Ухвала

від 23.06.2015 по справі 310/248/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 310/248/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Парій О.В.

Провадження № 22-ц/778/3680/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючий Кримська О.М.,

Судді Краснокутська О.М.,

ОСОБА_2,

При секретарі Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 лютого 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування п. 5.18 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави звернувся до суду із позовом до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування п. 5.18 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 лютого 2015 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, провадження в справі закрити в частині вимог щодо визнання незаконним та скасування п. 5.18 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року, в іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Особи, що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) (а.с.83-84, 88-92).

Від Бердянської міжрайонної прокуратури надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просять суд апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін (а.с.85-87).

Від апелянта ОСОБА_3 та її представника надійшла письмова заява, де вони просять розглядати справу за їх у відсутності. Вимоги апеляційної скарги підтримують в повному обсязі( а.с.94).

Відповідач ОСОБА_5 причини неявки в судове засідання не повідомив.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що позовні вимоги щодо визнання недійсним та скасування п. 5.18 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року належать до компетенції адміністративних судів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України.

Проте, такий довід апеляційної скарги спростовується наступним.

З матеріалів справи вбачається, що Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області звернувся до суду в інтересах держави із позовом до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_5, в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати п. 5.18 рішення Бердянської міської ради №38 від 28.01.2010 року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок»; визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК №829185 на земельну ділянку площею 0,07 га, виданий на ім’я ОСОБА_5 для ведення індивідуального дачного будівництва по вул. Макарова,56-п1 у м. Бердянськ; витребувати з володіння ОСОБА_3, вказану земельну ділянку та передати її територіальній громаді м. Бердянськ (а.с.1-9).

Отже, прокурор звертаючись до суду з даним позовом оскаржує правомірність рішення Бердянської міської ради щодо розпорядження земельною ділянкою та правомірність набуття ОСОБА_5 і у подальшому ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку.

Згідно зі ст. 16 ЦПК не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов’язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Крім того, пунктом 7 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз’яснено, що земельні відносини, суб’єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об’єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК , статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб’єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Таким чином, суд першої інстанції враховуючи, що сторонами у справі є також фізичні особи, між сторонами існує спор з приводу права власності на земельну ділянку, яка набута на підставі рішення Бердянської міської ради, обґрунтовано дійшов висновку про розгляд справи в порядку цивільного судочинства та відкрив провадження у справі.

З мотивів, викладених вище, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 лютого 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: