Ухвала

від 29.10.2015 по справі 405/9002/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2311/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Л. А.

Доповідач Чельник О. І.

УХВАЛА

іменем України

29.10.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Белінської І.М., Франко В.А.

при секретареві: Постоєнко А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Укравтоінвест» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Укравтоінвест», третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного підприємства «Укравтоінвест» (далі по тексту ПП «Укравтоінвест»), третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС» (далі по тексту ПАТ «СК «ТАС»), ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.06.2014 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Вироком суду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, рухаючись в темну пору доби по вулиці Завадівська в місті Кіровограді на автобусі БАЗ 22154 СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1 проявив особисту неуважність та безпечність вимог безпеки дорожнього руху та грубо порушивши Правила дорожнього руху здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 - батька позивача. Від отриманих у ДТП тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер. Власником автобуса БАЗ 22154 СПГ, яким керував ОСОБА_3, є відповідач, з яким він перебував у трудових відносинах. Відповідно до полісу обов'язкового страхування №АС/3431918 від 04.11.2013 року ПП «Укравтоінвест» було застраховано цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу. Вважає, що, оскільки ним були понесені витрати, пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою, вартість труни, ритуальних послуг, вінків та поминального обіду відшкодуванню підлягає матеріальна шкода у розмірі 11 287,720 грн., а також завдана моральна шкода, яку оцінює у 100 000 грн. Позивач зазначає, що оскільки відповідачу належить право власності на вказаний автомобіль, а ОСОБА_3 працював у нього водієм, то саме відповідач повинен відшкодувати завдану позивачеві шкоду.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 липня 2015 року позов ОСОБА_2 до ПП «Укравтоінвест», третя особа ПАТ «СК «ТАС», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, задоволено частково. Стягнуто з ПП «Укравтоінвест» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3600 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 35000 грн. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду ПП «Укравтоінвест» подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 35000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Суд першої інстанції при ухваленні вказаного рішення відповідно до вимог ст.ст. 212-213 ЦПК України повно з'ясував всі обставини справи та надав їм належну оцінку.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами по справі, що ІНФОРМАЦІЯ_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю третьої особи - ОСОБА_3, який керував автобусом БАЗ 22154 СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Завадівська в місті Кіровограді та порушивши Правила дорожнього руху здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 Власником транспортного засобу є відповідач ПП «Укравтоінвест», з яким ОСОБА_3 перебував у трудових правовідносинах. Винним у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_3, що підтверджується вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.06.2014 року та притягнено до кримінальної відповідальності. На підставі п. «є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», який набрав чинності 19.04.2014 року, ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання (а.с.5-7).

У результаті зазначеної ДТП, з вини ОСОБА_3, пішоход ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, несумісні з життям. Смерть ОСОБА_4 настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під м'які мозкові оболонки головного мозку з переломом кісток склепіння та основи черепа. Потерпілим у кримінальному провадженні визнано ОСОБА_2 У зв'язку з чим позивач, який є сином померлого, звернувся в суд з цивільним позовом до відповідача про відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди, пов'язаної зі смертю батька.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до смерті ОСОБА_4 позивач поніс матеріальні збитки та йому завдана моральна шкода, яку суд оцінив у розмірі 35 000 грн., які полягали в організації та проведенні поминального обіду, що підтверджується розрахунковою квитанцією на суму 3 60,00 грн., а тому вона повинна бути відшкодована власником транспортного засобу, яким керувала винна у вчиненні ДТП особа. Також, оскільки позивачу була завдана моральна шкода, суд першої інстанції стягнув і моральну шкоду з відповідача у розмірі 35 000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Ц України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особи відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним свої трудових (службових) обов'язків.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між відповідачем та ОСОБА_3 було укладено трудовий договір, відповідно до якого він працював водієм автобуса і на законних підставах, в порядку виконання трудових обов'язків, під час скоєння ДТП керував закріпленим за ним автобусом.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування серії АС №3431918 страхувальником даного транспортного засобу є лише ПП «Укравтоінвест». Цивільно-правова відповідальність інших осіб за цим полісом не застрахована (а.с.8).

Відповідач позов у частині стягнення з нього матеріальної шкоди визнав та не оскаржує рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 35 000 грн., виходячи із принципу розумності та справедливості, відповідно до вимог ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, положень ст.23 ЦК України, з урахуванням доказів та конкретних обставин по справі, доведених позивачем моральних і фізичних страждань, та його матеріальний стан, оскільки внаслідок ДТП настала смерть його батька, позивач переживає моральні страждання та відчуває постійний душевний біль, нервові хвилювання, що призводить до негативних змін упорядкованого життєвого ритму позивача та його сім'ї.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст.309 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Укравтоінвест» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: