Рішення

від 29.01.2015 по справі 176/1727/14-ц

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/1727/14-ц

провадження №2/176/206/15

РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2015 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

при секретарі Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Науково-виробничий комплекс В«Автоматики та машинобудуванняВ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 17 червня 2014 року звернулася до суду із позовною заявою в якій, просила стягнути із державного підприємства В«Науково-виробничий комплекс В«Автоматики та машинобудуванняВ» на її користь суму, що належало виплати при звільненні заборгованість по заробітній платі в розмірі 9782,71 гривен, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 986,10 грн., а також моральну компенсацію в розмірі 5000 гривен.

28 січня 2015 року позивачем надана суду заява про залишення без розгляду її позовних вимог у частині що до сплати розрахункових сум при звільненні в сумі 9782,71 грн., у зв'язку із тим, що підприємство виплатило їй зазначену суму.

Ухвалою Жовтоводського міського суду зазначена заява прийнята судом і провадження по справі у цій частині залишено без розгляду.

При цьому, уточнивши і збільшивши вимоги в іншій частині, позивач просить стягнути із державного підприємства В«Науково-виробничий комплекс В«Автоматики та машинобудуванняВ» на її користь лише середній заробіток за період затримки розрахунку у сумі 6113,82 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 гривен.

Обгрунтовуючи вимоги позивач посилається на те, що вона працювала в структурному підрозділі державного підприємства В«Східний гірничо-збагачувальний комбінатВ» , а саме Центральній науково-дослідний лабораторії автоматики з 2001 року. У 2009 році на базі структурного підрозділу створено державне підприємство В«Науково-виробничий комплекс В«Автоматика та машинобудуванняВ» (далі НВК АтаМ). Остання її посада - інженер-конструктор лабораторії №3 відділу автоматизації і механізації технологічних процесів. При цьому, згідно наказу №48/ос від 26 травня 2014 року звільнена з займаної посади на підставі п.1ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення штату працівників. Однак, на порушення ст.116 КЗпП України при звільненні їй не виплачені всі належні суми, зокрема заборгованість по заробітній платі в розмірі 12830,38 гривен у повному обсязі отримана позивачем лише 07 жовтня 2014 року. За таких обставин, ОСОБА_1 просить стягнути із відповідача середній заробіток за затримку розрахунку з часу звільнення по день виплати заборгованості, а саме за 93 робочих дня, що становить 6113,82 гривен, а також моральну шкоду, яка спричинена тим, що несвоєчасний розрахунок підприємства з нею примусив докладати додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності.

Позивач, ОСОБА_1, як і її представник-адвокат ОСОБА_2 О.М., будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явились. При цьому, надали заяву, щодо підтримання позовних вимог та прохання розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідача ДП В«Науково-виробничий комплекс В«Автоматика та машинобудуванняВ» , будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився надавши клопотання щодо розгляду справи за його відсутності та письмові заперечення на позов. У запереченнях представник відповідача частково визнає позовні вимоги, а саме вважає що період затримки виплати розрахункових сум складає 63 робочі дні і середній заробіток за час затримки становить 7468,02 грн, також зазначає на необґрунтованості та безпідставності вимог про відшкодування моральної шкоди..

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 до 26.05.2014 року включно перебувала у трудових відносинах з ДП НВК АтаМ та наказом №48/0с від 26.05.2014 року звільнена з роботи у зв'язку із зміною в організації виробництва і праці, на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копіями наказу та трудової крижки (а.с. 4-6, 7).

На час звільнення відповідач мав заборгованість перед позивачем по заробітній платі у розмірі 12830,38 гривен, зазначене підтверджується розрахунковим листком за травень 2014 року ДП В«В«НВК АтаМ»» (а.с.10) та відповідною довідкою ДП В«В«НВК АтаМ»» .

Як вбачається із пояснень позивача, зазначених у заяві про зміну розміру позовних вимог, останній 07 жовтня 2014 року ДП В«В«НВК АтаМ»» остаточно виплачено заборгованість по заробітній платі. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі немає.

Статтею 116 КЗпП України, передбачено що при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст.117 КЗпП Україниу разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Законодавчо чітко визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України , власник повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, з ДП НВК АтаМ на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме з 27 травня 2014 року по 07 жовтня 2014 року.

Відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, у разі обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням

заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно наданої представником відповідача ОСОБА_3 довідки, середньоденна заробітна плата позивача становила 118,54 грн., яка розрахована шляхом ділення заробітної плати, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати, на кількість відпрацьованих робочих днів.

ОСОБА_1 заявлено вимогу про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у період з 27.05.2014 року по 07.10.2014 року включно.

Обгрунтовуючи свою вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки у розмірі 6113,82 грн. позивач пояснювала, що розрахунок цієї суми нею проводився виходячи із 93 робочих днів затримки розрахунку та її середньоденної заробітної плати, яка складає 65,74 грн.

Суд не погоджується із розрахунком середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, що зробив позивач (виходячи з графіку роботи при п'ятиденному робочому тижні), та вважає за необхідне зробити самостійний розрахунок, оскільки на підприємстві діє графік роботи при триденному робочому тижні, в результаті чого кількість затримки в період з 27 . 05.2014 року по 07.10.2014 року становить 63 робочих дні. Згідно довідки відповідача середній заробіток ОСОБА_1 становить 118 , 54 грн., і відповідно розмір середнього заробітку за весь час затримки становить 7468,02 грн. (виходячи із розрахунку 63 роб. дн. Х 118,54 грн.). Саме тому на користь позивачки має бути стягнута зазначена сума.

Однак враховуючи, що суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, то стягненню підлягає сума, яка визначена позивачем у позовній заяві (з урахуванням збільшення позовних вимог), а саме 6113,82 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає, що така шкода позивачу спричинена, оскільки остання, своєчасно не отримавши спочатку заробітну плату, а потім і остаточний розрахунок, змушена була докладати додаткові зусилля задля організації свого життя.

Однак, з урахуванням вимог ст. 237-1 КЗпП України щодо підстав стягнення моральної шкоди та ст. 23 ЦК України, щодо вимог розумності та справедливості її розміру, суд вважає за необхідне визначити розмір цієї моральної шкоди в розмірі 500 грн., що менше ніж просив позивач.

Крім того, позивач при зверненні до суду звільнен від сплати судового збору, за таких обставин судові витрати стягуються із відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, відповідно ст.88 ЦПК України та Закону України В«Про судовий збірВ» . За даними позовними вимогами (пропорційно до задоволеної їх частини) сума судового збору становить 267, 96 гривен.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.116, 117, 237-1, КЗпП України, ст.105 ЦК України, ст. 129 Конституції України, і на підставі ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства "Науково- виробничий комплекс В«Автоматики та машинобудуванняВ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із державного підприємства "Науково-виробничий комплекс В«Автоматики та машинобудуванняВ» (код згідно з ЄДРПОУ 36004020) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 6113 (шість тисяч сто тринадцять) гривен 82 копійки, а також на відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) гривен.

Стягнути із державного підприємства "Науково- виробничий комплекс В«Автоматики та машинобудуванняВ» (код згідно з ЄДРПОУ 36004020) в дохід держави судовий збір у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) гривен 96 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська