Рішення

від 19.06.2008 по справі 2-3249/08

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №

2-3249/08

Справа

№  2-3249/08

Р І Ш Е Н Н Я           

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

             19 червня 2008 року                                             Жовтневий

районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Чорнобук В.І.

при секретарі - Шевченко Д.С.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за

позовом Колективного

підприємства «КУРС» до ОСОБА_1 про укласти договір оренди та визнання права

власності,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до Відповідача з позовом

про визнання право власності на споруду підприємства громадського харчування

літ. А-1, поз. 1-15, загальною площею 185,4 м2, в тому числі літ.

А'-1, А"-1 - прибудови; літ. А"', В - навіси, літ. а - ґанок, літ. Б

- склад (тимчасовий), № 1,3,4 - огорожі, №2,5 - хвіртки, І - мостіння по

провулку Джинчарадзе,12К у м. Дніпропетровська, без акту введення в

експлуатацію та спонукання до укладення договору оренди споруди підприємства

громадського харчування літ. А-1,А'-1,А"-1 по провулку Джинчарадзе,12К у

м. Дніпропетровську, на умовах попереднього договору оренди б/н від 10 січня

2008 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач

посилається на те, що між ним та ОСОБА_2 було укладено попередній договір

оренди нежитлового приміщення №70 по пр. К. Маркса,45 у м. Дніпропетровську

(далі - Договір).

Відповідно до умов Попереднього договору

оренди Орендодавець зобов'язується оформити всі необхідні документи для оренди,

та передати приміщення Орендарю в строк до 21 січня 2008 року, а Орендар

зобов'язується оплатити вартість оренди в розмірі  20000,00 

гривень на місяць з урахуванням індексу інфляції, та оформити договір

оренди після надання Орендодавцем всіх необхідних документів в строк до 21

січня 2008 року. Також Договором було передбачено, що договір оренди буде

укладено строком на 5 років.

В судовому засіданні представник Позивача

підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові. Просив

позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засіданні

проти задоволення позовних вимог в частині укладання договору оренди на умовах

попереднього договору оренди заперечував вказуючи на той факт, що Позивач не є

на даний момент власником того майна про яке йде мова в попередньому договорі

оренди, в задоволенні іншої частини позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши

пояснення представників сторін,

суд вважає за необхідне позов Колективного

підприємства «КУРС» до ОСОБА_1, задовольнити частково оскільки.

Попередній договір оренди споруди

підприємства громадського харчування літ. А-1, поз. 1-15, загальною площею

185,4 м2, в тому числі літ. А'-1, А"-1 - прибудови; літ.

А"', В - навіси, літ. а - ґанок, літ. Б - склад (тимчасовий), № 1,3,4 -

огорожі, №2,5 - хвіртки, І - мостіння по провулку Джинчарадзе,12К у м.

Дніпропетровськ укладено в простій письмовій формі на

тих умовах, що основний договір буде укладений строком на п'ять років. Згідно

ст. 635 Цивільного кодексу України, попередній договір укладається у формі,

встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не

встановлена, - у письмовій формі. Згідно ч. 2 ст. 793 ЦК України, договір найму

будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки

і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Таким чином, попередній договір

оренди Попередній нежитлового мав нотаріально

посвідчуватись. Статтею 203 ЦК України встановлено, що правочин має вчинятися у

формі, встановленій законом.

Попередній договір оренди нежитлового

укладений між Колективним підприємством «КУРС» та ОСОБА_1 є  нікчемним,

визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи викладене не підлягає

задоволенню і вимога Колективного

підприємства «КУРС» до ОСОБА_1 про спонукання останнього

 укласти

основний договір оренди.

Натомість вимога Позивача про визнання права власності на споруду

підприємства громадського харчування літ. А-1, поз. 1-15, загальною площею

185,4 м2, в тому числі літ. А'-1, А"-1 - прибудови; літ.

А"', В - навіси, літ. а - ґанок, літ. Б - склад (тимчасовий), № 1,3,4 -

огорожі, №2,5 - хвіртки, І - мостіння по провулку Джинчарадзе,12К у м.

Дніпропетровська, без акту введення в експлуатацію підлягає задоволенню,

оскільки.

Рішенням від 26.02.2003 року

Дніпропетровської міської ради №169/7 було погоджено місце розташування споруди

підприємства громадського харчування по провулку Джинчарадзе у м.

Дніпропетровську.

22 липня 2003 року між Позивачем та

Виконкомом Дніпропетровської міської ради було укладено договір №684/07 про

співробітництво у комплексній забудові міста. Відповідно до даного договору

виконком зарезервував земельну ділянку провулку Джинчарадзе у м.

Дніпропетровську для проектування і будівництва споруди підприємства

громадського харчування. 10.09.2004 року було укладено аналогічний договір за

№227/17, в якому було конкретизовано адресу розташування споруди - в районі

будинку №12 по провулку. Джинчарадзе.

17 грудня 2006 року між Позивачем та

Приватним підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір підряду на будівництво

споруди підприємства по провулку Джинчарадзе в районі будинку №12.

Відповідно до акту приймання-передачі від 19

серпня 2007 року ПП ОСОБА_3 передав Позивачу збудовану ним споруду підприємства

громадського харчування будівельною готовністю 100%.

Розпорядженням від 21.02.2008 року міського

голови м. Дніпропетровська споруді підприємства громадського харчування по

провулку Джинчарадзе адресу - провулок Джинчарадзе, 12К.

Інститутом «Дніпроагропроект» Ліцензія АБ

№204592, яка дійсна до 09.08.2010 року, 05.03.2008 року було проведено

обслідування і оцінку технічного стану будівельних конструкцій нежитлових

приміщень, які належать Позивачу по зустрічному позову по пров. Джинчарадзе,12К

у м. Дніпропетровську. Згідно даного обслідування та висновку, основні несучі

конструкції (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття) знаходяться в

нормальному та задовільному стані і придатні до подальшої експлуатації за

функціональним призначенням та відповідають категорії К-1 і К-2.

У відповідності зі ст. 41 Конституції

України кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю

власністю. У відповідності зі ст. 319 ГК України власник на свій розсуд

володіє, користується й розпоряджається приналежної йому майном. Власник має

право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. 

На підставі ст. 392 Цивільного кодексу

України,  власник майна може пред'явити

позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не

визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує

його право власності.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації

прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції

України N 7/5 від 07.02.2002 було визначено перелік правовстановлювальних

документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти

нерухомого майна, в тому числі і рішення судів. Будь-яких інших документів, в

тому числі актів введення в експлуатацію разом з рішення суду подавати не

передбачено.

При урахуванні судом експертного та

технічного висновку за результатами обстеження вищевказаних будівельних

конструкцій позивача на підставі ч.2 ст.8 Цивільного кодексу України у

відповідності до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права)

встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єкта полягає  у визначенні готовності об'єкта, закінченого

будівництвом, будівельним і іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в

експлуатацію. Готовність нежитлового приміщення до експлуатації у всіх аспектах

визначена будівельно-технічним висновком. Таким чином, нежитлове приміщення з

усіма його складовими частинами є прийнятим до експлуатації та не потребує

іншого проведення дослідження готовності до експлуатації - прийняття до

експлуатації, в тому числі складання актів прийняття до експлуатації.

Відповідно до п.10 Переліку

правовстановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права

власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок

державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом

Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, рішення суду про визнання

права власності є правовстановлюваним документом і підлягає реєстрації.

На підставі вищенаведеного, керуючись, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав

власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України

N 7/5 від 07.02.2002, ст.

10, 31, 57, 60, 169, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В

Позов Колективного підприємства «КУРС» до

ОСОБА_1 про укласти договір оренди та визнання права власності - задовольнити

частково.

Визнати за Колективним підприємством «КУРС»

(ЄДРПОУ 13471362) право власності на споруду підприємства громадського

харчування літ. А-1, поз. 1-15, загальною площею 185,4 м2, в тому

числі літ. А'-1, А"-1 - прибудови; літ. А"', В - навіси, літ. а -

ґанок, літ. Б - склад (тимчасовий), № 1,3,4 - огорожі, №2,5 - хвіртки, І -

мостіння по провулку Джинчарадзе,12К у м. Дніпропетровська, без акту введення в

експлуатацію.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне

оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня

проголошення рішення. Апеляційна  скарга

на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.

Рішення набрало законної сили 01.07.2008

року

Суддя 

(підпис)                                                                                                        

В.І. Чорнобук

Згідно з оригіналом.

Суддя:

Секретар: