Постанова

від 10.02.2009 по справі 02/117-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                             

10.02.09                                                              

                            Справа  № 02/117-38

Львівський апеляційний

господарський суд в

складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів          - 

Кравчук Н.М.

          - 

Мирутенко О.Л.

Розглянувши

апеляційну скаргу  Приватного підприємства “Універсам”,

АДРЕСА_2 від 18.11.2008р. №690

на

рішення господарського

суду Волинської області від 10.11.2008р. 

у

справі   № 02/117-38

за

позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до

відповідача: Приватного

підприємства “Універсам”, АДРЕСА_2

про  стягнення

32540,74грн.

за участю представників сторін:

від   позивача:  

не з'явився

від

відповідача: не

з'явився

Представники

сторін в судове засідання тричі не з'явилися.

Колегія

суддів вважає за можливе  розглянути

справу за відсутності  представників сторін,

повідомлених  належних чином  про час та 

місце судового засдіання, що підверджується повідомленнями про вручення

поштового відправлення №№3914421, 3914430, 3914448 від 28.01.2009р. 

Встановив :

Рішенням  господарського суду Волинської області  від 10.11.2008р. у справі №02/117-38  (суддя Костюк С.В.) позов підприємця ОСОБА_1

задоволено згідно уточненого розрахунку та стягнено з приватного підприємства

“Універсам” 13773,38грн. основного боргу, 2775,85грн. пені, 2490,41грн.

нарахувань від інфляції та 392,58грн. 3% річних, 194,30грн. витрат по

сплаті  державного мита, 70,46грн. витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення

суду мотивоване тим, що у відповідності 

до ст.193 ГК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином

відповідно до умов договору та закону.

Не

погоджуючись з даним рішенням суду, приватне підприємство “Універсам” оскаржило

його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням

норм матеріального і процесуального 

права, так як  місцевим

господарським судом, на думку скаржника, не враховно того, що позивачем подано

невірний розрахунок пені, а тому просить рішення місцевого господарського суду

в частині стягнення 2775,85грн. пені скасувати 

і в цій частині прийняти нове рішення.

У запереченні

на апеляційну скаргу б/н від 25.12.2008р. 

(вх. №4 від 08.01.2009р.) позивач спростовує доводи скаржника та

зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з

чим просить апеляційну скаргу  залишити

без задоволення, а  оскаржуване рішення

залишити без змін.

Розглянувши

матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази,   колегія суддів прийшла до висновку, що

рішення господарського суду Волинської області від 10.11.2008р. у справі

№02/117-38 слід частково скасувати, враховуючи наступне.

Як

вбачається з матеріалів справи, 17.05.2006 

року  між  підприємцем 

ОСОБА_1та ПП "Універсам" укладено договір купівлі-продажу

(а.с.207), на виконання якого в період  з

серпня   по   грудень  

2007   р.   підприємцем  

Білоус   С.С.   було  

відпущено   ПП “Універсам” товар

на загальну суму 13773,38 грн., що стверджується видатковими та податковими

накладними за даний період (а.с. 14-203). Факт отримання товару підтверджено

підписом представника ПП «Універсам»на видаткових накладних, які завірені

печаткою підприємства. Однак оплата отриманого товару в строки визначені

п.п.3.3 договору відповідачем не проведена.

Відповідно

до акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2007р., підписаного

представником ПП «Універсам»Олещук І.В. без заперечень, сума заборгованості

підприємства за поставлений позивачем товар становить 13773,38 грн.

(а.с.208-211).

У

відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського

кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків

(господарських зобов'язань).

Згідно

ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона

(продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність

другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти

майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно

п. 3.5 договору при порушенні терміну сплати покупець сплачує пеню в розмірі

0,5% від суми несплаченого товару за кожний день прострочки. На цій підставі

позивачем було нараховано згідно уточненого розрахунку  пеню в розмірі 2775,85 грн.

Відповідно

до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Згідно

уточненого розрахунку позивача сума нарахувань від інфляції склала 2 490,41

грн., 3% річних - 392,94 грн.

Відповідно

до ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватись

належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу

України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай

ставляться.

Одностороння

відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.ст. 615, 625 Цивільного

кодексу України).

Отже,

колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення позовних

вимог щодо стягнення боргу,  річних,

інфляційних втрат та відшкодування судових витрат.

Однак,

дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що

місцевим господарським судом помилково задоволено позовні вимоги щодо стягнення

пені, так як в долучених до матеріалів справи накладних не міститься жодного

посилання  на договір, відповідно до

якого здійснювалися поставки товарів.

Відповідно

до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та

заперечень. При цьому, у відповідності до ч.2 ст.34 ГПК України, обставини

справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені певними засобами доказування, не

можуть підтверджуватися  іншими засобами

доказування.

Оскільки

позивачем належним чином не доведено підстав нарахування пені, колегія суддів

вважає, що в цій частині рішення місцевого господарського суду слід скасувати і

в задоволенні  позовних вимог щодо стягнення

пені -відмовити.

Керуючись

ст.ст. 101,103-105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.          Апеляційну скаргу Приватного

підприємства “Універсам” задоволити.

2.          Рішення господарського суду  Волинської 

області від 10.11.2008 року у справі №02/117-38  скасувати в частині стягнення 2775,85грн.

пені  і в її стягненні -відмовити. В

решті рішення залишити без змін.

3.          На виконання постанови місцевому

господарському суду видати відповідний наказ.

4.          Постанову може бути оскаржено в касаційному

порядку.

5.          Матеріали справи повернути в

господарський суд  Волинської  області.

Головуючий суддя                                                           

Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                               

Кравчук Н.М.

          Суддя                                                                               

Мирутенко О.Л.