень п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року про повернення позовної заяви як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку ухвалою суду від 17 березня 2015 року залишено без руху.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, суддею Київського окружного адміністративного суду при вивченні матеріалів позовної заяви була встановлена відсутність будь-яких пояснень прокурора щодо того, чи реалізував відповідач свої повноваження щодо звернення до суду самостійно. Також в позовній заяві прокурор взагалі не обґрунтував підстав свого представництва в даній справі з огляду на ст. 19 Конституції України, як і не обґрунтував неможливість позивача заявити даний позов самостійно.

Положенням статті 106 КАС України визначено вичерпний перелік вимог, що пред'являються до позовної заяви в адміністративній справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року позовну заяву В.о. прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків до 24 квітня 2015 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року позовну заяву повернуто заявнику з підстав не усунення ним виявлених в ній недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не було враховано судом першої інстанції, позовна заява подана Прокурором не в інтересах ДПІ в Обухівському районі, а в інтересах держави в особі певного органу.

Згідно ч. 2 ст. 60 КАС України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що, по-перше, прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі певного органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, є представником держави, а не такого органу, по-друге, прокурор повинен самостійно у позовній заяві визначити, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтувати необхідність їх захисту.

При цьому, зі змісту наведених приписів випливає, що законодавець не ставить під сумнів право прокурора на звернення до суду в інтересах держави, зокрема, в особі певного органу державної влади, однак встановлює певні вимоги до такого позову, а саме необхідність зазначення, у чому полягає порушення інтересів держави, а також необхідність захисту таких інтересів.

Виходячи зі змісту рішення Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У добровільному порядку ТОВ «Оргбуммонтаж» податковий борг не сплачує, зобов'язання перед бюджетом не виконує.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до положень пункту І розділу ХІІІ Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, окремі положення якого набули чинності з 26.10.2014, прокурорський нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами здійснюється органами прокуратури виключно у формі представництва інтересів громадян або держави в суді за наявності для цього підстав, передбачених нормами матеріального та процесуального законодавства.

Враховуючи те, що ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області внаслідок бездіяльності не вживала заходів зі стягнення податкового боргу на загальну суму 10 672,56 грн. з ТОВ «Оргбуммонтаж», що є порушенням економічних інтересів держави та встановленого порядку наповнення державного бюджету, прокуратура Обухівського району Київської області, у відповідності до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» вживає заходів представницького характеру зі стягнення податкового боргу, про що зазначено у позовній заяві.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що посилання в оскаржуваній ухвалі на аналогічну правову позицію Верховного Суду України, викладену в ухвалі від 04 вересня 2014 року у справі № 21-324а14 щодо процесуального статусу органів прокуратури є помилковим, оскільки Єдиний державний реєстр судових рішень містить рішення Верховного Суду України за таким номером справи, проте таке рішення від іншої дати та не має жодного відношення до процесуального статусу органів прокуратури.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направленням справи для продовження розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Прокурора Обухівського району Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року про повернення позовної заяви - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року про повернення позовної заяви скасувати з направленням справи для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.