Рішення

від 25.06.2015 по справі 388/2297/14-ц

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/2297/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

25.06.2015 року Долинський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Баранського Д.М. ,

за участю секретаря Іскри А.А. ,

представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування , -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 20 14 року ОСОБА_3 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 9 березня 2013 року помер її цивільний чоловік ОСОБА_6

За життя ОСОБА_6 заповіт не складав. Позивачка вказує, що є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_6 за законом четвертої черги.

30 травня 2014 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на Фермерське господарство «Кривий Петро Лук'янович».

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на земельну ділянку, що знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області площею 50 гектарів. Цю земельну ділянку ОСОБА_6 отримав для ведення селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що стосується права на вищевказану земельну ділянку.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 червня 2015 року до справи залучено співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 позов підтримали за обставин зазначених у ньому, попросили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Кіровоградської області за довіреністю ОСОБА_1 позов не визнала, вважає позов необґрунтованим, просила відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що 9 березня 2013 року у м. Кіровограді помер ОСОБА_6 (а. с. 19).

Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, що складається зокрема із Фермерського господарства «Кривий Петро Лук'янович» (ідентифікаційний код 36188914), що знаходиться за адресою: с. Гурівка, Долинський район, Кіровоградська область, а також права постійного користування землею площею 50 гектарів, що знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області наданої розпорядженням ОСОБА_4 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 12 березня 1997 року № 419-р. 17 березня 1997 року ОСОБА_4 районною державною адміністрацією Кіровоградської області ОСОБА_6 видано державний акт на право постійного користування землею серії КР № 000247 (а. с. 4, 9, 10).

За змістом ст. 7 ЗК України (у редакції на час виникнення у ОСОБА_6 права постійного користування земельною ділянкою) постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЗК України (у редакції на час видачі ОСОБА_6 державного акта на право постійного користування землею) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Таким чином, спадкодавець ОСОБА_6 відповідно до положень ЗК України (в редакції від 18 грудня 1990 року N 561-XII) набув право постійного користування землею площею 50 гектарів, що знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно вказаного, земля надана відповідно до закону є основою здійснення підприємницької діяльності в організаційно-правовій формі фермерського господарства.

Відповідно до п. 5.1. Статуту Фермерського господарства «Кривий Петро Лук'янович» майно фермерського господарства формується за рахунок внесків майна та майнових прав засновника (власника), а також набутих фермерським господарством в ході господарської діяльності прав.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку та кількісні характеристики земельних ділянок, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем) у користуванні Фермерського господарства «Кривий Петро Лук'янович» знаходяться землі за межами населеного пункту на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області площею 50,10 гектарів (а. с. 12).

30 травня 2014 року державним нотаріусом Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 1, позивачці ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Фермерське господарство «Кривий Петро Лук'янович», код ЄДРПОУ 36188914, засновником якого є ОСОБА_6, місце знаходження за адресою: с. Гурівка, Долинський район, Кіровоградська область, до цілісного майнового комплексу відноситься продукція вироблена господарством в результаті господарської діяльності (а. с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

За змістом ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно змісту ст. 1218 ЦК України до складу спадкової маси входить сукупність прав та обов'язків, носієм яких був спадкодавець і які переходять до його спадкоємців після відкриття спадщини. За загальним правилом у спадщину переходять усі цивільні права та обов'язки спадкодавця. Виняток складають ті з них, які є невідчужуваними, нерозривно пов'язані з його особою, а відтак не здатні передаватися іншим суб'єктам. За загальним правилом до спадкоємців переходять права та обов'язки спадкодавця у тому ж вигляді, в якому вони йому належали.

Ст. 1219 ЦК України визначено права та обов'язки спадкодавця, що не входять до складу спадщини, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до вищевказаного, слід дійти висновку, що право постійного користування землею набуте спадкодавцем за раніше діючим законодавством уходить до складу спадщини після його смерті, оскільки діючий ЦК України не зробив із цього правила виняток (ст. 1219 ЦК України).

Відповідно до п. 6 Перехідних положень ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

Рішенням Конституційного Суду України N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Таким чином, громадяни України, які набули у постійне користування землю за раніше діючим законодавством, а також отримали у встановленому порядку державні акти на право постійного користування землею не мають обов'язку переоформити набуті права у довгострокову оренду (емфітевзис).

Згідно ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до вказаного, смерть особи, яка мала право користування земельною ділянкою не припиняє таке право, зокрема не може бути припинено у зв'язку зі смерті й право постійного користування набуте особою за раніше діючим законодавством.

Таким чином, оскільки позивачка у справі ОСОБА_3 єдина спадкоємиця після смерті ОСОБА_6, яка крім цього прийняла спадщину після його смерті, отримала у встановленому порядку свідоцтво про право на спадщину за законом, у тому числі на Фермерське господарство «Кривий Петро Лук'янович», відповідно набула й право постійного користування землею, що належало спадкодавцеві та набуте ним за раніше діючим законодавством, а також не припинилося внаслідок його смерті.

Відповідно до викладеного, позовні вимоги позивачки у справі ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. Є-1 ст. 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. N 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Таким чином, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, тобто є тим центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, що вирішує питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування, згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України.

П. 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 3 лютого 2015 року N 14, головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до викладеного, належним відповідачем у цій цивільній справі є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, оскільки саме цьому органу державної влади вищевказаними положеннями надано право передачі у власність або користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

За наявності вищевказаного, відповідач у справі ОСОБА_4 районна державна адміністрація Кіровоградської області не має відповідати за позовом, оскільки не має будь-яких прав розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів, а відповідно не може порушувати, оспорювати чи визнавати права на такий вид земель інших осіб.

За змістом ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачкою у цій справі ОСОБА_3 понесено судові витрати, що складаються із судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 243,60 грн, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, оскільки саме вказаний державний орган повинен відповідати за цим позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216-1219 ЦК України, п. Є-1 ст. 15-1, ч. 4 ст. 122, ст. 141, п. 6 Перехідних положень ЗК України, ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», ст. ст. 10, 11, 15, 57-62, 64, 79, 88, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування.

Визнати за ОСОБА_3 право постійного користування у порядку спадкування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства площею 50 (п'ятдесят) гектарів, що знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, яка була надана спадкодавцю ОСОБА_6, згідно розпорядження ОСОБА_4 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 12 березня 1997 року № 419-р, державний акт на право постійного користування землею серії КР № 000247, виданий 17 березня 1997 року ОСОБА_4 районною державною адміністрацією Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь ОСОБА_3 243,60 грн (двісті сорок три гривні 60 копійок) сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 30 червня 2015 року.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_8