Рішення

від 30.07.2015 по справі 176/1727/14-ц

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/1727/14-ц

провадження №2/176/206/15

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2015 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

при секретарі Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Науково-виробничий комплекс Автоматики та машинобудування про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою та уточнивши позовні вимоги просить стягнути із державного підприємства Науково-виробничий комплекс Автоматики та машинобудування на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 7468 гривен 02 копійки, а також моральну компенсацію в розмірі 5000 гривен.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що вона працювала у структурному підрозділі державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат , а саме Центральній науково-дослідний лабораторії автоматики з 2001 року. У 2009 році на базі даного підрозділу створено державне підприємство Науково-виробничий комплекс Автоматика та машинобудування . Остання її посада - інженер-конструктор категорії лабораторії №3 відділу автоматизації і механізації технологічних процесів. При цьому, згідно наказу №48/ос від 26 травня 2014 року вона звільнена на підставі п.1ч.1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення штату працівників. Однак, на порушення ст. 116 КЗпП України при звільненні їй не виплачені всі належні суми, зокрема заборгованість по заробітній платі у розмірі 12830 гривен 38 копійок, яка в повному обсязі отримана позивачем лише 07 жовтня 2014 року. За таких обставин, ОСОБА_1 просить стягнути із відповідача середній заробіток за затримку розрахунку з часу звільнення по день виплати заборгованості, що становить 7468 гривен 02 копійки, а також моральну шкоду, яка спричинена тим, що несвоєчасний розрахунок підприємства з нею примусив її докладати додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності.

ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явились. При цьому, надали заяву, щодо підтримання позовних вимог та прохання розглянути справу за їх відсутності.

Представник ДП Науково-виробничий комплекс Автоматика та машинобудування , будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, при цьому надав клопотання щодо розгляду справи за його відсутності та письмові заперечення на позов. У запереченнях представник відповідача частково визнає позовні вимоги, а саме вважає що період затримки виплати розрахункових сум складає 63 робочі дні і середній заробіток за час затримки становить 7468 гривен 02 копійки, також зазначає на необґрунтованості та безпідставності вимог про відшкодування моральної шкоди.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 до 26 травня 2014 року включно перебувала у трудових відносинах із державним підприємством Науково-виробничий комплекс Автоматика та машинобудування та наказом №48/ос від 26 травня 2014 року звільнена з роботи у зв'язку із зміною в організації виробництва і праці, на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копіями наказу та трудової крижки /а.с. 4-6, 7/.

На час звільнення відповідач мав заборгованість перед позивачем по заробітній платі у розмірі 12830 гривен 38 копійок, зазначене підтверджується відповідною довідкою ДП НВК АтаМ /а.с. 27/.

Як вбачається із пояснень позивача, зазначених у заяві про зміну розміру позовних вимог, останній 07 жовтня 2014 року ДП НВК АтаМ остаточно виплачено заборгованість по заробітній платі. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі відсутня.

Статтею 116 КЗпП України, передбачено що при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Законодавчо чітко визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, власник повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, з ДП НВК АтаМ на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 27 травня 2014 року по 07 жовтня 2014 року.

Обґрунтовуючи вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7468 гривен 02 копійки представник позивач пояснював, що вказана сума зазначена представником відповідача у запереченні і він погоджується з даним розрахунком.

Судом встановлено, що у запереченні на позовну заяву представник відповідача дійсно визнає позовні вимоги в даній частинні, а саме вважає, що період затримки виплати розрахункових сум складає 63 робочі дні і середній заробіток за час затримки становить 7468 гривен 02 копійки.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову

За викладених обставин, суд вважає за необхідне задовільнити у повному обсязі позовні вимоги в частинні стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає, що така шкода позивачу спричинена, оскільки останній, своєчасно не отримавши спочатку заробітну плату, а потім і остаточний розрахунок, змушений був докладати додаткові зусилля задля організації свого життя.

Однак, з урахуванням вимог ст. 237-1 КЗпП України щодо підстав стягнення моральної шкоди та ст. 23 ЦК України, щодо вимог розумності та справедливості її розміру, суд вважає за необхідне визначити розмір цієї моральної шкоди в розмірі 500 грн., що менше ніж просить позивач.

Оскільки позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору, він стягується із відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, відповідно ст. 88 ЦПК України та Закону України Про судовий збір . Зокрема, за вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід стягнути 243 гривни 60 копійок та за вимогу немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди слід стягнути 243 гривни 60 копійок, а всього розмір судового збору складає 487 гривен 20 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116, 117, 237-1, КЗпП України, ст. 105 ЦК України, ст. 129 Конституції України, і на підставі ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства Науково-виробничий комплекс Автоматики та машинобудування про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із державного підприємства Науково-виробничий комплекс Автоматики та машинобудування (код згідно з ЄДРПОУ 36004020) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 7468 (сім тисяч чотириста шістдесят вісім) гривен 02 копійки, а також на відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) гривен.

Стягнути із державного підприємства Науково-виробничий комплекс Автоматики та машинобудування (код згідно з ЄДРПОУ 36004020) в дохід держави судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривен 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська