Ухвала

від 18.06.2015 по справі 822/456/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/456/15

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

18 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-ресурс-плюс" до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

10.02.2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полі-ресурс-плюс" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000004/22-01-22-04 від 23.01.2015.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 06.04.2015 року в адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, В свою чергу представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Полі-ресурс-плюс" (код ЄДРПОУ 38232411) як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 06.11.2012, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У період часу з 24.12.2014 по 26.12.2014 працівниками ГУ Міндоходів у Хмельницькій області, керуючись ч.7 ст.336, п.1 ч.3 ст.345, ч.2 ст.351 МК України від 13.03.2012 №4495-VІ, на підставі наказу ГУ Міндоходів у Хмельницькій області від 22.12.2014 №1041 "Про проведення перевірки", проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання ТОВ "Полі-ресурс-плюс" (код ЄДРПОУ 38232411) законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 27.06.2013 №400050000/2013/009613, від 05.12.2013 №400050000/2013/019024.

Підставою для проведення перевірки стало надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про недостовірність відомостей, що містяться у поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено за МД від 27.06.2013 №400050000/2013/009613, від 05.12.2013 №400050000/2013/019024, а саме надходження від Державної фіскальної служби України з супровідним листом від 11.08.2014 №1790/7/99-99-07-16-10-17 матеріалів, наданих митними органами Туреччини.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №Н/0035/4/22-01-22-04/НОМЕР_1 від 31.12.2014 "Про проведення документальної невиїзної перевірки стану дотримання ТОВ "Полі-ресурс-плюс" (код ЄДРПОУ 38232411) законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 27.06.2013 №400050000/2013/009613, від 0512.2013 №400050000/2013/019024", відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ "Полі-ресурс-плюс" вимог ст.52 МК України від 13.03.2012 №4495-VІ у частині достовірності визначення митної вартості товарів, оформлених за МД від 27.06.2013 №400050000/2013/009613, від 05.12.2013 №400050000/2013/019024, що призвело до порушення вимог ст.279 МК України від 13.03.2012 №4495-VІ і п.1 ст.190 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI та спричинило нарахування податків й зборів не в повному обсязі та, відповідно, несвоєчасну їх сплату.

В акті перевірки №Н/0035/4/22-01-22-04/НОМЕР_1 від 31.12.2014 зроблено висновок про те, що зазначене призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 7203,18 грн. (у тому числі ввізного мита - 0,59 грн., та ПДВ - 7202,59 грн.).

Підставою для визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість є викладені в акті перевірки №Н/0035/4/22-01-22-04/НОМЕР_1 від 31.12.2014 висновки відповідача щодо заниження позивачем суми податкового зобов'язання на загальну суму 7203,18 грн. (у тому числі ввізного мита - 0,59 грн. та ПДВ - 7 202,59 грн.) внаслідок заниження митної вартості товарів, у зв'язку з не врахуванням при її визначенні витрат на транспортування товарів, оформлених за МД:

- від 27.06.2013 №400050000/2013/009613, (умови поставки в графі 20 - СРТ-Khmelnitsky; згідно експортної декларації №13341200ЕХ155552 від 21.06.2013, яка надійшла від Республіки Туреччини, в графі 20 умови поставки - ЕXW Istambul; відтак, при визначені митної вартості товару не враховані витрати на транспортування -19985,07 грн. (товар №1 (код товару НОМЕР_2) - пряжа кардочесана, однониткова, пофарбована) та 14,93 грн. (товар №2 (код товару НОМЕР_3) - пряжа бавовняна); як наслідок, заявлена митна вартість товару по коду НОМЕР_2 становить 402144,14 грн. (80428,83 грн. - ПДВ) та 675,89 грн. (27,04 грн. - ввізне мито, 140,59 грн. - ПДВ) по коду товару НОМЕР_3; митна вартість за даними перевірки становить 408141,62 грн. (81628,32 грн. - ПДВ) по коду НОМЕР_2 та 690,81 грн. по коду НОМЕР_3 (27,63 грн. - ввізне мито, 143,69 грн. - ПДВ); недоплата митних платежів становить 0,59 грн. (27,63 грн. - 27,04 грн.) - ввізне мито та 1202,59 грн. ПДВ, в томі числі 1199,49 грн. по коду товару 520612000 (81628,32 грн. - 80428,83 грн.) та 3,10 грн. по коду товару НОМЕР_3 (143,69 грн. - 140,59 грн.);

- від 28.10.2013 №400050000/2013/017004 (умови поставки товару (пряжа бавовняна) в графі 20 - СРТ-Khmelnitsky; згідно експортної декларації №13352800ЕХ000925 від 22.10.2013, яка надійшла від Республіки Туреччини, в графі 20 умови поставки - ЕXW Usak; відтак, при визначені митної вартості товару не враховані витрати на транспортування - 30000,00 грн., як наслідок заявлена митна вартість становить 400286,33 грн. (80057,26 грн. - ПДВ); митна вартість за даними перевірки становить 460286,32 грн. (86057,26 грн. - ПДВ); недоплата митних платежів становить 6000,00 грн. (86057,26 грн. - 80057,26 грн.).

На підставі висновків, викладених в акті №Н/0035/4/22-01-22-04/НОМЕР_1 від 31.12.2014, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №000004/22-01-22-04 від 23.01.2015, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 9003,24 грн., в тому числі 7202,59 грн. за основним платежем та 1800,65 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №000004/22-01-22-04 від 23.01.2015 ТОВ "Полі-ресурс-плюс" звернулося до суду з позовом про його скасування.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Податкового кодексу України, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Відповідно до п.1 Загального вступного коментарю до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (набула чинності для України 16.05.2008) первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", як це визначено у ст. 1 даної Угоди. Статті від 2 до 7 передбачають методи визначення митної вартості у випадках, коли вона не може бути визначена згідно з положеннями Статті 1.

Згідно із ч.2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Ч.3 ст.58 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 5 ст.58 МК України передбачено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

За правилами п.5 ч.10 ст.58 МК України В«ОСОБА_4 визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)В» , при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно матеріалам справи, 23.11.2012 між Acfil Tekstil Ic Ve Dic LTD.STI (продавець) та ТОВ "Полі-ресурс-плюс" (покупець) укладено контракт №01, відповідно до якого продавець зобов'язується продати покупцю нитки згідно інвойсу, а покупець зобов'язується цей товар прийняти і своєчасно проводити оплату на умовах даного договору (п.1.1 контракту); продавець поставляє свій товар на умовах EXW - Istambul (п.2.1 контракту); продавець зобов'язується поставити покупцю товар в кількості 500 тон (п.3.1 контракту); валюта контракту, платежі і ціна товару - долари США (п.4.1 контракту); ціна на поставлену продукцію вказується в інвойсі і встановлюється в доларах США згідно цінам зовнішньоекономічного ринку (п.4.2 контракту); даний контракт вступає в силу з дати його підписання обома сторонами (п.11.1 контракту); строк дії контракту - три роки з моменту підписання сторонами (п.11.6 контракту).

11.01.2013 між Acfil Tekstil Ic Ve Dic LTD.STI (продавець) та ТОВ "Полі-ресурс-плюс" (покупець) укладено додаток №1 до контракту №01 від 23.11.2012, відповідно до якого п.2.1 контракту викладено: "продавець поставляє свій товар на умовах СРТ-Khmelnitsky, згідно Інкотермс 2010 р"; даний додаток є невід'ємною частиною контракту №01 від 23.11.2013 і вступає в силу з моменту його підписання (п.2.2).

27.06.2013 ТОВ "Полі-ресур-плюс" здійснено митне оформлення товару за МД №400050000/2013/009613, в графі 20 якої зазначені умови поставки - СРТ-Хмельницький; визначено митну вартість: 402144,14 грн. (80428,83 грн. - ПДВ) по коду товару НОМЕР_2 та 675,89 грн. (27,04 грн. - ввізне мито, 140,59 грн. - ПДВ) по коду товару НОМЕР_3. При митному оформлені також надано інвойс №26275 від 21.06.2013, відповідно до якого умовами поставки також зазначено СРТ-Khmelnitskіy.

12.09.2013 між "TEKDAMLA PAZARLAMA TEKSTIL SAN. TIC.LTD.STI" (ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ "Полі-ресурс-плюс" (покупець) укладено контракт №09/2013, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує в порядку і на умовах передбачених в даному контракті продукцію: регенерировану Open-End пряжу: хлопок-поліестер, кольорова (в асортименті); походження - Турція (п.1.1 контракту); загальна сума даного контракту складає 1000000,00 (один мільйон) доларів США 00 центів (п.2.3 договору); поставка товару по даному контракту здійснюється на умовах СРТ-Khmelnitsky відповідно до Інкотермс 2010 (п.3.1 контракту); поставка товару по даному контракту здійснюється в період вересень 2013 - грудень 2016 року (строки поставок узгоджуються з покупцем) (п.4.1 контракту); даний контракт вступає в силу з моменту його підписання повноважними на те представниками сторін і діє до 31 грудня 2016 року (п.14.1 контракту).

28.10.2013 ТОВ "Полі-ресур-плюс" здійснено митне оформлення товару за МД №400050000/2013/017004, в графі 20 якої зазначені умови поставки - СРТ-Хмельницький; визначено митну вартість: 400286,33 грн. (80057,26 грн. - ПДВ).

При подачі МД декларантом при визначені митної вартості товару було використано основний метод - за ціною договору (вартістю операції).

Згідно з матеріалами справи, ТОВ "Полі-ресурс-сервіс" одночасно з поданими МД, подано зовнішньоекономічні контракти від 23.11.2012 №01, додаток №1 до контракту №01 від 23.11.2012, від 12.09.2013 №09/2013, інвойс №26275 від 21.06.2013 та декларації контрагентів позивача.

Відповідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Частиною 1 ст.627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі Закон №959-ХІІ) визначені принципи зовнішньоекономічної діяльності, зокрема: принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва; принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Відповідно до ст.6 Закону №959-ХІІ зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Умови поставки товарів EXW згідно Інкотермс 2000 означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Умови поставки товарів СРТ згідно Інкотермс 2000 означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Експортна ціна визначається двохстороннім зовнішньоекономічним контрактом і залежить виключно від умов і обсягу поставки, виду товару і кон'юнктури світового ринку.

Тобто, ТОВ "Полі-ресурс-плюс" при укладені зовнішньоекономічних контрактів мали право вільно визначити умови поставки, якими є СРТ-Хмельницький.

Отже, в даному випадку витрати на перевезення при поставці товару були здійснені контрагентами позивача, а тому не підлягали включенню до митної вартості з боку позивача.

В даному випадку, позивачем було укладено договір на поставку товару до чітко визначеного місця та під час укладення цього договору вартість товару була вирахувана уже з врахуванням транспортування до СРТ-Хмельницький, тобто оплату транспортування до вказаного місця здійснювали контрагенти позивача при цьому включивши вартість цього транспортування до вартості товару, з якої і була вирахувана позивачем митна вартість товару.

Також, нездійснення позивачем витрат на транспортування товару підтверджується наданими платіжними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, умови поставки, задекларовані ТОВ "Полі-ресурс-плюс" під час митного оформлення товарів, відповідають умовами договорів та фактичним обставинам справи.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження розрахунків ТОВ "Полі-ресурс-плюс" по оплаті транспортних послуг за перевезення товарів, а також господарських зв'язків з ДП "Самтранс" ТОВ "Агросвітло плюс", яке здійснювало перевезення товарів, про що зазначено в акті №Н/0035/4/22-01-22-04/НОМЕР_1 від 31.12.2014 (стор.5) та товаросупровідних документах (CMR) від 22/10/2013 то підстави для того щоб вважати, що позивачем порушені норми митного законодавства відсутні.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно залишені судом першої інстанції.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Залімський І. Г.

ОСОБА_5