Рішення

від 24.06.2015 по справі 668/16999/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №668/16999/14-ц Головуючий в І інстанції Гаврилов Д.В.

Провадження №22-ц/791/1676/2015 Доповідач: Прокопчук Л.П.

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року червня місяця 24 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1 Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3 При секретарі:ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, Херсонської обласної ради на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 28 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Херсонського обласного центру народної творчості, Херсонської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом неодноразово уточнюючи та змінюючи його /а.с.1-4,27,53,73-77,99-101/ і остаточно просила стягнути з Херсонського обласного центру народної творчості середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 13 414грн.; з Херсонської обласної ради 56 058,80грн. середнього заробітку за час затримки поновлення на роботі і 10 000грн. моральної шкоди, а також з обох відповідачів 10 400грн. матеріальних збитків.

В обґрунтування посилалася на те, що рішенням Херсонської обласної ради №900 від 13.11.2013 року була незаконно звільнена з займаної посади директора Херсонського обласного центру народної творчості.

28 лютого 2014 року рішенням апеляційного суду Херсонської області вона була поновлена на посаді, однак вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу була заявлена до неналежного відповідача.

Рішення про поновлення її на роботі Херсонська обласна рада безпідставно не виконує, що відповідно до ст.236 КЗпП України є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час затримки поновлення на роботі.

Незаконними діями облрада завдала їй моральних страждань, розмір моральної шкоди позивачка визначила у 10 000грн.

Крім того, вона зверталася до адвоката за правовою допомогою, витратила 10 400грн., які вважає матеріальними збитками.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 28 квітня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з Херсонського обласного центру народної творчості на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.11.2013 року по 28.02.2014 року в розмірі 13 362,75грн.

Стягнуто з Херсонської обласної ради на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 28.02.2014 року по 28.04.2015 троку у розмірі 51 669,3грн.

Стягнуто з Херсонської обласної ради на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 2 000грн.

В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просила його скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі.

З апеляційною скаргою на рішення суду також звернулася Херсонська обласна рада, яка вказувала на порушення судом норм матеріального і процесуального права і, зокрема, незастосування судом строку позовної давності, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні її позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Херсонської обласної ради задоволенню не підлягає, а скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 28 лютого 2014 року ОСОБА_5 поновлена на посаді директора Херсонського обласного центру народної творчості з 25.11.2013 року.

В задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу їй було відмовлено т.я. ОСОБА_5 не звернулася з цими вимогами до належної особи, якою є Херсонський обласний центр народної творчості.

Також встановлено, що до цього часу позивачка фактично не поновлена на роботі через невиконання Херсонською обласною радою рішення апеляційного суду.

Відповідно до ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Оскільки вимоги про стягнення середнього заробітку не були вирішені одночасно з поновленням ОСОБА_5 на роботі, то на думку колегії це не позбавляє позивачку права звернутися до суду з такими вимогами з окремим позовом.

Щодо доводів апеляційної скарги Херсонської обласної ради про пропуск строку на звернення до суду з такими вимогами, то колегія суддів вважає їх безпідставними, а крім того, вказані доводи скарги не можуть бути прийняті до уваги і в силу того, що Херсонський обласний центр народної творчості не уповноважував обласну раду оскаржувати рішення в тій частині, яка стосується лише центру народної творчості і який це рішення суду не оскаржував.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи скарги цього ж апелянта про пропуск ОСОБА_5 строку звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою поновлення її на посаді, оскільки відповідачем рішення суду до цього часу не виконане, тобто порушення є триваючим і відтак підстав вважати строк пропущеним немає.

Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника передбачена ст.236 КЗпП України, згідно з якою у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року (зі змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарних місяці роботи. При цьому враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (зі змінами).

В матеріалах справи міститься дві довідки про середньоденну заробітну плату ОСОБА_5В /а.с. 67,90/. При цьому в довідці від 16.02.2015 року №01-15/23 з визначеним середньоденним заробітком 178,17грн., зазначено, що такий розрахунок не відповідає постанові КМУ №100.

Довідкою №01-15/20 від 05.02.2015 року встановлено, що середня зарплата (середньоденна) позивачки складає 190,30грн., однак в ній не міститься розрахунку.

Відповідно до абз.3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

У пункті 4 цього ж Порядку визначено виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, не усунув розбіжностей і тому проведений розрахунок стягнутої з кожного відповідача суми є невірним.

Крім того, колегією суддів встановлено і невідповідність кількості робочих днів, за які слід провести стягнення за час вимушеного прогулу, що фактично становить 76 робочих днів.

Відповідно підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 з Херсонського обласного центру народної творчості 13 892,8грн. (182,80грн. х 76дн.), а з Херсонської обласної ради - 53 012грн.(182,80грн. х 290дн.).

І таким чином постановлене в цій частині судове рішення підлягає зміні.

Що стосується рішення суду в частині стягнення з Херсонської обласної ради на користь позивачки моральної шкоди у сумі 2 000грн., то визначений судом першої інстанції розмір відповідає характеру та обсягу страждань останньої у зв'язку з неправомірними діями відповідача, а також узгоджується з вимогами закону щодо розумності і справедливості.

Такими, що не можуть бути прийняті до уваги є доводи скарги ОСОБА_5 в частині відмови у стягненні 10 000грн. збитків у зв'язку з наданням їй правової допомоги у іншій справі т.я. правова допомога надана не у розглядуваній справі, а крім того за визначенням ЦПК є судовими витратами і тому їх не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного законодавства, тому суд підставно відмовив у задоволенні цих вимог.

Що стосується 400грн. судових витрат, які позивачка понесла у зв'язку з розглядом даної справи, то крім квитанції до прибуткового касового договору на суму 400грн., до справи не долучено договір, адвокатське свідоцтво, розрахунок витрат, що відповідно до п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_5 підтвердила, що надати такі документи вона не може.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Херсонської обласної радим слід відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково з підстав, вищезазначених.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Херсонської обласної ради відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 28 квітня 2015 року в частині стягнення на користь ОСОБА_5 з Херсонського обласного центру народної творчості 13 362,75грн., а з Херсонської обласної ради 51 669,30грн. змінити, збільшивши стягнені суми до 13 892,80грн. і 53 012грн. відповідно.

В решті це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис)

Судді: (два підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя: Л.П.Прокопчук