Постанова

від 30.06.2015 по справі 806/1809/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Житомир справа № 806/1809/15

категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токаревої М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Держземагентства у Ружинському районі Житомирської області про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до відділу Держземагентства у Ружинському районі Житомирської області про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування позову позивач зазначив, що йому на праві власті належить чотири земельних ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також для ведення особистого селянського господарства. З метою зміни цільового призначення цих земельних ділянок, позивач звернулась до ТОВ "Тетра Полісся" та виготовила проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення ( для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства). Відділом Держземагентства у Ружинському районі Житомирської області висновками про погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок №№ 32-621-0.4-1095/2-15, 32-621-0.4-1096/2-15 від 14.05.2015 року відмовлено у погодженні зазначеного проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни цільового призначення у зв'язку з тим, що відповідно до п.1 ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки надані у установленому законом порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності та не передбачено надання таких земельних ділянок у користування фізичній особі. Позивач вважає, що такою відмовою відповідач порушує його права, а тому просить визнати протиправними рішення відповідача щодо відмови у погодженні проекту землеустрою та зобов'язати вчинити дії щодо повторного розгляду питання щодо погодження цих проектів землеустрою.

Сторони просили справу розглянути у порядку письмового провадження.

У відповідності до ч.4 ст.122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки наданої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0826 га кадастровий номер - 1825255100:04:004:0041 яка розташована за адресою: Житомирська область, смт.Ружин, вул. Леніна 77, право власності на зазначену земельну ділянку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 152361 який зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010822100078. Крім того мені на праві власності належать земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0368 га кадастровий номер 1825255100:04:004:0043; 0,0166 га кадастровий номер -1825255100:04:004:0042; 0,1171 га кадастровий номер -1825255100:04:004:0043 право власності на зазначені земельні ділянки посвідчуються Державними актами на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 769997, ЯЕ № 769996, ЯЕ № 769995 які зареєстровані в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 010922100023, 010922100024, 010922100010 відповідно.

В жовтні 2014 року позивач звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Полісся» код за ЄДРПОУ-38624385 з заявою на розроблення відповідних проектів із землеустрою по зміні цільового призначення земельних ділянок. ТОВ «Терра Полісся» після виготовлення проектної документації в порядку ст. 186-1 Земельного кодексу України, звернулося до Відділу Держземагентства у Ружинському районі Житомирської області для отримання висновку про погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відділ Держземагентства у Ружинському районі Житомирської області висновками про погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок №№ 32-621-0.4-1095/2-15, 32-621-0.4-1096/2-15 від 14.05.2015 року відмовив у погодженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни цільового призначення (для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) гр.ОСОБА_2 загальною площею 0,0826 га ( 1825255100:04:004:0041) за адресою:смт.Ружин, вул. Леніна 77, Ружинського району, Житомирської області та проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення (для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) гр.ОСОБА_1 загальною площею 0,0,1705 га в тому числі: 0,0166 га 1825255100:04:004:0042, 0,0368 га 1825255100:04:004:0043, 0,1171 га 1825255100:04:004:0506 за адресою: смт.Ружин, вул. Леніна 77, Ружинського району, Житомирської області. Як вбачається із висновків підставою, для відмови в погодженні проектної документації являться те, що відповідно до п.1 ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки надані у установленому законом порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. У проекті із землеустрою земельні ділянки відводяться фізичній особі гр.ОСОБА_1.

Стаття 19 ЗК закріплює такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною першою статті 20 ЗК здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Відповідно до частини третьої статті 22 ЗК землі сільськогосподарського призначення, зокрема, можуть передаватися у власність та надаватися у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтями 65, 67 цього Кодексу встановлений правовий режим видів використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення .

Різний правовий режим земель, що також обумовлений особливостями кожного виду використання земельної ділянки.

При цьому абзац другий частини п'ятої статті 20 ЗК встановлює обов'язок власників використовувати землі зазначеної категорії виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Суд погоджується з твердженням позивача щодо того, що він, як власник земельної ділянки має право, у відповідності до ч.3 ст.20 Земельного Кодексу України на зміну цільового призначення земельної ділянки.

Однак, за приписами ч.1 ст.65 Земельного Кодексу України визначено, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Системний аналіз наведеної норми свідчить та підтверджує позицію відповідача, що цією нормою взагалі не передбачено право фізичних осіб щодо користування землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони таке право належить виключно підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що чинним законодавством апріорі не передбачено право фізичних осіб щодо користування землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, суд вважає, що відповідач при винесенні спірних висновків діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб визначений законом, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева