Постанова

від 19.06.2015 по справі 823/1005/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2015 року справа № 823/1005/15

м. Черкаси

12 год. 36 хв. Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участі сторін:

представника позивача - ОСОБА_1М.(за довіреністю);

представника відповідача - ОСОБА_2П.(за довіреністю),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«виробничо-комерційне підприємство В«Сучасні технології 2007В» до державної податкової інспекції у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ В«ВКП В«Сучасні технології 2007В» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Черкасах № 00001952301 та № 00001962301 від 20.04.2012.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для винесення вищезазначених податкових повідомлень-рішень згідно акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» з питань господарських взаєморозрахунків з ПП «Інтерагро - Форум» (код ЄДРПОУ 35579534) за період з 01.02.2009 по 31.12.2010 р. став висновок контролюючого органу проте, що усі операції купівлі-продажу за ПП «Інтерагро-форум» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - не підтверджують реальність здійснення господарських операцій по ланцюгу до вигодо набувача. Однак, TOB «ВКП «Сучасні технології» не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Черкасах № 00001952301, № 00001962301 вважаючи їх незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, представник позивача зазначив, що придбані послуги був використаний в господарській діяльності підприємства, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи. Також представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі вищевказаного акту перевірки винесені без врахування норм Податкового кодексу України, норм Цивільного кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Представник позивача наголошував, що факт здійснення господарської діяльності підприємства підтверджується постановою у справі № 3-1105/12 від 18.05.2012.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що реальність здійснення господарських операцій позивача не підтверджено.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю В«виробничо-комерційне підприємство В«Сучасні технології 2007В» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 28.11.2007 (ідентифікаційний код 35579576) за видом діяльності КВЕД-2010 «електромонтажні роботи, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, електророзподільчої та контрольної апаратури та іншого електричного устаткування» що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ.

Посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкасах проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю В«виробничо-комерційне підприємство В«Сучасні технології 2007В» , з питань господарських взаємовідносин з ПП «Інтерагро-Форум» за період з 01.02.2009 по 31.12.2010, про що складено акт перевірки від 09.04.2012 року № 9/23-12/35579576.

За результатами перевірки було встановлено порушення:

- п.п. 5.2.1, п 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в наслідок чого встановлено завищення валових витрат на загальну суму 464150 грн.;

- пп. 7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в наслідок чого позивач завищив податковий кредит.

20 квітня 2012 року першим заступником начальника ДПІ у м. Черкасах О.С. Гребеник було винесене податкове повідомлення-рішення № 00001952301 за платежем податок на прибуток на суму 116 038,00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 29 009,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 00001962301 за платежем податок на додану вартість на суму 92 831,00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23 208,00 грн. щодо TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» (код ЄДРПОУ 35579576) на підставі даних акту від 09.04.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» з питань господарських взаєморозрахунків з ПП «Інтерагро - Форум» (код ЄДРПОУ 35579534) за період з 01.02.2009 по 31.12.2010 р.

Не погоджуючись з актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» з питань господарських взаєморозрахунків з ПП «Інтерагро - Форум» (код ЄДРПОУ 35579534) за період з 01.02.2009 по 31.12.2010 р. директором TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» подані відповідні заперечення до ДПІ у м. Черкасах. За результатами розгляду заперечень листом від 20.04.2012 року за № 2445/22-1217 підписаного першим заступником ДПІ у м. Черкасах TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» було повідомлено проте, що податкове повідомлення-рішення № 00001952301 за платежем податок на прибуток на суму 116 038,00 грн. в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 29 009,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 00001962301 за платежем податок на додану вартість на суму 92 831,00 грн. в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23 208,00 грн. залишено без змін.

Cуд вважає висновок відповідача викладений в акті перевірки безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до довідки № 110067 станом на 04.02.2009 ПП «Інтерагро-форум» зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 21.11.2007, ідентифікаційний номер 35579534, та є платником ПДВ у відповідності до свідоцтва № 100157233. Окрім того, на підставі ліцензії серії АВ № 458296 від 30.01.2009 ДАБІ України ПП «Інтерагро-форум» мало право на здійснення електро-монтажних робіт.

Згідно укладеного договору 01.10.2009 року між TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» та ПП «Інтерагро-форум» № 011009, ПП «Інтерагро-форум» зобов'язувалося побудувати необхідну кількість ЛЕП-10 кв від л-18 на опорі № 13 до КТП ВК- 630 10/0,4 кВ. Загальна сума договору становить 180 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 30 000,00 грн.

TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» дані роботи замовляло у ПП «Інтерагро-форум» на виконання договору з TOB «Агро-Рось» в селі Хлистунівка від 09.09.2009 року на виконання робіт з розробки проектної документації та монтажу підключенню КТП ВК 630/10-0,4 згідно технічних умов ВАТ «Черкасиобленерго».

Вказані роботи ПП «Інтерагро-форум» виконало належним чином, були підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, надані податкові накладні, а в свою чергу TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» погодило проекти, здало виконані роботи замовнику TOB «Агро-Рось» та видало податкові накладні.

12.10.2009 року між TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» та ПП «Інтерагро-форум» був укладений договір № 1, згідно якого ПП «Інтерагро-форум» зобов'язувалося зробити ремонтні роботи зовнішньої мережі корпусу медичного діагностичного-лікувального амбулаторного центру по вул. Дахнівська, 32/ пров. Боженка, 2, м. Черкаси. Загальна сума договору становить 117 600,00 грн. в т.ч. ПДВ 19 600,00 грн.

Вказані роботи замовлялися на виконання договору TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» з TOB «Експо-Міськбуд» на виконання робіт реконструкції зовнішньої мережі корпусу медичного діагностичного-лікувального амбулаторного центру по вул. Дахнівська, 32/ пров. Боженка, 2, м. Черкаси. Дані зобов'язання по цьому договору ПП «Інтерагро-форум» виконало в повному обсязі, підписані акти виконаних робіт, видані податкові накладні, а в свою чергу, TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» здало ці роботи замовнику TOB «Експо-Міськбуд».

24.11.2009 року між TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» та ПП «Інтерагро-форум» був укладений договір № 2, згідно якого ПП «Інтерагро-форум» зобов'язувалося здійснити реконструкцію зовнішнього освітлення парку «Набережна» по вул. Козацька в м. Черкаси. Загальна сума договору становить 107 900,00 грн. в т.ч. ПДВ 17 983,33 грн.

Вказані роботи замовлялися на виконання договору TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» з КП «ЕЗО «Міськсвітло» 4MP на виконання робіт реконструкцію зовнішнього освітлення парку «Набережна» по вул. Козацька в м. Черкаси. Свої зобов'язання по цьому договору ПП «Інтерагро-форум» виконало підписані акти виконаних робіт, видані податкові накладні, а в свою чергу TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» здало ці роботи замовнику КП «ЕЗО «Міськсвітло» 4MP.

14.08.2010 року між TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» та ПП «Інтерагро-форум» був укладений договір № 1408, згідно якого ПП «Інтерагро-форум» зобов'язувалося здійснити електромонтажні роботи з ремонту освітлення ВАТ «ТЕМП». Загальна сума договору становить 10 900,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 816,67 грн.

Вказані роботи замовлялися на виконання договору TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» з ВАТ «Темп» на виконання робіт електропостачання актового залу ВАТ «Темп». Свої зобов'язання по цьому договору ПП «Інтерагро-форум» виконало, підписані акти виконаних робіт, видані податкові накладні, а в свою чергу TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» здало ці роботи замовнику ВАТ «Темп».

Отже, про реальність і фактичність господарських операцій TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» свідчать податкові накладні, укладені договори, акти приймання виконаних робіт форми (КБ-2, КБ-3) та копії виписки про здійснення розрахунків з контрагентами, платіжні доручення.

З приводу чого, суд вважає за необхідне зазначити, що відносини, які виникають у сфері справляння податку з прибутку підприємств на момент здійснення правочинів, були врегульовані ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР).

Зокрема згідно пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону № 334/94-ВР платниками податку є з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. (п. 3.1 ст. 3 Закону № 334/94-ВР).

Статтею 4 Закону № 334/94-ВР визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

А згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР)

В свою чергу пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на викладені обставини та матеріали справи суд не погоджується з доводами відповідача щодо завищення платником валових витрат на загальну суму 464150 грн. в наслідок відображення господарської діяльності з контрагентом ПП «Інтерагро-форум», оскільки всі здійсненні витрати підтверджуються первинними документами.

Щодо ПДВ суд зазначає, що на момент укладання та виконання угод, ввизначення платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету було врегульовано ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР встановлено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, а податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. (п. 1.6-1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР).

Платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. (п. 2.1 ст. 2 Закону № 168/97-ВР).

Статею 7 Закону № 168/97-ВР встановлено порядок і сплати податку, зокрема якою встановлено порядок, тобто повинна бути:

- поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (7.1);

-податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР)

Відповідно до п. 7.4 ст. 7.4 Закону № 168/97-ВР Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Щодо відсутності у контрагента позивача фінансово-господарських можливостей для здійснення комерційної діяльності, та її здійснення без мети реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов'язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (частина 1 статті 208 Господарського кодексу України).

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

За умови фактичного виконання сторонами спірних господарських операцій, порушення контрагентом податкового законодавства не можуть бути причиною позбавлення позивача права на податкову вигоду.

Проаналізувавши дані обставини справи суд відхиляє доводи представника відповідача про правомірність винесених ППР на підставі акта перевірки та підтвердження даних обставин вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012 року щодо ОСОБА_3М (директора ПП «Інтрерагро-Форум»), оскільки даний вирок не встановлює складу злочину (вини) в діях юридичної особи - ПП «Інтрерагро-Форум».

Окрім того, суд врахував при винесенні рішення у відповідності до ст. 72 КАС України постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.05.2012 № 3-1105/12 про розгляд матеріалів щодо адміністративного правопорушення директора ТОВ «ВКП «Сучасні технології 2007» ОСОБА_4 та якою підтверджено факт здійснення господарських відносин з ПП «Інтерагро-Форум» безпідставність доводів ДПІ згідно акта № 9/23-12/35579576. В наслідок чого, податковому органу було відмовлено в застосуванні адміністративних санкцій, а провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Крім того, дана постанова набрала законної сили 30.05.2012, що вбачається зі штампу.

У листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Частинами 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 року передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

В Акті перевірки доказів обізнаності позивача про обставини здійснення господарської діяльності його контрагентом та сплати ним податків не наведено, проте надано належні докази до матеріалів справи щодо з'ясування позивачем адміністративної правоздатності ПП «Інтерагро-Форум».

У постанові Верховного Суду України від 13.01.2009 року по справі № 09/05 викладено, що покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем, ані за можливу недостовірність відомостей про продавця, що містяться у Єдиному реєстрі, за умови необізнаності про таку недостовірність, зокрема, в частині ведення господарської діяльності продавцем.

Крім того, у довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

З викладеного необхідно зробити висновок, що порушення чи помилки, допущені одним платником податків у відображенні у податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у постанові від 03.04.2013 року у справі №К/9991/38114/12.

Стаття 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому податковий орган безпідставно покладає відповідальність на особу, яка жодних порушень не вчинила.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок , які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати повністю.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах № 00001952301 від 20.04.2012

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах № 00001962301 від 20.04.2012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«виробничо-комерційне підприємство В«Сучасні технології 2007В» (ідентифікаційний код 35579576) витрати із сплати судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текс постанови виготовлено 24.06.2015