Постанова

від 29.07.2015 по справі 805/1531/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року справа №805/1531/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року № 805/1531/15-а за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Закритого акціонерного товариства «Славолія» (місто Донецьк) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2015 року Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Славолія» (м. Донецьк) про стягнення заборгованості з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 12906,46 грн. на користь місцевого бюджету. (а.с.3-5)

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 805/1531/15-а позовні вимоги були задоволені частково. Стягнута з рахунків Закритого акціонерного товариства «Славолія» заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у сумі 3221,7 грн. на користь місцевого бюджету. В іншій частині позову - відмовлено. (а.с.40-42)

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимогизадовольнити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт вказує на необґрунтованість висновків суду першої інстанції з приводу підстав для звільнення ЗАТ «Славолія» від виконання податкових зобов'язань, направлених на стягнення податкового боргу підприємства, що передбачено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Судом першої інстанції помилково не враховано розпорядження КМУ № 1079-р від 05.11.2014 року. (а.с.47-48)

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Славолія» (місто Донецьк) є юридичною особою зареєстровано 13.04.1995 року за № 1 266 120 0000 001391, ідентифікаційний код 00333569 та перебуває на податковому обліку в Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

14.03.2014 року Мангуською ОДПІ до позивача було надано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою самостійно визначено податкове зобов'язання щомісячно у розмірі 1076, 08 грн., а за грудень - 1076, 12 грн.

21.03.2014 року ЗАТ «Славолія» (місто Донецьк) прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 грн., яке отримано ним 21.03.2014 року.

Позивачем було складено податкову вимогу № 688-25 від 26.03.2014 року на суму 1068,89 грн., яку відповідач отримав 31.03.2014 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні.

Докази щодо оскарження зазначеного податкового повідомлення - рішення та вимоги у передбаченому законом порядку в ході судового розгляду сторонами не надані.

З урахуванням часткової сплати у сумі 177,19 грн., нарахованої пені у сумі 0,65 грн. податковий борг за період з січня по грудень 2014 року складає 12906,46 грн.

Апелянт вважає, що оскільки податкова вимога складена позивачем 26.03.2014 року и отримана відповідачем 31.03.2014 року, то підстави для звільнення від виконання податкових зобов'язань, направлених на стягнення податкового боргу з підприємства - відсутні.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з рахунків, відкритих ЗАТ «Славолія» (місто Донецьк) заборгованості з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 3221,7 грн. на користь місцевого бюджету, з огляду на наступне.

Відповіднодо вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, прямо передбачено законом.

Згідно до пп. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року у розмірі 12906,46 грн., яка підтверджується обліковою карткою підприємства.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України, зокрема, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 38.1.ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково послався на ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII, яким внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування», а саме розділ VIIІ «Прикінцеві та переході положення», оскільки спірні правовідносини стосуються стягнення податкового боргу, а не єдиного внеску.

Статтею 6 Закону України № 1669 передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільняються суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до вимог ст. 7 вищезазначеного Закону, відбувається скасування на період проведення антитерористичної операції орендної плати за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено терміни, а саме: період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про не відкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Кабінетом Міністрі Україні, розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 року, затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Дію розпорядження КМУ № 1053-р від 30.10.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» призупинено розпорядженням КМУ від 05.11.2014 року № 1079-р., яке було оскаржено у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18330/14 від 09.02.2015 року за позовом Адвокатського об'єднання «Головань і партнери» до Кабінету Міністрів України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р.» - задоволено частково. Визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р.». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/18330/14 від 15.04.2015 року апеляційна скарга Кабінету Міністрів України залишена без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року - без змін.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням КМУ звернувся до ВАС України з касаційною скаргою. Ухвалою ВАС України від 19.05.2015 року відкрито касаційне провадження К/800/19984/15 та зупинено до розгляду касаційної скарги виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року.

По справі № 826/18327/24 КМУ до Вищого адміністративного суду України також подано касаційну скаргу. Ухвалою ВАС України від 28.04.2015 року відкрито касаційне провадження К/800/19383/15 та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року до розгляду касаційної скарги ВАС України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ЗАТ «Славолія» зареєстровано за адресою: 83059, Донецька область, м. Донець, проспект Ілліча, будинок 99, відповідно до п. 20, ст. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р - м. Донецьк входить до зазначеного переліку.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про те що, ЗАТ «Славолія» (місто Донецьк) звільняється від виконання своїх обов'язків щодо сплати податкового боргу орендної плати за землю на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, оскільки не врахував розпорядження КМУ № 1079-р від 05.11.2014 року, тобто, у податкового органу були відсутні підстави для звільнення позивача від сплати орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності, оскільки без визначення населених пунктів в яких проводиться АТО, не можливо застосувати положення Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Відповідно до приписів ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідачем було доведено правомірність відсутності підстав для звільнення позивача від виконання податкових зобов'язань, направлених на стягнення податкового боргу з підприємства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3, 4 ч. 1 ст. 202, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року № 805/1531/15-а за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Закритого акціонерного товариства «Славолія» (місто Донецьк) про стягнення заборгованості - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Закритого акціонерного товариства «Славолія» (місто Донецьк) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Закритого акціонерного товариства «Славолія» (місто Донецьк) заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у сумі 12906,46 грн. на користь місцевого бюджету на р/р 33216811700332, за кодом бюджетної класифікації 18010500, ОКПО 37870942, МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач Першотравневе УК/смт. Ялта.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_2