Рішення

від 24.04.2007 по справі 2-1124/07

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1124/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

24 квітня 2007 року. Новомосковський міськрайонний суд в складі:

головуючого судді                                                                    Гречаного

В.А.,

при секретарі                                                                             Петренко

О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні

Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовомОСОБА_1 в

інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -

житлово-експлуатаційне управління № 2 Новомосковського КП ЖЕО, про вселення в

квартиру, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом про вселення в

квартиру в АДРЕСА_3, на тих підставах, що відповідач по справі є її колишнім

чоловіком та батьком сина ОСОБА_2. Всі вони мешкали в даній однокімнатній

квартирі, яка меблями була розділена на дві частини. В одній з них мешкає

позивачка з сином, а в іншій відповідач з їх сином ОСОБА_4. Особистий рахунок

на квартиру оформлений на ім'я відповідача, але кожен з них сплачує за

утримання квартири окремо по 1/2 частині. Відповідач звертався до суду з

позовом про визнання позивачки втратившою право користування житловим

приміщенням квартири. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від

26.05.2005 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні його позову. Ухвалою від

22.12.2005 року колегією суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Дніпропетровської області, рішення Новомосковського міськрайонного суду

залишено без змін.

Позивачка не змогла проживати з сином в даній квартирі,

тому що відповідач створив неможливі умови, а тому вона пішла доглядати за

старою жінкою. 16.11.2005 року ОСОБА_5 померла і позивачка змушена була

повернутися в квартиру. Але позивач вирішив не пускати позивачку з сином до

квартири, змінив замки на дверях та вимагає рішення суду про їх вселення з

сином в квартиру. В зв'язку з цим позивачка вимушена була звернутися до суду з

позовом в якому просить вселити її та сина в АДРЕСА_3.

В судове засідання з'явилися сторони, представник третьої

особи не з'явився. Від представника третьої особи надійшла заява з проханням

розгадати справу за його відсутності (а.с. 21).

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та

пояснила суду, що в спірній квартирі вона з молодшим сином ОСОБА_2 не проживає

приблизно з 2003 року із-за того, що відповідач створив неможливі умови для

проживання. Вона доглядала за ОСОБА_5 та проживала з нею по АДРЕСА_5. Рішенням

Новомосковського міськрайонного суду від 2005 року відповідачу було відмовлено

в задоволенні позову про визнання позивачки втратившою право користування

житловим приміщенням. Апеляційний суд залишив рішення в силі. Після рішення

апеляційного суду, позивачка з сином спробувала вселитись, але відповідач не

пустив, змінив замки, не впускав мотивуя тим, що немає рішення суду про

вселення. Поки, що вона тимчасово проживає по АДРЕСА_5 в квартирі ОСОБА_5 з

дозволу її родичів до вирішення питання про вселення в спірну квартиру. Жити

фактично немає де, іншого житла немає. Тому позивачка з сином мають намір

проживати в спірній квартирі. Просить вселити її та сина ОСОБА_2. Від стягнення

витрат по справі позивачка відмовилась.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав та

пояснив, що не пускає позивачку в квартиру, т.я. вона однокімнатна і всі разом

вони там проживати не можуть. Йому відомо, що апеляційний суд залишив в силі

рішення Новомосковського міськрайонного суду про відмову в визнанні позивачки

втратившою право користування жилим приміщенням, але він все рівно проти, т.я

їй є де жити, а саме по АДРЕСА_5. Там позивачка проживає з іншим чоловіком.

Просить відмовити в позові.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи,

вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

2

В

судовому засіданні встановлено, що позивачка перебувала в шлюбі з

ОСОБА_3 (а.с. 5, 7), від даного шлюбу сторони мають неповнолітніх синівОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження та ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження (а.с. 6) і

вони раніше проживали в квартиріАДРЕСА_3.

Згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду від

26.05.2005 року (а.с. 13), залишене без змін ухвалою апеляційного суду

Дніпропетровської області від 22.12.2005 року (а.с. 8-9), ОСОБА_3 було відмовлено

в задоволенні його позову доОСОБА_1 про визнання її такою, що втратила право

користування жилим приміщенням у спірній квартирі. Як закріплено в ст. 61 ЦПК

України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало

законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті

самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили,

а саме рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 26.05.2005 року,

встановлено, що позивачка не втратила право користування жилим приміщенням у

спірній квартирі, тобто дані обставини не підлягають доказуванню при розгляді

даної справи. Оскільки позивачка своїх прав відносно спірної квартири не

втратила, вона, відповідно, має право проживати з неповнолітнім сином ОСОБА_2 в

даній квартирі, тому дії відповідача, направлені на перешкоджання вселенню

позивачки й сина в квартиру, є незаконними і порушене право позивачки і її

неповнолітнього сина підлягає захисту.

В зв'язку з цим позивачку і її неповнолітнього сина

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження слід вселити в АДРЕСА_3.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60,

61, 213, 215 ЦПК України, 145 ЖК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити. Вселити ОСОБА_1 і її неповнолітнього

сина ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в квартируАДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд

Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення без

попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження або протягом двадцяти днів

після подачі заяви про апеляційне оскарження, яке може бути подане протягом

десяти днів з дня проголошення рішення.