Ухвала

від 26.06.2015 по справі 405/9002/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/9002/14-ц

Провадження №2/405/1603/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2015 року. Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.,

при секретарі Береді Я.І.,

за участю позивача ОСОБА_1

та представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Укравтоінвест», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ПП «Укравтоінвест» на свою користь 3 601 грн. матеріальної шкоди та 95 128 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Крім того, під час судового розгляду справи позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ПП "Укравтоінвест"- транспортний засіб моделі БАЗ 22154 СПГ, номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, зазначивши на обгрунтування заяви, що відповідач ПП «Укравтоінвест» знаючи про те, що повинен відшкодувати шкоду, не виявив такого бажання щодо вирішення питання про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди. Крім того, позивач вважає, що ПП «Укравтоінвест» намагатиметься відчужити транспортний засіб або зняти кошти з розрахункового рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого його (позивача) права не будуть захищені належним чином.

Позивач та в його інтересах представник під час судового розгляду заяву про забезпечення позову підтримали з підстав, зазначених у ній, просили її задовольнити.

Представник відповідача ПП «Укравтоінвест» повідомлявся про час та місце судового розгляду заяви про забезпечення позову, разом з тим в судове засідання не з'явився, причини не явки суду не відомі.

Заслухавши пояснення позивача та в його інтересах представника, зваживши доводи, викладені позивачем в заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, при цьому забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, при цьому зазначені обставини та докази їм повинні бути викладені заявником в заяві про забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений, серед іншого, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, при цьому згідно з ч.3 зазначеної статті, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідав предмету позову.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. В«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовуВ» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

З заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову вбачається, що заявник обрав вид забезпечення позову - накладення арешту на майно ПП «Укравтоінвест» - транспортний засіб моделі БАЗ 22154 СПГ, номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, зазначивши орієнтовну вартість зазначеного майна в розмірі приблизно 100 000 грн.

Необхідність вжиття забезпечення позову способом, обраним позивачем, в заяві заявник ОСОБА_1 зазначив про можливість відповідача розпорядитися належним йому майном, відчуживши його, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

З аналізу положень статей 151, 152 ЦПК України слідує, що арешт, як вид забезпечення позову, може бути накладений лише на майно або грошові кошти, які належать саме відповідачу по справі (є власністю відповідача).

Крім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно ( в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Поряд з цим, відзначається, що позивачем ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб зазначається про те, що останній належить відповідачу на праві приватної власності, про що зазначено в полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, разом з тим, судом встановлено, що термін дії полісу до 03 листопада 2014 року, належних доказів про те, що транспортний засіб дійсно належить на праві власності відповідачу не надано, відсутні дані щодо вартості транспортного засобу, зазначений транспортнийц засіб не є предметом позову, та виходячи з зазначеного, також відзначається, що позивачем пред'явлено до відповідача вимогу майнового характеру в розмірі 3 601 грн. та вимогу немайнового характеру - моральної шкоди в розмірі 95 128 грн. 00 коп., в свою чергу, арешт на майно, яке належить відповідачу, може бути накладено у разі обгрунтованості заяви про забезпечення позову лише в межах заявлених позовних вимог, що тим самим має забезпечити збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Окремо відзначається, що позивачем до заяви про забезпечення позову не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза утруднення чи неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позову. Також, позивачем в заяві про забезпечення позову не доведено, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, визначеного ч.1 ст.11 ЦПК України, а також виходячи з принципу змагальності сторін (ч.1 ст.10 ЦПК України), обов'язки доказування і подання доказів покладаються на сторони (ст.60 ЦПК України), тому суд не вправі за власною ініціативою застосувати інший вид забезпечення позову та збирати докази.

З огляду на викладене вище, в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Укравтоінвест», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, - слід відмовити.

При цьому, відзначається, що відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв'язку з чим, позивач не позбавлений права повторного звернення до суду з заявою про забезпечення позову, яка має відповідати вимогам ч.2 ст.151, ч.1 ст.152 ЦПК України, з урахуванням обставин, викладених в зазначеній ухвалі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.151-153, 293, 294 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Укравтоінвест», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, шляхом накладення арешту на майно відповідача - транспортний засіб моделі БАЗ 22154 СПГ, номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова