Ухвала

від 25.06.2015 по справі 692/389/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1627/15Головуючий по 1 інстанції Категорія : 23 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 6 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лани Драбівщини», третя особа - відділ Держземагенства у Драбівському районі Черкаської області, про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, скасування їх державної реєстрації та зобов'язання повернення земельних ділянок власникам, вивчивши матеріали справи,

в с т а н о в и л а :

Представник позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9 25 березня та 1 квітня 2015 р. звернулася до суду з позовами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лани Драбівщини», третя особа - відділ Держземагенства у Драбівському районі Черкаської області, про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, скасування їх державної реєстрації та зобов'язання повернення земельних ділянок власникам.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 9 квітня 2015 р. об'єднано в одне провадження матеріали позовних заяв представника ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9 до ТОВ «Лани Драбівщини», третя особа - відділ Держземагенства у Драбівському районі Черкаської області, про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, скасування їх державної реєстрації та зобов'язання повернення земельних ділянок власникам.

В позовній заяві представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9 вказувала, що 1 березня 2012 р. між ОСОБА_6 та ТОВ «Лани Драбівщини» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого він передав, а відповідач прийняв в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну ОСОБА_6, у відповідності до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 023584 від 10 липня 2003 р., земельну ділянку площею 3,3981 га, кадастровий номер 7120655700:03:001:0107, розташовану в адміністративних межах Шрамківської селищної ради Драбівського району Черкаської області, терміном з 27 червня 2013 р. по 31 грудня 2018 р. Даний договір 7 травня 2012 року зареєстровано у відділі Держкомзему у Драбівському районі за реєстровим номером 712060004001576 та передано предмет оренди, відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 1 березня 2012 р. орендарю.

Представник ОСОБА_6, посилаючись на вимоги Закону України «Про оренду землі», не визначеність форми платежу орендної плати, порядку її внесення та відповідальності за її несплату та на не відповідність строків передачі земельної ділянки в оренду - 1 березня 2012 р., державної реєстрації права оренди земельної ділянки - 7 травня 2012 р., початку строку оренди - з 27 червня 2013 р. та фактичним її використанням, просила суд:

- визнати недійсним з моменту вчинення письмовий Договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Лани Драбівщини» від 1 березня 2012 р.;

- скасувати державну реєстрацію речового права оренди землі ТОВ «Лани Драбівщини» щодо вказаної земельної ділянки від 7 травня 2012 р., зареєстрованої у відділі Держкомзему у Драбівському районі за реєстровим номером 712060004001576;

- зобов'язати ТОВ «Лани Драбівщини» повернути ОСОБА_6 земельну ділянку що перебуває у його власності.

Представник ОСОБА_7 - ОСОБА_9 в позовній заяві вказувала, що 1 березня 2012 р. між ОСОБА_7 та ТОВ «Лани Драбівщини» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого він передав, а відповідач прийняв в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну йому, у відповідності до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 023502 від 9 липня 2003 р., земельну ділянку площею 3,3981 га, кадастровий номер 7120655700:03:002:0547, розташовану в адміністративних межах Шрамківської селищної ради Драбівського району Черкаської області, терміном з 13 лютого 2013 р. по 31 грудня 2023 р. Даний договір 28 грудня 2012 року зареєстровано у відділі Держкомзему у Драбівському районі за реєстровим номером 712060004005125 та передано предмет оренди, відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 1 березня 2012 р. орендарю.

ОСОБА_10, посилаючись на вимоги Закону України «Про оренду землі», не визначеність форми платежу орендної плати, порядку її внесення та відповідальності за її несплату та на не відповідність строків передачі земельної ділянки в оренду - 1 березня 2012 р., державної реєстрації права оренди земельної ділянки - 28 грудня 2012 р., початку строку оренди - з 13 лютого 2013 р. та фактичним її використанням, просила суд:

- визнати недійсним з моменту вчинення письмовий Договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «Лани Драбівщини» від 1 березня 2012 р.;

- скасувати державну реєстрацію речового права оренди землі ТОВ «Лани Драбівщини» щодо вказаної земельної ділянки від 28 грудня 2012 р., зареєстрованої у відділі Держкомзему у Драбівському районі за реєстровим номером 712060004005125;

- зобов'язати ТОВ «Лани Драбівщини» повернути ОСОБА_7 земельну ділянку що перебуває у його власності.

Представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 в позовній заяві вказувала, що 1 березня 2012 р. між ОСОБА_8 та ТОВ «Лани Драбівщини» було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого він передав, а відповідач прийняв в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну йому, у відповідності до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 023586 від 10 липня 2003 р., земельну ділянку площею 3,3982 га, кадастровий номер 7120655700:03:001:0109, розташовану в адміністративних межах Шрамківської селищної ради Драбівського району Черкаської області, терміном з 6 грудня 2012 р. по 31 грудня 2018 р. Даний договір 7 травня 2012 року зареєстровано у відділі Держкомзему у Драбівському районі за реєстровим номером 712060004001616 та передано предмет оренди, відповідно до акта прийому-передачі земельної ділянки від 1 березня 2012 р. орендарю.

Представник ОСОБА_8, посилаючись на вимоги Закону України «Про оренду землі», не визначеність форми платежу орендної плати, порядку її внесення та відповідальності за її несплату та на не відповідність строків передачі земельної ділянки в оренду - 1 березня 2012 р., державної реєстрації права оренди земельної ділянки - 7 травня 2012 р., початку строку оренди - з 6 грудня 2012 р. та фактичним її використанням, просила суд:

- визнати недійсним з моменту вчинення письмовий Договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_8 та ТОВ «Лани Драбівщини» від 1 березня 2012 р.;

- скасувати державну реєстрацію речового права оренди землі ТОВ «Лани Драбівщини» щодо вказаної земельної ділянки від 7 травня 2012 р., зареєстрованої у відділі Держкомзему у Драбівському районі за реєстровим номером 712060004001616;

- зобов'язати ТОВ «Лани Драбівщини» повернути ОСОБА_8 земельну ділянку що перебуває у його власності.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 6 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивачів - ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу в якій просить про його скасування і ухвалення по справі нового рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права, судом не в повній мірі з'ясовано та доведено обставини, які мають значення для справи.

Зокрема, апелянт вказує, що суд не врахував, що договори оренди землі, укладені між позивачами та ТОВ «Лани Драбівщини», не містять необхідної інформації про об'єкт оренди, як одну з істотних умов договору оренди землі, тому не можуть вважатися укладеними. Відсутність у договорах кадастрового номера земельної ділянки є доказом неузгодження сторонами предмету оренди.

Також п. 9 спірних договорів передбачено оплату орендної плати всього на суму 2 917,44 грн. кожний, а розрахунок з орендодавцями проводився у формі сільгосппродукції та грошей, що робить неможливим з'ясувати, на яку саме грошову суму орендатор оцінював вартість сільгосппродукції.

Крім того, існує невідповідність та неузгодженість умов і строків передачі в строкове платне користування орендарю земельних ділянок. Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» передбачено виникнення права орендного землекористування після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, а використання землі до/без здійснення державної реєстрації договору оренди землі та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника ТОВ «Лани Драбівщини», перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало чинності.

Підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 16, 18, 19 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним із моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, а також договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що позивачі є власниками земельних ділянок:

ОСОБА_6 - згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 023584, виданим 10 липня 2003 р. Драбівським районним відділом земельних ресурсів та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 204 (а. с. 10).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 1 березня 2012 р., позивач передав ТОВ «Лани Драбівщини» 3,3981 га землі сільськогосподарського призначення, у строкове користування, терміном з 27 червня 2013 р. по 31 грудня 2018 р. (а. с. 11).

Оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію у відділі Держкомзему у Драбівському районі 7 травня 2012 р. за № 712060004001576 (а. с. 12 зворот), орендодавець мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, а його волевиявлення було спрямоване на укладання договору оренди;

ОСОБА_7 - згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 023502, виданим 9 липня 2003 р. Драбівським районним відділом земельних ресурсів та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 144 (а. с. 30).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 1 березня 2012 р., позивач передав ТОВ «Лани Драбівщини» 3,3981 га землі сільськогосподарського призначення, у строкове користування, терміном з 13 лютого 2013 р. по 31 грудня 2023 р. (а. с. 27).

Оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію у відділі Держкомзему у Драбівському районі 28 грудня 2012 р. за № 712060004005125 (а. с. 28 зворот), орендодавець мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, а його волевиявлення було спрямоване на укладання договору оренди.

ОСОБА_8 - згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 023586, виданим 10 липня 2003 р. Драбівським районним відділом земельних ресурсів та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 206 (а. с. 47).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 1 березня 2012 р., позивач передав ТОВ «Лани Драбівщини» 3,3982 га землі сільськогосподарського призначення, у строкове користування, терміном з 6 грудня 2012 р. по 31 грудня 2018 р. (а. с. 43).

Оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію у відділі Держкомзему у Драбівському районі 7 травня 2012 р. за № 712060004001616 (а. с. 44 зворот), орендодавець мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, а його волевиявлення було спрямоване на укладання договору оренди.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно вказав на ту обставину, що відповідач користувався землею, сплачував за вказаним договором орендну плату, а позивачі її приймали. Даний факт свідчить про обізнаність позивачів щодо існування орендних правовідносин між сторонами на узгоджених умовах та відсутність спору з приводу виконання умов договорів протягом тривалого часу, в тому числі щодо розміру, місця розташування земельних ділянок, розміру орендної плати, умов використання земельних ділянок, тощо, між сторонами договору.

Вирішуючи спір щодо недійсності даних договорів оренди з підстав відсутності в ньому істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», суд дійшов до правильного висновку, що відповідно до текстів договорів оренди земельних ділянок місце їх розташування зазначено в актах прийому-передачі земельних ділянок - в адміністративних межах Шрамківської селищної ради Драбівського району Черкаської області (а. с. 13, 29, 45), що підтверджується копіями державних актів на право приватної власності на землю (а. с. 10, 30, 46), при виготовленні, видачі та реєстрації яких, були складені плани та схеми земельних ділянок та зазначено місце їх розташування.

З огляду на це суд правомірно не прийняв до уваги посилання представника позивачів на відсутність у договорах обов'язкової умови про місце розташування земельних ділянок.

Судом першої інстанції при ухваленні рішення були детально проаналізовані і решта положень спірних договорів оренди земельних ділянок та надано вірну правову оцінку доводам представника позивачів щодо відповідності його умов вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги щодо чіткої невизначеності в оспорюваних договорах оренди землі умов здійснення орендної плати, її форми та порядку зміни її розміру, що являється невиконанням вимог ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», колегія суддів не може прийняти до уваги як підставу для скасування рішення суду.

З матеріалів справи, зокрема з копій договорів оренди земельних ділянок від 1 березня 2012 р. (п. п. 9), вбачається, що «орендна плата вноситься орендарем у розмірі всього на суму 2 917,44 грн.»

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору не пізніше як до 1 грудня кожного року.

У п. п. 12 п. 4 договорів оренди передбачено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Отже, у договорах оренди земельних ділянок від 1 березня 2012 р. були визначені всі умови, строки та порядок виплати орендодавцеві орендної плати.

Доводи апеляційної скарги про те, що у договорах відсутня така умова як визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, що являється невиконанням вимог ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», колегія суддів також не може прийняти до уваги.

Загальною нормою - ст. 323 ЦК України та спеціальною нормою - ст. 11 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не передбачено договором оренди землі. У разі прострочення установлених договором землі строків передачі об'єкта оренди, ризик його випадкового знищення або пошкодження у цей період несе сторона, яка допустила прострочення його передачі.

Таким чином, питання ризику знищення чи пошкодження об'єкту оренди врегульовано законом.

Оспорювані договори стосовно вищезазначеного застережень не мають, оскільки у п. 10 договорів не закреслено сторону договору, яка не несе відповідальності, однак відсутність такого застереження не призвело до порушень прав позивачів, оскільки відносини щодо визначення особи, яка має зобов'язання щодо ризику випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди врегульовані законом.

Якщо позивачі не бажають продовжувати відносини оренди на попередніх умовах, вони мають право на внесення змін до договору в установленому порядку.

Отже, у договорах оренди земельних ділянок від 1 березня 2012 р. були визначені всі умови, строки та порядок виплати орендодавцеві орендної плати.

Вказані позивачами такі підстави як відсутність невід'ємної частини договорів оренди землі, а саме плану або схеми земельних ділянок, які передаються в оренду; кадастрові плани земельних ділянок; актів визначення меж земельних ділянок в натурі/на місцевості не є підставою для визнання вказаних договорів недійсними. Така позиція з даного приводу викладена у Постанові Верховного Суду України від 14.05.2014 р. по справі №6-48цс14.

Розглядаючи спір, суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, і як наслідок ухвалив рішення з додержанням вимог чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9 відхилити, рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 6 травня 2015 року по справі за позовом представника ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лани Драбівщини», третя особа - відділ Держземагенства у Драбівському районі Черкаської області, про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, скасування їх державної реєстрації та зобов'язання повернення земельних ділянок власникам залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :