Постанова

від 26.05.2015 по справі 805/1531/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 р.                                                   Справа № 805/1531/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови:

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Закритого акціонерного товариства «Славолія» (м. Донецьк)

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Славолія» (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу з земельного податку у сумі 12906,46 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до канцелярії суду надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження та без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суд клопотання чи заяв не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені

про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач – Закрите акціонерне товариство «Славолія» - зареєстроване як юридична особа 13.041995 року, за номером 1266120 0000 001391, ідентифікайний код 00333569, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

14.03.2014 року відповідачем до позивача було надано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою самостійно визначено податкове зобов'язання щомісячно у розмірі 1076, 08 грн., а за грудень – 1076, 12 грн.

21.03.2014 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 грн., яке отримано ним 21.03.2014 року.

Позивачем було складено податкову вимогу № 688-25 від 26.03.2014 року на суму 1068,89 грн., яку відповідач отримав 31.03.2014 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні.

В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження зазначених податкового повідомлення-рішення та вимоги в судовому порядку.

Відповідно до зворотнього боку облікової картки відповідача з урахуванням часткової сплати у сумі 177, 19 грн., нарахованої пені у сумі 0, 65 грн., податковий борг за період з січня по грудень 2014 року становить 12906, 46грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі – ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, прямо передбачено законом.

Відповідно до пп. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Станом на момент звернення розгляду справи податкове зобов'язання не сплачене та вважається податковим боргом.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі 12906,46 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України, зокрема,контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

П. 38.1.ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано.

Станом на момент звернення розгляду справи податкове забов*язання не сплачене та вважається податковим боргом.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі 12906,46 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України, зокрема, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

П. 38.1.ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано.

Але, при цьому, суд зазначає, що Закон України від 02.09.2014 № 1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (надалі Закон № 1669) визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Ст.. 11 Закону № 1669 внесені зміни до Закону, а саме р. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 9-3 наступного змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому

пункті, не застосовуються.          

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Ст.. 1 Закону № 1669 визначені терміни, а саме:           період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання аб. З п. 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 року.

Дію розпорядження Кабінет) Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р.

Суд зазначає, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року по справі № 826/18330/14 за позовом Адвокатського об'єднання «Головань і партнери» до Кабінету Міністрів України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р» позовні вимоги задоволені частково. Визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № Ю79-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/18330/14 від 15.04.2015 року апеляційна скарга Кабінету Міністрів України залишена без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року - без змін.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням позивача є: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 99, відповідно до п.п. 1 п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р м. Донецьк входить до зазначеного переліку.

З наведеного вбачається, що позивач звільняється від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, крім цього, відповідальність, штрафи та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків, не застосовуються.

Як вже зазначалося, заборгованість відповідача з земельного податку виникла за період з січня по грудень 2014 року з щомісячною сумою у розмірі 1076,08 грн., за грудень 1076,12 грн.

З огляду на викладене, позивач звільняється від виконання своїх обов'язків на період з квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, відповідно звільняється від сплати заборгованості за цей період у сумі 9684,76 грн. (1076,08x8+1076,12).

Ст.. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково за період з січня по березень 2014 року у сумі 3221,7 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" та від 05.11.2014 року № 1079-р, ст. 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Закритого акціонерного товариства «Славолія» заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у сумі 3221,7 грн. на користь місцевого бюджету на р/р 33216811700332, за кодом бюджетної класифікації 18010500, ОКПО 37870942, МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач Першотравневе УК/смт. Ялта.

В іншій частині позову відмовити.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя                                                             Маслоід О.С.