Ухвала

від 24.06.2015 по справі 395/202/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1181/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Щенюченко С. В.

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

24.06.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді- Єгорової С.М.

суддів: Голованя А.М., Фомічова С.Є.

за участю секретаря: Лазаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Агрофірма Перлина» про витребування майна із чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою приватного підприємства «Агрофірма Перлина» на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2015 року прозабезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «Агрофірма Перлина» про витребування майна із чужого незаконного володіння. Посилалась на те, що вона в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, стала власником земельної ділянки НОМЕР_1, площею 7,3512 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Шпаківської сільської ради Новомиргородського району, Кіровоградської області. Проте не може користуватись належною їй земельною ділянкою через перешкоди з боку відповідача, який відмовляється повернути земельну ділянку, посилаючись на договір оренди та додаткову угоду до нього, якою подовжено строк оренди. Заперечуючи наявність підстав для користування землею, позивач просила витребувати у відповідача шляхом вилучення від ПП «Агрофірма Перлина» спірної земельної ділянки та передати їй.

В березні позивач звернулась із заявою про забезпечення позову, в якій просила до вирішення справи по суті заборонити ПП «Агрофірма Перлина» здійснювати будь-яке товарне сільськогосподарське виробництво або будь-яку господарську діяльність на земельній ділянці НОМЕР_1, площею 7,3512 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Шпаківської сільської ради Новомиргородського району, Кіровоградської області, зокрема, її обробку, посів, оранку, культивацію, рекультивацію, збирання врожаю та інші дії щодо знищення наявних посівів чи збирання врожаю з неї, передати їй на зберігання зазначену земельну ділянку.

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2015 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення її позову до ПП «Агрофірма Перлина» про витребування майна із чужого незаконного володіння: заборонено ПП «Агрофірма «Перлина»» здійснювати будь-яке товарне сільськогосподарське виробництво або будь-яку господарську діяльність на земельній ділянці НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2, площею 7,3512 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Шпаківської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, зокрема, її обробку, посів, оранку, культивацію, рекультивацію, збирання врожаю та інші дії щодо знищення наявних посівів чи збирання врожаю з неї до розгляду справи у суді.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ПП «Агрофірма Перлина»подало апеляційну скаргу. Зазначає, що судом порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2про забезпечення позову. Вважає, що позивачем не зазначено підстав обрання саме такого виду забезпечення позову, не обґрунтовано належним чином причини застосування заходів забезпечення позову, не вказано обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Звертає увагу, що ПП використовує земельну ділянку на підставі додаткової угоди до договору оренди землі, яка зареєстрована у Новомиргородському відділі ДП „КРФ ЦДЗК" 21.12.2010 року за № 04.10.377.00119, яка є чинною, тому заборону проводити будь-яку господарську діяльність на земельній ділянці № 41вважає втручанням суду в господарську діяльність підприємства, що є недопустимим.

Позивач ОСОБА_2, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи (а.с. 63), в судове засідання не з'явилася.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПП "Агрофірма Перлина" Головатюка С.А., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦПК України , ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог; 2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені вимоги, зазначені в п.3 цієї статті, оскільки відсутня мотивація прийнятого судом рішення про задоволення заяви та заборону ПП «Агрофірма Перлина»будь-якої господарської діяльності на земельній ділянці НОМЕР_1 площею 7,3512 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Шпаківської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, причини, у зв 'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Обґрунтування заяви ОСОБА_2 зводиться до того, що земельна ділянка є її власністю, строк договору оренди сплинув 16.11.2014 року, а відповідач незаконно користується земельною ділянкою і може грубо порушити технологічний процес при вирощуванні сільськогосподарських культур шляхом недотримання сівозміни, що негативно вплине на якість земельної ділянки.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення її позову, суд зазначив про необхідність заборони відповідачу здійснювати будь-яку господарську діяльність до розгляду справи в суді.

Не можна погодитись з таким висновком суду.

Відповідно до ст..ст.151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, забороною вчиняти певні дії, встановлення обов"язку виконати певні дії, тощо. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленимя позивачем вимогами.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам стст.151, 152 ЦПК України та роз"ясненням, що містяться в п.3, п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", згідно яких суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення вимог позивача, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також не враховано, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору є земельна ділянка, яка з ІНФОРМАЦІЯ_1 належить позивачці в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, передана останньою в оренду відповідачеві на підставі договору оренди землі від 16.11.2004 року, строком на десять років.

Відповідач вважає, що продовжує користуватись спірною земельною ділянкою на підставі додаткової угоди до вищезазначеного договору оренди від 05.08.2009 року, укладеної з попереднім власником землі - ОСОБА_3, відповідно до якої строк оренди не сплину. Ця додаткова угода зареєстрована в Новомиргородському відділі ДП „КРФ ЦДЗК" 21.12.2010 року за № 04.10.377.00119 і є чинною.

Позивач звернулась із позовом до відповідача про витребування земельної ділянки із незаконного володіння, проте додаткову угоду до договору оренди не оспорює, а лише посилається на те, що її мати ОСОБА_3 (попередній власник) цю угоду не підписувала.

Тобто, на час розгляду заяви є чинною додаткова угода між сторонами договору оренди спірної земельної ділянки, відповідно до якої відповідач користується нею, доказів того, що відповідач використовує земельну ділянку неналежним чином, що може привести до її псування або погіршення стану, позивачем не надано.

Визначений судом спосіб забезпечення не можна визнати співмірним з заявленими позивачем вимогами. Суд не обґрунтував, яким чином невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПП "Агрофірма Перлина" здійснювати весняно-польові роботи на земельній ділянці НОМЕР_1 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; не врахував, крім того, що така заборона перешкоджає господарській діяльності відповідача- суб'єкта підприємницької діяльності.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не надано достатніх доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Тому з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову за її безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Агрофірма Перлина» задовольнити.

Ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2015 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення її позову до приватного підприємства «Агрофірма Перлина» про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: