Рішення

від 22.06.2015 по справі 910/2725/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015Справа №910/2725/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Фарм» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Farmaprim» простягнення 14 375,00 Євро Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Кіщак К.Ю. - представник за довіреністю б/н від 15.05.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Фарм» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Farmaprim» про стягнення 37 375,00 Євро.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов контракту №13 від 02.04.2013 позивач поставив відповідачу товар, а відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлений товар належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 37 375,00 Євро.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 (суддя Бондаренко Г.П.) порушено провадження у справі № 910/2725/14, призначено розгляд справи на 15.07.2014 та у зв'язку з тим, що відповідач є нерезидентом України та необхідністю надсилання судового доручення, зупинено провадження у справі до отримання повідомлення від компетентного органу Республіки Молдова (Суд Кріулень) про виконання даного судового рішення.

21.03.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшли документи від позивача, зокрема заява про уточнення позовних вимог та зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою заборгованості відповідачем, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Фарм» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Farmaprim» заборгованість у розмірі 14 375,00 Євро.

06.05.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва повторно надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Фарм» про уточнення позовних вимог шляхом їх зменшення, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Farmaprim» заборгованість у розмірі 14 375,00 Євро у зв'язку з частковим її погашенням, та позивачем було надано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 поновлено провадження у даній справі у зв'язку зі спливом строку, встановленого судом для виконання судового доручення.

У судовому засіданні 15.07.2014 суд розглянув подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог (зменшення позовних вимог) та, керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв уточнення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Фарм» в частині зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 відкладено розгляд справи №910/2725/14 на 30.09.2014 у зв'язку з необхідністю повторного звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до Суду Кріулень Республіки Молдова, провадження у справі зупинено.

29.09.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи з додатком.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 відкладено розгляд справи №910/2725/14 на 27.01.2015 у зв'язку з необхідністю звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до Суду Кріулень Республіки Молдова, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 відкладено розгляд справи №910/2725/14 на 30.06.2015 у зв'язку з необхідністю звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до Суду Кріулень Республіки Молдова, провадження у справі зупинено.

13.02.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про визнання позовних вимог, в якій він просить задовольнити позовні вимоги з урахуванням здійснення ним часткової оплати заборгованості, та здійснювати розгляд справи без участі його представника.

26.02.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про поновлення провадження у даній справі, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Фарм» вказує, що оскільки на адресу суду надійшла заява відповідача про визнання позовних вимог, з якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Farmaprim» отримало всі необхідні документи та ухвалу суду, то відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №04-23/196 від 02.03.2015 справу №910/2725/14 передано на повторний автоматичний розподіл у зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Бондаренко Г.П.

За наслідками повторного автоматичного розподілу справу №910/2725/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 справу №910/2725/14 прийнято до провадження суддею Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 виправлено у п. 2 ухвали Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 описку; розгляд справи призначено на 22.06.2015.

19.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про долучення документів до матеріалів справи.

21.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про долучення документів до матеріалів справи.

22.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Головного управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України надійшли матеріали, отримані в ході виконання на території Республіки Молдова доручення Господарського суду міста Києва про вручення судових документів представнику відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 поновлено провадження у справі № 910/2725/14.

22.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи заяви позивача про визнання позовних вимог.

У судовому засіданні 22.06.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 22.06.2015 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи підтвердженням про вручення документів та міжнародним повідомленням про вручення поштового відправлення № RK010485105UA (ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2015), яке знаходиться в матеріалах справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 22.06.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2013 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено контракт №1 (надалі - «Контракт»), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити і прийняти обліпихову олію «Алтай» в кількості, строки та по ціні, вказаними у специфікаціях, які являються невід'ємною частиною даного Контракту.

У пунктах 2.1, 2.2 та 2.3 Контракту сторони погодили, що одиницею вимірювання кількості товару є кілограми, загальна кількість товару погоджується специфікаціями та якість поставленого продавцем товару повинна відповідати ТУ У15.8-30964541-006:2011.

Згідно п. 3.1 Контракту поставка товару здійснюється на умовах франко-завод (самовивіз під митним контролем).

Товар повинен бути поставлений у строк, вказаний у специфікаціях (п. 3.2 Контракту).

Відповідно до п. 4.1 та 4.2 Контракту вартість одиниці товару становить 32,50 Євро, а загальна вартість товару за Контрактом встановлюється у специфікаціях.

У пункті 5.1 Контракту визначено, що платежі за поставлені за даним Контрактом товар повинні бути проведені в Євро шляхом попередньої оплати 50% та 50% протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Додатком № 1 та Додатком № 2 від 19.11.2013 до Контракту сторони погодили найменування товару, виробника, кількість, ціну та загальну вартість товару.

На виконання умов Контракту позивачем 18.09.2013 було поставлено відповідачу товар вартістю 24 375,00 Євро, що підтверджується рахунком-фактурою (INVOICE) №7 від 10.09.2013 та митною декларацією №100270000/2013/565256 від 18.09.2013, а 28.10.2013 - товар вартістю 24 375,00 Євро, що підтверджується рахунком-фактурою (INVOICE) №8 від 17.10.2013, митною декларацією №100270000/2013/565471 від 28.10.2013.

Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого згідно Контракту товару виконав частково, а саме 10.01.2014 сплатив кошти у розмірі 11 375,00 Євро за поставлений 18.09.2013 товар згідно з рахунком-фактурою (INVOICE) №7 від 10.09.2013, інша частина вартості поставленого позивачем згідно з Контрактом товару у загальному розмірі 23 000,00 Євро була сплачена відповідачем 04.02.2014, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача від 10.01.2014 та від 04.02.2014.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого йому товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування у відповідача заборгованості у розмірі 14 375,00 Євро.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 Контракту, у випадку виникнення спору між сторонами договору він передається на вирішення до Господарського суду за місцезнаходженням постачальника - Господарський суд міста Києва. До всіх правовідносин сторін, які виникають у процесі укладення та виконання договору застосовується чинне законодавство України.

З огляду на викладене, до змісту правовідносин, які виникають із вказаного Контракту, підлягає застосуванню право України, а спір, відповідно до п. 9.2 Контракту, підлягає розгляду в Господарському суді міста Києва.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Укладений сторонами Контракт є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (рахунками-фактурами (INVOICE) №7 від 10.09.2013 та (INVOICE) №8 від 17.10.2013, митними деклараціями №100270000/2013/565256 від 18.09.2013 та №100270000/2013/565471 від 28.10.2013) підтверджується, а відповідачем не заперечується, виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки згідно з Контрактом товару загальною вартістю 48 750,00 Євро Товариству з обмеженою відповідальністю «Farmaprim».

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 5.1 Контракту, сторони погодили, що покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар шляхом попередньої сплати 50% вартості партії товару, та інші 50% вартості партії товару - протягом 30 календарних днів після здійсненні відповідної поставки.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та положення п. 5.1 Контракту, а також дати здійснення поставок товару - 18.09.2013 та 28.10.2013, суд приходить до висновку, що відповідач прострочив виконання свого зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи, підтверджується наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Farmaprim» грошового зобов'язання по сплаті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Фарм» 14 375,00 Євро за переданий йому товар.

Крім того, сума заборгованості була визнана відповідачем відповідно до заяви про визнання позовних вимог, яка надійшла до відділу діловодства суду 13.02.2015.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті поставленого за Контрактом товару у розмірі 14 375,00 Євро, що становить еквівалент 351 409,38 грн. по курсу Національного банку України станом на 22.06.2015, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У пункті 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 зазначено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Як вбачається з платіжного доручення №27/385 від 28.01.2014 позивач, керуючись вищевказаними нормами законодавства сплатив судовий збір за подання позову у даній справі на загальну суму 8 155,23 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги те, що позивачем зменшено позовні вимоги до 14 375,00 Євро, відповідно до пункту 1 частини 1 cтатті 7 Закону України «Про судовий збір», позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 5018 грн. 60 коп. (8155 грн. 23 коп. - 3136 грн. 63 коп.).

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Farmaprim» (MD-4829, str. Crinilor, 5, s. Porumbeni, r-l Criuleni, Republica Moldova; ідентифікаційний код (IDNO) 1002600014352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Фарм» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд 9; ідентифікаційний код 30964541) заборгованість у розмірі 14 375 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят п'ять) Євро 00 центи та судовий збір у розмірі 3136 (три тисячі сто тридцять шість) грн. 63 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Фарм» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд 9; ідентифікаційний код 30964541) з Державного бюджету України 5018 (п'ять тисяч вісімнадцять) грн. 60 коп. судового збору, перерахованого за платіжним дорученням №27/385 від 28.01.2014.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 26.06.2015

Суддя І.М. Отрош