Ухвала

від 24.06.2015 по справі 826/4711/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

"24" червня 2015 р. м. Київ К/800/54630/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т.,

секретаря судового засідання: Носенко Л.О.,

за участю представника Державної екологічної інспекції у місті Києві Ружицької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Виробничо-будівельний комбінат «Кібер» до Державної екологічної інспекції у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування рішень, за касаційною скаргою ПАТ «Виробничо-будівельний комбінат «Кібер» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2014 року і ухвалу Київської апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2014 року ПАТ «Виробничо-будівельний комбінат «Кібер» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у місті Києві щодо складання претензії № 124 від 09.12.2013 та розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства неполярними вуглеводнями (нафтопродуктами), хлоридами;

визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у місті Києві щодо складання акту відбору проб ґрунтів № 01 від 11.04.2013 та протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів № 01-13 від 17.04.2014;

визнати протиправною та скасувати претензію Державної екологічної інспекції у місті Києві № 124 від 09.12.2013;

визнати протиправним та скасувати розрахунок Державної екологічної інспекції у місті Києві розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства неполярними вуглеводнями (нафтопродуктами), хлоридами;

визнати протиправним та скасувати протокол вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів Державної екологічної інспекції у місті Києві № 01-13 від 17.04.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київської апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «Виробничо-будівельний комбінат «Кібер», посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що у період із 02.04.2013 по 12.04.2013 Державною екологічною інспекцією у місті Києві проведено перевірку ПАТ «Виробничо-будівельний комбінат «Кібер» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. За результатами перевірки складено акт № 08/460А, відповідно до висновків якого, позивачем не виконано в установлені терміни вимоги пунктів 1,2,5 припису № 08/790п від 13.12.2012 про усунення виявлених порушень:

не отримано дозвіл на розміщення відходів у 2013 році, ліміти на утворення та розміщення відходів на 2013 рік;

не ведеться первинний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються чи утилізуються за формою № 1 -Вт;

порушуються умови зберігання відходів, а саме - розміщення відходів у не відведених для цього місцях (шини відпрацьовані, ємності з-під мастильних матеріалів без накриття, склобій, відходи виробництва, деревина).

Вказано, що це є порушенням вимог частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

На цій підставі Державною екологічною інспекцією у місті Києві складено претензію № 124 від 09.12.2013, у якій зазначено, що в ході проведення вказаної перевірки встановлено факт здійснення позивачем забруднення земельної ділянки, на території якої він займається господарською діяльністю, чим порушено вимоги статей 91, 96, 167 Земельного кодексу України, статей 35, 45 Закону України «Про охорону земель», статті 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а тому від позивача вимагалось в добровільному порядку сплатити розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства неполярними вуглеводнями (нафтопродуктами), хлоридами на території ПАТ «Виробничо-будівельний комбінат «Кібер» у сумі 138921 грн. До проведення перевірки було залучено відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у місті Києві, яким проведено вимірювання показників складу та властивостей проб ґрунтів, відібраних на території товариства за адресою: місто Київ, вул. Новокстянтинівська, 4-а (акт відбору проб ґрунтів № 01 від 12.04.2013). Вказано, що розрахунок розміру вказаної шкоди виконано відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року № 171.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, посилався на відсутність ознак протиправності у діях та рішеннях Державної екологічної інспекції у місті Києві, а відтак дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновок судів таким, що зроблений на неповно з'ясованих обставинах та в порушення вимог чинного законодавства.

Згідно статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V від 05.04.2007) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Підставою для здійснення позапланових заходів, як визначено у абзаці четвертому частини 1 статті 6 вказаного Закону, є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

За змістом частин 7, 9 цього ж Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки.

У пункті ґ) статті 20-2 «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно акту позапланової перевірки № 08/460А за фактом її проведення відповідачем встановлено не виконання товариством в установлені терміни вимог пунктів 1,2,5 припису № 08/790п від 13.12.2012 про усунення виявлених порушень, що є порушенням вимог частини 8 статті 7 Закону № 877-V від 05.04.2007.

Натомість судами попередніх інстанцій не досліджувались вказані підстави для здійснення відносно позивача згаданої позапланової перевірки щодо виконання вимог припису, і в судових рішеннях відповідні висновки відсутні.

До того ж, відповідно до спірної претензії № 124 від 09.12.2013, яка складена на підставі вказаного акту, у ній Державна екологічна інспекція у місті Києві вказує про забруднення позивачем земельної ділянки, на території якої він займається господарською діяльністю, чим порушено вимоги статей 91, 96, 167 Земельного кодексу України, статей 35, 45 Закону України «Про охорону земель», статті 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Таким чином, зі змісту викладених у акті та претензії висновків вбачається різне тлумачення виявленого за результатом перевірки позивача порушення та вказано про різні порушення ним норм чинного законодавства.

Вказана обставина позбавляє суд касаційної інстанції можливості встановити яке саме порушення було виявлено Державною екологічною інспекцією у місті Києві за результатом проведення перевірки ПАТ «Виробничо-будівельний комбінат «Кібер» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а отже дійти висновку чи діяв відповідач у спірних правовідносинах на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом частини 1 статті 10 Закону № 877-V від 05.04.2007 суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Проте, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання про те, чи є складені Державною екологічною інспекцією у місті Києві розрахунок розміру шкоди та протокол вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні вимог статті 17 КАС України, та чи є вони такими, що породжують обов'язкові юридичні наслідки для позивача.

За приписами статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У відповідності до вимог частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням того, що у справі необхідно досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судових рішеннях, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи судам необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законні і обґрунтовані рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ПАТ «Виробничо-будівельний комбінат «Кібер» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2014 року і ухвалу Київської апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: