Постанова

від 20.10.2015 по справі 910/11937/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа№ 910/11937/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Колосюк О.П., дов. № 01-38-217 від 29.09.15 р.;

від відповідача - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 22.06.2015 року

у справі № 910/11937/15 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності

до Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак»

про стягнення 37 786,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 року по справі № 910/11937/15 позов задоволено.

Стягнуто з Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності основний борг у сумі 34 571,27 грн. та пеню в розмірі 3 215,12 грн.

Стягнуто з Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» судовий збір у сумі 1 827,00 грн. на користь Державного бюджету України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізкультурно-спортивне товариство «Спартак» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 року по справі № 910/11937/15 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 3 215,12 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року апеляційну скаргу Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» було прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., суддів: Зеленін В.О., Шевченко Е.О. та призначено до розгляду на 16.09.2015 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року справу № 910/11937/15 прийнято до провадження у вищезазначеному складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року розгляд справи № 910/11937/15 відкладено на 30.09.2015 року.

30.09.2015 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Після виходу головуючого судді з лікарняного, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 року розгляд справи № 910/11937/15 призначено на 20.10.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача від 05.08.2015 року на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

22.01.2014 року між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фонд, позивач) та Фізкультурно-спортивним товариством «Спартак» (далі - ФСТ «Спартак», відповідач) було укладено договір на часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 473/07/14 (далі - Договір).

За умовами Договору позивач здійснює перерахування коштів фонду на окремий рахунок ФСТ «Спартак» у межах асигнувань, передбачених бюджетом фонду.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що отримувачем цільових коштів за спірним правочином виступають дитячо-юнацькі школи, що мають в установах банку окремий поточний рахунок для надходження та здійснення витрат по коштах фонду та інші джерела фінансування.

Згідно з п. 4.1 Договору фонд зобов'язався здійснити часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції додаткового договору № 2 від 01.10.2014 року) загальна сума фінансування складає 32 287 000,00 грн.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що укладеного між сторонами правочину зазначено, що договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014 року.

За твердженнями позивача, ним на виконання умов Договору було здійснено фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів фонду на загальну суму 32 287 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с. 136-199). Отримання коштів за Договором у сумі 32 287 000,00 грн. ФСТ «Спартак» не заперечується.

19.01.2015 року відповідачем було складено зведений звіт про використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 12 місяців 2014 року, за яким загальна сума невикористаних у 2014 році коштів фонду складає 71 891,37 грн. (а.с. 18).

За умовами п. 3.7 Договору ФСТ «Спартак» повертає фонду невикористані за 2014 року кошти протягом 5 банківських днів після здачі Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зведеного річного звіту про використання коштів.

Відповідно до виписки по особовому рахунку відповідача за 20.01.2015 року, ним було повернуто позивачу залишок невикористаних коштів у сумі 37 127,69 грн. (а.с. 131).

За таких обставин, відповідач належним чином свої зобов'язання за Договором не виконав, здійснивши лише часткове повернення невикористаних грошових коштів, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 34 571,27 грн.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути з останнього 34 571,27 грн. невикористаних грошових коштів за Договором.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено вище, позивач надав відповідачу фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл у розмірі 32 287 000,00 грн.

Залишок невикористаних коштів за Договором у сумі 34 571,27 грн. відповідачем повернуто позивачу не було, що не заперечується у апеляційній скарзі.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 26.05.2015 року, який було складено на вимогу суду першої інстанції, та за яким заборгованість відповідача складає 34 571,27 грн. (а.с. 205).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги фонду до ФСТ «Спартак» про стягнення 34 571,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п. 5.6 Договору, яким передбачено, що на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі грошових коштів нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум за кожен день прострочення, було стягнуто з відповідача на користь позивача 3 215,12 грн.

Позивач звертаючись з апеляційною скаргою не погоджується з рішенням лише в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 3 215,12 грн.

Обґрунтовуючи неправомірність такого стягнення, відповідач зводить до того, що несвоєчасне виконання зобов'язання за Договором відбулося з обставин незалежних від нього, тобто не з його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Як на підтвердження зазначеного, відповідач вказує на введення тимчасової адміністрації та прийняття НБУ рішення про ліквідацію банку, в якому відкриті рахунки відповідача.

Вказане на думку апелянта є підставою для звільнення його від стягнення пені у розмірі 3 215,12 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що у Договорі та Додаткових договорах до нього № 1 та № 2 від 18.06.2014 року та від 01.10.2014 року відповідно, зазначений рахунок відповідача, який відкрито у ПАТ «Укрсоцбак».

Крім того, часткове повернення відповідачем коштів у сумі 37 127,69 грн. на користь позивача здійснено саме з рахунку відкритого у ПАТ «Укрсоцбак» та зазначеного у Договорі. Вказаний рахунок відповідача згідно довідки б/н від 26.05.2015 року є діючим.

Слід також звернути увагу, що доказів відсутності у відповідача інших рахунків у інших банках не надано.

За таких обставин, твердження відповідача про неможливість повернення позивачу невикористаної суми грошових коштів на виконання умов п. 3.7 Договору є необґрунтованими та такими, що не звільняють ФСТ «Спартак» від повернення таких коштів Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів, провівши повторний арифметичний розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та стягнення з Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» основного боргу в сумі 34 571,27 грн. та 3 215,12 грн. пені.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 року по справі № 910/11937/15, прийнято з повним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Фізкультурно-спортивне товариство «Спартак» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 року по справі № 910/11937/15 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/11937/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 26.10.2015 року.