Рішення

від 17.06.2015 по справі 910/10590/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015Справа №910/10590/15

За позовом Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНС»

про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Новак Є.Л., за довіреністю

від відповідача: Бовсуновський В.В., керівник

від прокуратури: Бондарчук І.П., посвідчення № 026128.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНС» (далі - відповідач) про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/10590/15, розгляд справи призначено на 03.06.2015 р.

22.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.

У судове засідання 03.06.2015 р. представник позивача з'явився та подав письмові пояснення, представники прокуратури та відповідача теж з'явились.

У судовому засіданні 03.06.2015 р. судом було оголошено перерву до 17.06.2015 р.

15.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником прокуратури були подані письмові пояснення.

16.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення.

У судове засідання 17.06.2015 р. представники позивача та прокуратури з'явились, надали свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судове засідання 17.06.2015 р. з'явився, надав свої усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Київською міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СНС» (далі - орендар, відповідач) було укладено Договір оренди земельної ділянки б/н від 30.05.2004 р. (далі - Договір), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблений запис 30.05.2005 р. за № 66-6-00266 у книзі записів державної реєстрації договорів, відповідно до умов якого орендодавець на підставі п.1 рішення Київської міської ради від 24.06.2004 р. № 339-6/1549 за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього Договору є змелена ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - на вул. Марини Раскової, біля ст. метро «Лівобережна» у Дніпровському районі м. Києва;

- розмір 1928 кв.м;

- цільове призначення - для будівництва та експлуатації торговельно-розважального центру з закладами громадського харчування;

- кадастровий номер - 8000000000:63:013:0010.

Договір укладено на 15 років (п. 3.1 Договору).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.7 Договору визначена цим Договором оренда плата на земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошові формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору. Розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше ніж один раз на рік.

Прокурор у своєму позові зазначає про те, що розмір річної орендної плати за Договором повинен складати 3% від грошової оцінки орендованої земельної ділянки, оскільки відповідна вимога міститься в Податковому кодексі України та Рішенні Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 89/9146.

Відповідач заперечує проти позову, зазначає про відсутність підстав у прокуратури Дніпровського району м. Києва для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до TOB «СНС» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Згідно зі ст. 121 Конституції України представництво інтересів громадянина або держави в суді покладено на органи прокуратури України.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно із ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України № З-рп/99 від 08.04.99 про офіційне тлумачення ст. 2 ГПК України визначено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Враховуючи, що реальне наповнення бюджету є об'єктивною передумовою забезпечення економічних інтересів держави, подання прокуратурою Дніпровського району м. Києва в інтересах Київської міської ради позову до ТОВ «СНС» викликано винятково захистом державних інтересів.

Відповідач у своєму відзиві також зазначає, що в силу положень ст. 58 Конституції України про заборону зворотної дії правових актів в часі, його дія не поширюються на Договір.

Однак за вказаною статтею закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Отже, слід враховувати, що зміни до договору вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє і ці зміни повністю відповідають чинному земельному законодавству України.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

З метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі», статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України Київська міська рада 28.02.2013 р. прийняла Рішення «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» № 89/9146 (далі - Рішення), відповідно до п. 1 якого було вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

У додатку до Рішення під номером 281 вказано Договір, укладений між позивачем та відповідачем.

Пунктом 4 Рішення було зобов'язано органи державної податкової служби контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчисленні ними суми орендної плати та при нарахуванні фізичним особам суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці землі застосувати розмір орендної плати, встановлений пунктом 1 цього рішення, з моменту офіційного оприлюднення цього рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що нормами чинного законодавства України, а саме Податкового кодексу України визначено обов'язок сторін внести зміни до Договору з метою його приведення у відповідність з чинним законодавством, заступник прокурора правомірно звернувся до суду з позовом про внесення змін до Договору оренди.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на те, що Київською міською радою не дотримано вимоги статей 181, 188 Господарського кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України щодо надсилання пропозиції про внесення змін до Договору.

Однак, в матеріалах справи наявний лист Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2013 р. № 05704-12895, яким відповідача було повідомлено про встановлення нового розміру орендної плати та встановлення порядку змін до Договору.

Разом із тим, згідно з позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові від 20.11.2012 у справі № 28/5005/640/2012 з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002, надсилання відповідачу пропозиції про внесення змін до Договору є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання вимог ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги щодо внесення змін до Договору підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 218,00 грн.

Оскільки позовна заява про внесення змін до Договору є немайновою, з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 30.05.2004 р., укладеного між Київською міською радою (ідентифікаційний код: 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СНС» (ідентифікаційний код: 32347270) та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблений запис 30.05.2005 р. за № 66-6-00266 у книзі записів державної реєстрації договорів, а саме викласти п. 4.2 Договору оренди земельної ділянки від 30.05.2004 р. в наступній редакції: «Річна оренда плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СНС» (04073, м. Київ, вулиця Вербова, будинок 24; ідентифікаційний код: 32347270) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 22.06.2015 р.

Суддя О.В. Нечай