Рішення

від 16.06.2015 по справі 509/3836/13-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/3836/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Овідіопольський райсуд Одеської області у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

гри секретарі Осадченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Овіддіополь, Одеської області цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, про поділ спільно сумісного майна подружжя та визнання права власності

та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільно сумісного майна подружжя, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2013 р. ОСОБА_1 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2, про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності, в які в порядку ст. 31 ЦПК України уточнив та просив:

поновити ОСОБА_1, строк позовної давності, пропущений з поважних причин, для подання позовної заяви про визнання майна таким, яке нажите в шлюбі і належить на праві спільної сумісної власності колишньому подружжю в рівних частках;

встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка і жінки у період з 03 січня 2003 року до 01 лютого 2008 року;

визнати об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та, таким, що нажите в шлюбі наступне майно:

житловий будинок під № 15-А по вулиці Тимошенка в місті Одесі,

квартиру під № 77 у будинку під № 6 по провулку Мукачєвському в місті Одесі,

будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами під № 11 по вулиці Лунна в с. Мізікевича ж/м «Совіньйон», Овідіопольський район Одеської області,

земельна ділянка площею 0,100 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташована за адресою: Одеська обл.. Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж\м. «Савіньон», вул. Лунна, 11.

Визначити частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рівними у спільній сумісній власності, яка складається з: житлового будинку під № 15-А по вул. Тимошенка в м. Одесі, квартири під. № 77 у будинку під № 6 по пров. Мукачєвському в місті Одесі, житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами під № 11 по вулиці Лунна в ж/м Совіньйон, Овідіопольський район Одеської області;

визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, право приватної власності на 1/2 частку майна, яке складається з: житлового будинку під № 15-А по вул. Тимошенка в м. Одесі, квартири під № 77 у будинку під № 6 по пров. Мукачєвському в місті Одесі, житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами та земельної ділянці під № 11 по вулиці Лунна в ж/м Совіньйон, Овідіопольський район Одеської області та

припинити право власності на вищевказане нерухоме майно ОСОБА_2 та виділити у користування земельну ділянку, та усунути перешкоди у користуванні власністю та стягнення грошової компенсації ( т.1 а.с.2-7 , т.2 51-57 , т. 4 а.с. 6 -18 т.4 а.с. 72-74, т.4 а.с.141-143).

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з 26.08.1986 р. позивач та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, та незважаючи на розірвання 03.01.2003 р. шлюбу продовжували перебувати у фактичних шлюбних відносинах з січня 2003 р. по лютий 2008 р., у зв'язку чим позивач просить встановити факт проживання однією сім'єю та поділити майно, яке він вважає таким, що було спільно нажите у період фактичних шлюбних відносин. При уточненні своїх позовних вимог та у запереченнях зустрічний позов позивач уточнив свою позицію і наполягав на тому, що з 03.01.2003 р. по реєстрацію розлучення сторін в органах РАГС 07.06.2006 р. сторони перебували у шлюбі, а з 07.06.2006 р. по 01.02.2008 р. сторони проживали разом без реєстрації шлюбу, тобто перебували у фактичних шлюбних відносинах. На підтвердження зазначених обставин позивачем було надано до суду копію рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03.01.2003 р. по справі №2-42, копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копії договорів купівлі-продажу та дарування нерухомого майна, довідку з місця проживання про склад сім'ї та реєстрації, фототаблиці тощо.

21 листопада 2013 р. від ОСОБА_2 надійшла заява про застосування судом позовної давності, у якій відповідачка просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що термін звернення до суду був пропущений позивачем без поважних причин. Також від ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява яка в порядку ст. 31 ЦПК України була доповнена та уточнена, в якій відповідачка просила, у випадку відхилення судом заяви про застосування позовної давності та за умови доведення ОСОБА_1 факту проживання однією сім'єю, з урахуванням зменшення позовних вимог, просила поділити майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, наступним чином:

визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на 1/2 частин житлового будинку за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11;

визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1;

визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Тимошенко, 15-А;

визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки MERCEDES-BENZ ML350, 2005 року випуску, державний номер ВН 4904 AO;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 50% вартості, нерухомого майна у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 50% вартості, нерухомого майна у вигляді стоянки для автомобіля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 50% вартості, нерухомого майна у вигляді будівель та споруд, які розташовані за адресою: Одеська обл.., Білгород-Дністровський район, Удобненська с/рада, комплекс будівель та споруд № 9, буд.

№ 19;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 50% вартості відчуженого 16.02.2005р. ОСОБА_1 легкового автомобіля HONDA ACCORD (1986 року випуску, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КРС 287063) в сумі 31 432,28 грн. (тридцять одна тисяча чотириста тридцять дві гривні 28 коп.), що складає еквівалент 1400,00 доларів США (тисяча чотириста доларів США 00 центів);

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 50% вартості відчуженого 09.08.2006р. ОСОБА_1 легкового автомобіля NISSAN X-TRAIL (2003 року випуску, державний номер 64333 0К, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОІА 194231)в сумі 310 955,08 грн. (триста десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 08 коп.), що складає еквівалент 13850,00 доларів США (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят доларів США 00 центів) за курсом НБУ станом на час прийняття судового рішення.

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію50% вартості відчуженого 17.07.2007р. ОСОБА_1 легкового автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG (2005 року випуску, державний номер ВН 1711АІ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОІТ 009161) в сумі 336 774,45 грн. (триста тридцять шість тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 45 коп.), що складає еквівалент 15 000 доларів США (п'ятнадцять тисяч доларів США 00 центів;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 50% вартості часток у статутних капіталах ТОВ «СВС Стандарт» (код ЄДРПОУ 34736781), ТОВ «Компанія АСК» (код ЄДРПОУ 31094811), ТОВ «Фірма «Фаворит» (код ЄДРПОУ 31209578) в сумі 44 875,00 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять гривень 00 коп.); визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на 1/2 частин житлового будинку за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11;

визнати спільною сумісною власністю та залишити в користуванні за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) автомобіль MERCEDES-BENZ ML350 (2005 року випуску, державний номер ВН 4904 AO, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА 034780);

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 50% вартості легкового автомобіля MERCEDES-BENZ ML350, 2005 року випуску, державний номер ВН 4904 AO, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА 034780 в сумі 286 819,57 грн. (двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень 57 коп.), що складає еквівалент 12 775 доларів США (дванадцять тисяч сімсот сімдесят п'ять доларів США 00 центів) за курсом НБУ станом на 26.04.2015 p.;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 50% вартості спільного майна подружжя в сумі 1 156 014,67 грн. (один мільйон сто п'ятдесят шість тисяч чотирнадцять гривень 67 коп.), що складає еквівалент 51 489,12 доларів США (п'ятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят дев'ять доларів США 12 центів) за курсом НБУ станом на 26.04.2015 р. (т.1 а.с. 107, 167-171 т.2 а.с. 65-68, т. 3 а.с. 263-264, т. 4 ас.90-93,т.4 а.с. 144-150).

Вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 обґрунтовані тим, що при зверненні з первісним позовом ОСОБА_1 приховав від суду існування іншого майна та майнових прав, які були набуті у спірний період 2003-2008 р.р., тому ОСОБА_2 просила врахувати це майно при поділі під час розгляду справи. При цьому ОСОБА_2 не визнає факт проживання з ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, проте посилається на те, що якщо ОСОБА_1 буде доведено зазначений факт, то відповідачка просить поділити майно набуте сторонами у спірний період 2003-2008 р.р., якщо буде доведено, що дане майно є об'єктом спільної сумісної власності.

На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_2 було надано до суду копії витягів з ЄДРПОУ, копію листа Управління ДАІ ВРЕР ГУМВС України в Одеській області з додатками. Під час судового розгляду справи за клопотанням сторін по справі судом були витребувані докази з Управління ДАІ ВРЕР ГУМВС України в Одеській області, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, з КП «Одеське МБТІРОН», КП «Овідіопольське МБТІРОН щодо майна, яке належало сторонам по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі. Представник відповідачки проти позову заперечував, та подав письмові заперечення, в яких просив в задоволенні первісного позову відмовити, оскільки ОСОБА_1 не доведений факт перебування з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах, а також посилаючись на пропуск ОСОБА_1 строків позовної давності.

Представник ОСОБА_2 зустрічний позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі. Представник позивача щодо задоволення зустрічного позову заперечував.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові докази по справі та надавши їм оцінку у сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ч.1 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 69 ч.1 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Так судом встановлено, що 26.08.1986 р. відділом РАГС Жовтневого району м. Одеси зареєстровано шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (код НОМЕР_3) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, (код НОМЕР_1).

В період шлюбу у сторін народилась спільна дитина, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. Також на вихованні у подружжя перебувала прийомна донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6.

03.01.2003 р. рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі №2-42 було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та розірвано шлюб між сторонами по справі. Під час винесення зазначеного рішення про розірвання шлюбу судом було встановлено наступні обставини з приводу відносин позивача та відповідачки, що мають преюдиційне значення для даної справи, а саме що «... з 2002 року вони припинили подружні відносини, спільного господарства не ведуть, разом не проживають... Майновий спір відсутній».

07.06.2006 р. Першим відділом РАЦС Малиновського районного управління юстиції м. Одеси здійснено реєстрацію припинення шлюбу сторін, про що зроблено актовий запис під №245 в Книзі реєстрації розірвань шлюбів.

В період з 03.01.2003 р. по 01.02.2008 р. сторонами було набуте наступне майно ( за час фактичний проживання сторін у шлюбі однією сім'ю):

18.04.2002 р. - ОСОБА_2 в порядку безоплатної приватизації приватизувала земельну ділянку за адресою с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю Р3 №625411.

22.05.2003 р.- на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано легковий автомобіль NISSAN X-TRAIL (2003 року випуску, державний номер НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОIА 194231), що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією з бази АІС «Автомобіль» УДАІ ГУМВС України в Одеській області та «НАІС ДДАІ» МВС України, отриманою з листом Управління ДАІ ВРЕР ГУМВС України в Одеській області від 06.12.2013 р. №7/5-7665.

12.08.2003 р.- на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано легковий автомобіль HONDA ACCORD (1986 року випуску, державний номер 880870А, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КРС 287063), що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією з бази АІС «Автомобіль» УДАІ ГУМВС України в Одеській області та «НАІС ДДАІ» МВС України, отриманою з листом Управління ДАІ ВРЕР ГУМВС України в Одеській області від 06.12.2013 р. №7/5-7665.

28.12.2004р.- ОСОБА_2 на підставі витягу з розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації від 22.12.2004 р. видано свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11.

01.04.2005 р. - на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано легковий автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG (2005 року випуску, державний номер НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОІТ 009161);

04.04.2006 р. - на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано легковий автомобіль MERCEDES-BENZ ML350 (2005 року випуску, державний номер НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА 034780), що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією з бази АІС «Автомобіль» УДАІ ГУМВС України в Одеській області та «НАІС ДДАІ» МВС України.

10.06.2006 р. - ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2006 р., посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, за реєстровим № 8-2168.

20.11.2007 р. - ОСОБА_1 придбав квартиру за адресою АДРЕСА_3,на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_6, за реєстровим № 5274.

20.11.2007р.- ОСОБА_1 придбав місце стоянки для автомобіля №13 на стоянці, розташованій за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 49-А на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_6, за реєстровим № 5273.

04.12.2007 р. - ОСОБА_2 придбала житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Тимошенко, 15-А на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.2007 р., посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_7, за реєстровим № 7-4102.

Частина майна, придбаного сторонами в спірний період, який позивач ОСОБА_1 вважає періодом фактичних шлюбних відносин, була відчужена сторонами, а саме:

16.02.2005 р. -легкового автомобіля HONDA ACCORD (1986 року випуску, державний номер НОМЕР_2) шляхом перереєстрації його на третіх осіб, що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією з бази АІС «Автомобіль» УДАІ ГУМВС України в Одеській області та «НАІС ДДАІ» МВС України. Ринкова вартість автомобіля на момент відчуження складала 2 800,00 доларів США відповідно до висновку №37 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості КТС від 24.10.2014 р.

09.08.2006 р. - легкового автомобіля NISSAN X-TRAIL (2003 року випуску, державний номер НОМЕР_4) шляхом перереєстрації його на третіх осіб, що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією з бази АІС «Автомобіль» УДАІ ГУМВС України в Одеській області та «НАІС ДДАІ» МВС України. Ринкова вартість автомобіля на момент відчуження складала 27 700,00 доларів США відповідно до висновку №37 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості КТС від 24.10.2014 р.

17.07.2007 р. - легкового автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG (2005 року випуску, державний номер НОМЕР_5), даний автомобіль було відчужено за 30 000,00 доларів США відповідно до наданих представником Позивача документів, щодо відчуження автомобіля (довідки від 18.08.2014 р., довіреності від 17.07.2007 р. та довіреності від 14.03.2011 р.) Факт відчуження даного автомобіля за 30 000,00 доларів США підтверджено в судовому засіданні представником Позивача та не заперечувався під час судового розгляду.

04.11.2011 р.- квартири за адресою АДРЕСА_4, на підставі договору купівлі-продажу від 04.11.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_8, за реєстровим № 2375.

20.12.2011 р. - місце стоянки для автомобіля №13 на стоянці, розташованій за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 49-А, на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_8, за реєстровим № 2705.

Заслухавши пояснення сторін їх представників, дослідивши всі наявні матеріали справи і надані докази, суд критично оцінює позиції двох сторін по справі і вважає, що ані первісний позов, ані зустрічний позов не доведені в повному обсязі належними та допустимими доказами.

У первісному позові ОСОБА_1 стверджує, що фактичні шлюбні відносини мали місце з 03.01.2003 р. по лютий 2008 р. Надалі позивач змінив свою позицію і в запереченнях на зустрічний позов від 09.02.2015 р. посилався на те, що 03.01.2003 р. по 07.06.2006 р. шлюб між сторонами не було припинено, а у період з моменту офіційного припинення шлюбу 07.06.2006 р. по 01.02.2008 р. сторони продовжили проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство до лютого 2008 р. На підтвердження зазначених обставин позивачем було надано до суду фототаблиці, копії авіаквитків, довідки з установ та організацій нотаріально посвідчені заяви фізичних осіб та інші докази.

В своєму зустрічному позові ОСОБА_2 не визнає факт проживання з ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, проте посилається на те, що якщо ОСОБА_1 буде доведено зазначений факт, то відповідачка просить поділити майно набуте сторонами у спірний період 2003-2008 р.р.

Судом встановлено, що 26.08.1986 р. відділом РАГС Жовтневого району м. Одеси було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

03.01.2003 р. рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі №2-42 було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Реєстрацію припинення шлюбу сторін здійснено Першим відділом РАГС Малиновського районного управління юстиції м. Одеси 07.06.2006 р. Оскільки рішення суду про розлучення було прийняте 03.01.2003 р., а реєстрацію розлучення в органах РАГС здійснено 07.06.2006 р., суд погоджується з позицією позивача про те, що шлюб між сторонами вважається розірваним з моменту реєстрації розлучення в органах РАГС відповідно до ст. 44 КпШС України.

Відповідно до ст. 44 КпШС України шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в період з 03.01.2003 р. по 07.06.2006 р. сторони перебували в зареєстрованому шлюбі і незалежно від факту спільного або роздільного проживання, придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період шлюбу і до 07.06.2006 р. майно вважається спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу.

Період після розірвання шлюбу з 07.06.2006 р. по 01.02.2008 позивач вважає періодом фактичних шлюбних відносин і просить також розділити майно, яке було придбано сторонами в період з 07.06.2006 р. по 01.02.2008 р.

Під час розгляду справи відповідачка факт проживання з позивачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу не визнала. Тому виходячи з вимог ст. 60 ЦПК України позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Для підтвердження фактичних шлюбних відносин позивачем було надано до суду фототаблиці, копії авіаквитків, довідки організації та установ. Надані позивачем докази суд оцінює критично з огляду на наступне.

Згідно з ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 р., при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Для того, щоб довести наявність фактичних шлюбних відносин, позивач повинен довести наявність істотних ознак, притаманних сім'ї, а саме наявність усталених сімейних відносин, спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків. При цьому зазначені істотні умови повинні бути наявні протягом тривалого періоду часу.

В ході судового розгляду позивачем ОСОБА_1 та його представниками були надані фото таблиці, копії авіаквитків, довідки організацій та установ, нотаріально посвідчені заяви фізичних осіб з метою підтвердження факту проживання однією сім'ю без укладення шлюбу. Відповідачка ОСОБА_2 заперечує щодо даного факту та для спростування тверджень позивача ОСОБА_1 представником відповідача були надані довідки організацій установ та нотаріально посвідчені заяви дітей сторін, сина ОСОБА_3 та особи яка знаходилась на вихованні ОСОБА_4

Під час судового розгляду судом встановлено, що у спірний період ОСОБА_2 проживала з сином ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 за адресою Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна,11, самостійно здійснювала замовлення та оплату житлово-комунальних послуг (електроенергія, водопостачання, оплата за природний газ), членських внесків за вивезення сміття, абонплати за кабельне телебачення, послуг охоронної організації, послуг покоївки для прибирання будинку). Вказані обставини підтверджуються фінансовими документам та договорами про надання послуг.

Додатково зазначені обставини підтверджуються нотаріально посвідченими заяви дітей ОСОБА_2, сина, ОСОБА_3, та доньки, ОСОБА_4, з яких слідує, що після розірвання шлюбу з позивачем, відповідачка проживала зі своїми дітьми окремо від ОСОБА_1, спільне господарство з позивачем не вела, спільні доходи не отримували та спільне придбання з позивачем майна не здійснювала.

Суд звертає увагу на нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_2, дітей ОСОБА_2М.(сина, ОСОБА_3, та доньки, ОСОБА_4В.), витяги з ЄДРПОУ, та довідки про доходи дітей ОСОБА_2, якими підтверджується, що за період з січня 2003 року по лютий 2008 року джерелом матеріального забезпечення сім'ї, ОСОБА_2 та її дітей (ОСОБА_4 та ОСОБА_3С.) були особисті заощадження відповідачки та матеріальна допомога дітей за рахунок грошових коштів, отриманих ними від здійснення підприємницької діяльності.

Наявні у справі докази свідчать про самостійне ведення господарства ОСОБА_2 Будь-які докази, які б свідчили про спільне ведення господарства з позивачем відсутні.

Також суд приймає до уваги той факт, що при укладенні договорів відчуження майна, яке було придбано в спірний період, але після цього самостійно відчужувалося ОСОБА_1 він особисто зазначав, що вказане майно не є спільною сумісною власністю, а сам ОСОБА_1 не перебуває у шлюбних відносинах. Так, в п. 14 договору купівлі-продажу від 04.11.2011 р. посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, на підставі якого ОСОБА_1 продав квартиру №58 за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 49-А, продавець ОСОБА_1 стверджує, що вказана в цьому договорі квартира не є об'єктом спільної власності та перебуває в його особистій приватній власності, оскільки придбана ним 20.11.2007 року до укладення шлюбу з ОСОБА_9 на власні кошти. Аналогічні положення містить п. 14 договору купівлі-продажу місця стоянки за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 49-А від 20.12.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_8, за реєстровим № 2705.

При укладенні нотаріально посвідчених договорів про відчуження квартири та стояночного місця, які були придбані ОСОБА_1 20.11.2007 р. (тобто, в період з січня 2003 р. по лютий 2008 р.), позивач сам підтверджує, що майно придбане ним 20.11.2007 р. не є об'єктом спільної власності, перебуває в його особистій приватній власності, оскільки придбана ним 20.11.2007 року до укладення шлюбу з ОСОБА_9 на власні кошти. На думку суду, позиція позивача є суперечливою і вказаними договорами купівлі-продажу від 04.11.2011 року ОСОБА_1 сам підтверджує, що не вважав майно, набуте в період з січня 2003 по 2008 рік таким, що є об'єктом спільної сумісної власності та потребує згоди на відчуження з боку ОСОБА_2

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами факту проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства з ОСОБА_2 у період 07.06.2006 р. до 01.02.2008 р., тому вимоги в частині встановлення факту фактичних шлюбних відносин не підлягають задоволенню. Отже, оскільки не доведений факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд вважає, що не підлягають дослідженню і оцінці докази сторін, пов'язані з правами на майно, яке було придбано сторонами після дати реєстрації розірвання шлюбу органами РАГС, тобто після 07.06.2006 р., а саме: квартира за адресою АДРЕСА_1, квартира за адресою АДРЕСА_5, місце стоянки для автомобіля №13 на стоянці, розташованій за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 49-А, житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Тимошенко, 15-А.

Разом з тим, вимоги сторін про поділ майна, нажитого в період перебування в зареєстрованому шлюбі підлягають розгляду та частковому задоволенню з урахуванням такого.

У період з 03.01.2003 р. по 07.06.2006 р. на ім'я ОСОБА_1 було зареєстровано наступне майно:

Рухоме майно у вигляді легкові автомобілі:

- MERCEDES-BENZ ML350, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_7, який належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія РСА № 034780, вартістю 25 550,00 доларів США відповідно до висновку №36 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості КТС від 24.10.2014 р.;

- VOLKSWAGEN TOUAREG,2005 року випуску, державний номер НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОІТ 009161 , вартістю 30 000,00 доларів США відповідно до наданих представником позивача документів, щодо відчуження автомобіля (довідки від 18.08.2014 р., довіреності від 17.07.2007 р. та довіреності від 14.03.2011 р.). Факт відчуження даного автомобіля за 30 000,00 доларів США підтверджено в судовому засіданні представником позивача та не заперечувався під час судового розгляду; HONDA ACCORD (1986 року випуску, державний номер01082 ОТ, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КРС 287063) вартістю 2 800,00 доларів США відповідно до висновку №37 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості КТС від 24.10.2014 р.;

- NISSAN X-TRAIL, 2003 року випуску, державний номер 64333 0К, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОІА 194231, вартістю 27 700,00 доларів США відповідно до висновку №37 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості КТС від 24.10.2014 р.

У період шлюбу сторін (03.01.2003 р. по 07.06.2006 р.) 28 грудня 2004 року ОСОБА_2 було придбано нерухоме майно у вигляді:

- житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, який розташована за адресою с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна,11, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28.12.2004 року, яке зареєстроване належним чином. Вартість нерухомого майна складає 207 589,00 доларів США відповідно до висновку №27/6/14 про проведення будівельно-технічного дослідження від 10.09.2014 р.

- земельна ділянка площею 0,100 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та будівель, розташована за адресою с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11, вартістю 4 245 120 грн., вартість нерухомого майна зазначена у висновку №27/6/14 про проведення будівельно-технічного дослідження від 10.09.2014 р.

При цьому суд не погоджується з тим, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 та розташована за адресою: с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11, не підлягає поділу, з наступного відповідно до дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт від 15 травня 2002 року № 126 року, видно що сторони будучи в шлюбі почали будівництво на вищевказаної земельної ділянці житловий будинок, згідно розпорядження Овідіопольської РДА Одеської області № 164 від 11 березня 2003 року на замовлення сторони по справі ОСОБА_2 була призначена технічна комісія про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, з урахуванням даних обставин, суд вважає, що під час шлюбу на земельної ділянці був збудований та введено в експлуатацію,а в подальшому належним чином зареєстроване нерухомо майно у вигляді житлового будинку. Дійсно земельна ділянка стороною по справі ОСОБА_2 під час шлюбу придбала шляхом приватизації, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю Р3 №625411 від 18.04.2002 р., однак якщо на земельній ділянці знаходиться житловий будинок, який був збудований під час шлюбу за спільним господарським трудом подружжя та при виділенні частки житлового будинку відповідно до ст. 120 ЗК України переходить право власності (користування) частка земельної ділянки.Таким чином суд приходить до висновку, що дана земельна ділянка є спільним сумісним майном подружжя та підлягає поділу в рівних частках. З матеріалів справи видно, що вартість земельної ділянки складає 198 000 дол. США, що знайшло своє підтвердження у висновку фахівця від 10.09.2014 року, вартість нерухомого майна сторонами не оскарджується та відповідає дійсності на час розгляду справи.

Таким чином, до складу спільного майна подружжя по даній справі, яке підлягає поділу входять виключно: зареєстрований за ОСОБА_2 житловий будинок та земельна ділянка, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11, та зареєстровані за ОСОБА_1 , MERCEDES-BENZ ML350 д.н. НОМЕР_7.

Позивачка ОСОБА_2 зазначила що відповідач ОСОБА_1 здійснив відчуження частини об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, а саме: легкові автомобілі НОМЕР_8, VOLKSWAGEN TOUAREG д.н. ОІТ 009161, NISSAN X-TRAIL (д.н. 64333 0К), при цьому ці об'єкти відсутні у сторін на момент розгляду спору судом, цей факт ними визнається та не заперечується. Яким шляхом було здійснено відчуження даних автомобілів судом не встановлено, належних та допустимих доказів з боку позивачки ОСОБА_2 відповідно до ст.ст.58,59 ЦПК України, що дані транспортні засоби були відчуджені шляхом купівлі-продажу або іншим шляхом за грошові кошти, під час розгляду суду не були надані. Крім того позивачка ОСОБА_2 не надала доказів існування спірних автомобілів як майна відповідно до ознак які характеризують як майно відповідно до 184 ЦК України. Виходячи з тих обставини які були встановлені під час судового розгляду суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_2, щодо стягнення грошової компенсації за відчуженого рухомого майна є не обґрунтованими. Позивачка ОСОБА_2 під час судового розгляду звернулась з клопотанням про призначення судової експертизи, щодо нерухомого майна у вигляді вищевказаних автомобілів (т. 1 а.с.174) сторона по справі зазначила, що вищевказане майно у нього відсутнє, з компетентних установ є відповідь що дані транспортні засоби на ім'я сторони по справі не зареєстровані, виходячи з даного суд приходить до висновку, що призначення даного дослідження є не можливим.

При вирішенні даної категорії справ суд має приймати до уваги п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 р. відповідно до якого, вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Сторонами не надано доказів того, що майно, яке є спільною сумісною власністю сторін і підлягає поділу було набуте ними в період шлюбу не на спільні гроші подружжя, тому суд виходить з того, що все майно набуте у період шлюбу підлягає розділу, а саме житловий будинок та земельна ділянка за вищевказаною адресою, легковий автомобіль НОМЕР_9 було придбано за спільні кошти подружжя. Як слід з доказів наявних у матеріалах справи зазначений житловий будинок був не куплений, а побудований сторонами та введений в експлуатацію, про що отримано відповідне Свідоцтво про право власності.

Стосовно джерела придбання легкового транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ ML350» д.н. НОМЕР_7 за рахунок отримання позивачем позики від фізичної особи, суд приходить висновку навіть якщо ОСОБА_1 і отримав якусь позику, то легковий автомобіль зареєстрований за позивачем, у відповідачки відповідно до наданих позивачем доказів є право керування зазначеним автомобілем. Тому так як,MERCEDES-BENZ ML350 було придбано у період шлюбу він є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу.

Вартістю всього спільного майна, що підлягає поділу підтверджується наявними у матеріалах справи висновками про проведення будівельно-технічного дослідження та висновками експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості КТС, та становить:

-вартість житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11 складає 207 589,00 доларів США, що на час прийняття судового рішення 4 450 708,16 грн. ( 207589х21.44=4 450708,16) відповідно до висновку №27/6/14 про проведення будівельно-технічного дослідження від 10.09.2014 р.

- вартість земельної ділянки площею 0,100 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11 складає 198 000, 00 доларів США, що на час прийняття судового рішення 4 245 120 грн.(190 000х21.44=4 245 120) відповідно до висновку №27/6/14 про проведення будівельно-технічного дослідження від 10.09.2014 р.

В ході розгляду справи сторонами були надані висновки фахівців щодо вартості автомобіля, так згідно висновку №36 від 24.10.2014 року, вартість майна складає 25 550 дол. США, що на час прийняття судового рішення є 547 792 грн. (т.3 а.с.212-230), а згідно висновку № 2663 від 05.02.2015 року складає 511 711,20 грн. (т.4 а.с. 77-80), з урахуванням встановленої вартості згідно якої не вбачається великої розбіжності, та в зв'язку з тим, що висновок фахівця № 36 складався безпосередньо з оглядом майна суд вважає можливим взяти за основу вартість майна в розмірі 25 550 дол. США, що на час прийняття судового рішення є 547 792 грн.

Вартість автомобіля MERCEDES-BENZ ML350 (2005 року випуску, державний номер НОМЕР_7) становить 25 550,00 доларів США відповідно до висновку №36 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості КТС від 24.10.2014 р.

Сторони по справі, як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 під час розгляду справи неодноразово змінювали предмет позову щодо рухомого майно у вигляді автомобіля MERCEDES-BENZ ML350,2005 року випуску, державний номер НОМЕР_7, в ході розгляду справи було встановлено, що власником автомобіля є ОСОБА_1 на підставі правоустановчого документа, згідно якого ОСОБА_2М є належним користувачем даного автомобіля, кожна із сторін просять визнати за іншою особою право власності та стягнення грошової компенсації, при цьому ні одна із сторін не надала згоду на застосування ст. 364, 370 ЦК України, а тому суд з урахуванням даних обставин та в зв'язку з тим, що дане майно є не подільним, суд вважає можливим виділи у приватну власність ОСОБА_1 вищевказаний транспортний засіб без стягнення грошової компенсації. У разі позбавлення власника належним чином користуватись своїм майном належним чином ОСОБА_1 в майбутньому має право звернутись за судовим захистом своїх прав.

Все інше майно, в тому разі грошову компенсацію в розмірі 50% внесків до статутних капіталів господарських товариств, щодо якого сторонами були заявлені вимоги про поділ, не підлягає розділу, тому не є спільною сумісною власністю, нажите не в період шлюбу, а наявність фактичних шлюбних відносин у даному випадку не доведена. Тому суд вважає можливим не давати правову оцінку доказам, які стосуються складу, вартості, підстав придбання та відчуження зазначеного майна. Відповідно до ст. 50 ЗУ « Про господарські товариства» ТОВ визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається уставними документами. В зв'язку цим, після передання учасником товариства майна як вкладу до статутного капіталу такого товариства, відбувається перехід права власності - у Товариства виникає право власності на передане майно, а учасник втрачає право власності на передане майно та виникає право участі у товаристві шляхом отримання частки в статутному капіталі такого товариства. Така правова позиція знайшла своє підтвердження у п.28 Постанова Пленум ВСУ № 11 від 21.12.2007 року.

Позивач ОСОБА_1 просить припинити право власності на нерухоме майно у вигляді: житловий будинок під № 15-А по вулиці Тимошенка в місті Одесі, квартиру під № 77 у будинку під № 6 по провулку Мукачєвському в місті Одесі, будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами під № 11 по вулиці Лунна в ж/м «Совіньйон», Овідіопольський район Одеської області, відповідач з позовними вимогами не погоджується, з урахуванням предмету позову та відповідно до глави 25 ЦК України підстав для припинення право власності в рамках даного цивільного позову є безпідставним, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач ОСОБА_1 просить виділити у користування земельні ділянки, які розташовані за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11 та м. Одеса, вул. Тимошенко, 15-А, з урахуванням предмету позову та відповідно до ст. 15,16 ЦК України суд вважає, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, які не підлягають судовому захисту, а тому в цій частині задоволенню не підлягають.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні власності, які розташовані за адресою: житловий будинок під № 15-А по вулиці Тимошенка в місті Одесі, квартиру під № 77 у будинку під № 6 по провулку Мукачєвському в місті Одесі, будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами під № 11 по вулиці Лунна в ж/м Совіньйон, Овідіопольський район Одеської області, на час розгляду справи ОСОБА_1 не є належним власником вищевказаного нерухомого майна у відповідності до глави 24 ЦК України, а тому суд вважає що дані позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

Позивачка ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію щодо нерухомого майна, яке розташоване на території Б-Дністровського району Одеської області(т.2 л.д.65-68), з матеріалів справи видно, що дане майно не належить сторонам, а тому в цій частині позову вимоги позивачки ОСОБА_2 є безпідставними.

Сторона по справі ОСОБА_2 звернулась з заявою про застосування строків позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України.Представником позивача ОСОБА_1 було подано заяву про застосування судом позовної давності.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на положення ст. 73 ЦПК України, як на правову підставу поновлення строку позовної давності, оскільки ст.73 ЦПК регулюється питання поновлення процесуальних строків, передбачених нормами Цивільного процесуального кодексу України, а строк позовної давності щодо вимог про поділ майна подружжя, встановлений ст. 256 Цивільного кодексу України - є строком передбаченим нормами матеріального права.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 05 вересня 2013 року з вищевказаним позовом, в свою чергу 02 жовтня 2010 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з іншою особою, а тому з урахуванням тих обставин, які були встановлені під час розгляду справи, суд вважає, що фактично спір про поділ спільного сумісного майна виник після укладення шлюбу, а тому суд вважає, що є підстави для поновлення строку позовної давності.

Позивач ОСОБА_1 при поданні позову сплатив судовий збір 429 грн., при розгляді справи суд прийшов до висновку, щодо виділення у власність позивачу нерухомого майна, а тому суд відповідно до ст.88 ЦПК України, вважає за необхідним стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3012 грн.(3441 - 429 =3012)

Позивачка ОСОБА_2 при поданні позову сплатила судовий збір в повному обсязі в розмірі 3441 грн., при розгляді справи суд прийшов до висновку щодо виділення у власність позивачу нерухомого майна, а тому суд відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

В ході розгляду справи фахівці в галузі оцінки зазначали вартість рухомого та нерухомого майна в іноземній валюті, спорів щодо визначення вартості предметів (товарів, майна) у валюті США у сторін не виникало, курс НБУ на час розгляду справи складався 100 дол. США 2 144 грн., тобто на час прийняття судового рішення.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212,214 ЦПК України, ст.ст. 60,69,70 СК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, про поділ спільно сумісного майна подружжя та визнання права власності задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільно сумісного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільною сумісною власністю подружжя на рухоме та нерухоме майно у вигляді:

житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11.

земельна ділянка площею 0,100 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована за адресою Одеська область Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11.

автомобіль MERCEDES-BENZ ML350, 2005 року випуску, державний номер, ВН 4904 AO;

Виділити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 у приватну власність наступне нерухоме майно:

? частину житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, який розташований за адресою Одеська область Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11, вартістю 4 450 708 ,16 грн.

? частину земельної ділянки площею 0,100 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована за адресою: Одеська область Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11, вартістю 4 245 120 грн.;

Виділити ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_7 автомобіль марки MERCEDES-BENZ ML350, 2005 року випуску, державний номер ВН 4904 AO, вартістю 547 792 грн.;

Виділити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 у приватну власність наступне нерухоме майно:

? частину житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: Одеська область,Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11, вартістю 4 450 708,16 грн.

? частину земельної ділянки площею 0,100 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована за адресою Одеська область Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньйон, вул. Лунна, 11., вартістю 4 245 120 грн.;

В іншої частині позовних вимог позивача ОСОБА_1 - відмовити.

В іншої частині позовних вимог позивачки ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3012 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги до Овідіопольського райсуду Одеської області протягом 10 днів з оголошення рішення.

Суддя: ОСОБА_10