Ухвала

від 15.06.2015 по справі 2а-1928/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Київ К/9991/788/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства «Алатон»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011

у справі №2а-1928/11/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Алатон»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грунттекс», Фізична особа -підприємець ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Податковим органом проведена планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт від 12.01.2011 №6/1-23-30-20006789 .

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 200250,00 грн.; а також порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.3.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14500,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»- № 0000112330/0 та №0000102330/0 від 28.01.2011.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЗАТ «Алатон» укладено наступні договори: з ТОВ «Грунттекс» про надання консультативних та маркетингових послуг №1507 від 15.07.2009, з ФОП ОСОБА_2В про надання консультативних та маркетингових послуг №2512 від 25.12.2009, з ТОВ «Грунттекс» договір про надання маркетингових послуг №010610/01 від 01.06.2010. Відповідно до зазначених договорів контрагенти позивача зобов'язані надати останньому ряд посередницьких послуг зі сприяння укладення договорів поставки медичних препаратів з іноземними постачальниками. Договором від 01.06.2010 №010610/01 на ТОВ «Грунттекс» покладався обов'язок дослідити ринок тканин з метою розширення господарської діяльності позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що укладення вищезазначених договорів не було пов'язано з наявністю розумних економічних причин, оскільки зовнішньоекономічні договори поставки були укладені ЗАТ «Алатон» з контрагентом, який перебував з ним у ділових стосунках до вчинення правочинів з третіми особами. Також, укладений між позивачем та ТОВ «Грунттекс» договір від 01.06.2010 №010610/01 не мав жодних правових наслідків для розширення господарської діяльності ЗАТ «Алатон», результати вчинення вказаного правочину не були включенні до бізнес-плану ЗАТ «Алатон» на 2011 рік.

Відповідно до п.п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.1.32 цього Закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

П.п. 5.2.1 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Відповідно до п.п. 7.4.5. цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, що до валових витрат можна відносити лише ті, які закон визнає компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), тобто витрати за фактично вчиненими операціями, виконання яких має підтверджуватися первинними документами відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо визначення змісту та обсягу господарської операції).

Тобто, правильність формування валових витрат та податкового кредиту залежить від наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг (робіт) з його господарською діяльністю, який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети) для вчинення господарських операцій.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відсутність зв'язку витрат платника податків на придбання робіт (послуг) з його господарською діяльністю унеможливлює правомірність формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за умови наявності первинних документів.

Отже, виходячи з недоведеності фактичного вчинення на користь позивача маркетингових операцій, відсутності видимих розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання маркетингових договорів, а також відсутності чинників, з якими закон повязує можливість формування позивачем валового доходу та податкового кредиту за спірними операціями, зокрема, відсутності зв'язку витрат позивача за цими договорами з його господарською діяльністю, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування валових витрат за всіма трьома маркетинговими договорами та податкового кредиту з ПДВ за договором № 010610/01.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених в касаційній скарзі мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Алатон" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун