Рішення

від 22.06.2015 по справі 910/11937/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015Справа №910/11937/15

за позовом: Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Київ, ЄДРПОУ 25885944

до відповідача: Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», м.Київ, ЄДРПОУ 20063617

про стягнення 37 786,39 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Колосюк О.П. - по дов.

від відповідача: Шевчук О.О. - по дов.

Згідно з приписами ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях 27.05.2015р. та 22.06.2015р. оголошувались перерви.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Київ звернулась до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 34 571,27 грн. та пені в розмірі 3215,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №473/07/14 від 22.01.2014р. на часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в частині повернення Фонду невикористаних грошових коштів у строки, передбачені договором, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, що надійшов до господарського суду 27.05.2015р., проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що грошові кошти не було перераховано позивачу внаслідок їх блокування на банківських рахунках Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» в банках, в яких введено тимчасову адміністрацію.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.06.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі представлені заявником документи, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2014р. між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (фонд) та Фізкультурно-спортивним товариством «Спартак» було укладено договір №473/07/14 на часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до п.1.1 якого фонд здійснює перерахування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на окремий рахунок Фізкультурно-спортивного товариства у межах асигнувань, передбачених бюджетом фонду.

Загальна сума фінансування складає 32 287 000 грн. (п.2.1 договору №473/07/14 від 22.01.2014р. в редакції додаткового договору №2 від 01.10.2014р.).

У п.9.1 укладеного між сторонами правочину зазначено, що договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014р.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №473/07/14 від 22.01.2014р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За умовами п.4.1 договору №473/07/14 від 22.01.2014р. фонд зобов'язався здійснити часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Отримувачем цільових коштів за спірним правочином виступають дитячо-юнацькі школи, що мають в установах банку окремий поточний рахунок для надходження та здійснення витрат по коштах фонду та інші джерела фінансування (п.1.2 договору №473/07/14 від 22.01.2014р.).

Як вказувалось вище, контрагентами було погоджено загальну суму фінансування на рівні

32 287 000 грн.

Наразі, за твердженнями позивача, на виконання умов договору №473/07/14 від 22.01.2014р. позивачем було здійснено фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 32 287 000 грн.

Вказані обставини підтверджуються представленими до матеріалів справи банківськими виписками з рахунку Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та зведеним звітом б/н від 19.01.2015р. про використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 12 місяців 2014р., що підписаний представником та скріплений відбитком печатки відповідача.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи судом ухвалою від 13.05.2015р. було зобов'язано відповідача надати заперечення (у разі наявності) щодо отримання від позивача грошових коштів за договором №473/07/14 від 22.01.2014р.

Фізкультурно-спортивним товариством «Спартак» протягом розгляду спору факт перерахування позивачем грошових коштів в сумі 32 287 000 грн. на фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у межах договору №473/07/14 від 22.01.2014р. не заперечувався.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було належним чином виконано свої обов'язки за договором №473/07/14 від 22.01.2014р. в частині здійснення фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл на загальну суму 32 287 000 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За умовами п.3.7 договору №473/07/14 від 22.01.2014р. Фізкультурно-спортивне товариство «Спартак» повертає фонду невикористані за 2014р. кошти протягом 5 банківських днів після здачі Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зведеного річного звіту про використання коштів.

Як свідчать матеріали справи, 19.01.2015р. відповідачем було складено зведений звіт про використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 12 місяців 2014р.

Відповідно до означеного звіту загальна сума невикористаних у 2014р. коштів фонду складає 71 891,37 грн.

За таких обставин, враховуючи наведені вище умови спірного правочину, господарський суд дійшов висновку, що строк повернення відповідачем невикористаних Фізкультурно-спортивним товариством «Спартак» у 2014р. грошових коштів, отриманих на підставі договору №473/07/14 від 22.01.2014р., Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 71 891,37 грн. настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Фізкультурно-спортивне товариство «Спартак» належним чином свої зобов'язання за договором №473/07/14 від 22.01.2014р. не виконало та здійснило лише часткове повернення невикористаних грошових коштів, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 34 571,27 грн.

Обставини щодо часткового повернення відповідачем грошових коштів позивачу підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи судом ухвалою від 13.05.2015р. було зобов'язано відповідача надати докази повного або часткового виконання своїх зобов'язань за договором №473/07/14 від 22.01.2014р. в частині повернення невикористаної суми грошових коштів фонду.

Проте, Фізкультурно-спортивним товариством «Спартак» відповідних доказів до матеріалів справи представлено не було, факт наявності заборгованості перед позивачем у заявленому до стягнення розмірі не спростовано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Одночасно, господарський суд зауважує, що посилання відповідача на те, що грошові кошти не було перераховано позивачу внаслідок їх блокування на банківських рахунках Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» в банках, в яких введено тимчасову адміністрацію, не нівелюють обов'язку відповідача виконати свої грошові зобов'язання за договором №473/07/14 від 22.01.2014р. та є доказово необґрунтованими.

Вказаним учасником не надано до матеріалів справи доказів звернення до відповідного банку з платіжним дорученням про перерахування позивачу грошових коштів, яке б не було виконано банківською установою.

Крім того, відповідачем не представлено до матеріалів справи жодних належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності поточних рахунків Фізкультурно-спортивним товариством «Спартак» лише у банках, в яких введено тимчасову адміністрацію чи відкликано банківську ліцензію, а навпаки представлено довідку б/н від 26.05.2015р. про наявність рахунку в Публічному акціонерному товаристві «Укрсоцбанк», доказів запровадження в якому тимчасової адміністрації чи відкликання його банківської ліцензії відповідачем не надано.

Отже, твердження відповідача про неможливість повернення позивачу невикористаної суми грошових коштів на виконання умов п.3.7 договору №473/07/14 від 22.01.2014р. через блокування грошових коштів на рахунках у банках, є доказово необґрунтованими та такими, що не нівелюють обов'язку Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» перерахувати такі кошти Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Отже, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства України, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» про стягнення основного боргу в сумі 34 571,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення пені в розмірі 3215,12 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п.5.6 договору №473/07/14 від 22.01.2014р. на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі грошових коштів нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум за кожен день прострочення.

Наразі, за порушення відповідачем строків повернення невикористаних у 2014р. грошових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, отриманих на підставі договору №473/07/14 від 22.01.2014р., позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 28.01.2015р. по 30.04.2015р. на загальну суму 3215,12 грн.

При цьому, судом зазначалось, що твердження відповідача про відсутність вини Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» у порушенні зобов'язань за договором №473/07/14 від 22.01.2014р. є доказово необґрунтованими.

Після проведення перевірки наведеного заявником розрахунку, судом встановлено, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ст.84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється, в тому числі, уповноважена особа Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У відповідності до п.4.5 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2015р. становить 1 218 грн.

За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080 грн.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1 218 грн.).

Отже, при зверненні до суду з позовом про стягнення 34 571,27 грн. та пені в розмірі 3215,12 грн. сплаті на користь Державного бюджету України підлягає судовий збір в сумі 1827 грн.

Отже, враховуючи, що позов було подано особою, яка у відповідності до ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд дійшов висновку, що судовий збір в сумі 1827 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Київ до Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 34 571,27 грн. та пені в розмірі 3215,12 грн.

Стягнути з Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» (01103, м.Київ, Печерський район, вул.Чеська, буд.9, ЄДРПОУ 20063617) на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м.Київ, Подільський район, вул.Боричів Тік, буд.28, ЄДРПОУ 25885944) основний борг в сумі 34 571,27 грн. та пеню в розмірі 3215,12 грн.

Стягнути з Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» (01103, м.Київ, Печерський район, вул.Чеська, буд.9, ЄДРПОУ 20063617) судовий збір в сумі 1827 на користь Державного бюджету України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.06.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 25.06.2015р.

Суддя М.О. Любченко