Постанова

від 22.07.2015 по справі 823/1005/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1005/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й. Суддів:Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю., При секретарі:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сучасні технології 2007» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ВКП «Сучасні технології 2007» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 00001952301 та № 00001962301 від 20.04.2012.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «виробничо-комерційне підприємство «Сучасні технології 2007», з питань господарських взаємовідносин з ПП «Інтерагро-Форум» за період з 01.02.2009 по 31.12.2010, про що складено акт перевірки від 09.04.2012 року № 9/23-12/35579576.

За результатами перевірки було встановлено порушення: п.п. 5.2.1, п 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в наслідок чого встановлено завищення валових витрат на загальну суму 464150 грн.; пп. 7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в наслідок чого позивач завищив податковий кредит.

20 квітня 2012 року першим заступником начальника ДПІ у м. Черкасах О.С. Гребеник було винесене податкове повідомлення-рішення № 00001952301 за платежем податок на прибуток на суму 116 038,00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 29 009,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 00001962301 за платежем податок на додану вартість на суму 92 831,00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23 208,00 грн.

Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованим, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР)

В свою чергу пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) встановлено порядок і сплати податку, зокрема якою встановлено порядок, тобто повинна бути: поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (7.1); податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.4 ст. 7.4 Закону № 168/97-ВР Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно укладеного договору 01.10.2009 року між TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» та ПП «Інтерагро-форум» № 011009, ПП «Інтерагро-форум» зобов'язувалося побудувати необхідну кількість ЛЕП-10 кв від л-18 на опорі № 13 до КТП ВК- 630 10/0,4 кВ. Загальна сума договору становить 180 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 30 000,00 грн. TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» дані роботи замовляло у ПП «Інтерагро-форум» на виконання договору з TOB «Агро-Рось» в селі Хлистунівка від 09.09.2009 року на виконання робіт з розробки проектної документації та монтажу підключенню КТП ВК 630/10-0,4 згідно технічних умов ВАТ «Черкасиобленерго».

12.10.2009 року між TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» та ПП «Інтерагро-форум» був укладений договір № 1, згідно якого ПП «Інтерагро-форум» зобов'язувалося зробити ремонтні роботи зовнішньої мережі корпусу медичного діагностичного-лікувального амбулаторного центру по вул. Дахнівська, 32/ пров. Боженка, 2, м. Черкаси. Загальна сума договору становить 117 600,00 грн. в т.ч. ПДВ 19 600,00 грн. Вказані роботи замовлялися на виконання договору TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» з TOB «Експо-Міськбуд» на виконання робіт реконструкції зовнішньої мережі корпусу медичного діагностичного-лікувального амбулаторного центру по вул. Дахнівська, 32/ пров. Боженка, 2, м. Черкаси.

24.11.2009 року між TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» та ПП «Інтерагро-форум» був укладений договір № 2, згідно якого ПП «Інтерагро-форум» зобов'язувалося здійснити реконструкцію зовнішнього освітлення парку «Набережна» по вул. Козацька в м. Черкаси. Загальна сума договору становить 107 900,00 грн. в т.ч. ПДВ 17 983,33 грн. Вказані роботи замовлялися на виконання договору TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» з КП «ЕЗО «Міськсвітло» 4MP на виконання робіт реконструкцію зовнішнього освітлення парку «Набережна» по вул. Козацька в м. Черкаси.

14.08.2010 року між TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» та ПП «Інтерагро-форум» був укладений договір № 1408, згідно якого ПП «Інтерагро-форум» зобов'язувалося здійснити електромонтажні роботи з ремонту освітлення ВАТ «ТЕМП». Загальна сума договору становить 10 900,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 816,67 грн. Вказані роботи замовлялися на виконання договору TOB «ВКП «Сучасні технології 2007» з ВАТ «Темп» на виконання робіт електропостачання актового залу ВАТ «Темп».

На підтвердження вказаних робіт, позивачем були надані до перевірки копії договорів, актів приймання-передачі виконаних робіт, податкових накладних, оборотно-сальдових відомостей по рах. 631 за 2009-2010 рр., платіжних доручень. Інші первинні документи до перевірки не надавались.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції; та для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що має цінову визначеність.

Для дослідження аналізу зазначених видів діяльності потрібно дослідити адміністративно-господарські можливості здійснення господарської діяльності та виконання господарських зобов'язань перед контрагентами.

Зазначена позиція визначена Вищим адміністративним судом України в листі від 02.06.11 № 742/11/13-11.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи не можуть бути прийняті судом в якості належних і допустимих доказів на підтвердження правильності відображення в податковому обліку валових витрат і податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Інтерагро-форум», з огляду на наступне.

Частиною першою ст. 69 цього КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Як вбачається із матеріалів справи, акти виконаних робіт затверджено директором ПП «Інтерагро-Форум». В реквізитах податкових накладних «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» також вказано прізвище та ініціали директора ПП «Інтерагро-Форум» - ОСОБА_5

Згідно з інформацією слідчого відділу податкової міліції ДПС у Черкаській області на підставі постанову прокуратури Черкаської області від 09.11.10 відносно директора ПП «Інтерагро-Форум» ОСОБА_5 порушена кримінальна справа №2511000132 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

В пояснення ОСОБА_5 від 20.12.2010 року вказано, що ПП «Інтерагро-Форум» він зареєстрував за винагороду, після реєстрації реєстраційні документи передав Сергію. Після передачі реєстраційних документів ОСОБА_5 будь яких первинних бухгалтерських документів, договорів, угод з контрагентами, звітних документів чи будь яких інших документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ПП «Інтерагро-форум» ніколи не бачив, не оформляв та не підписував, в т.ч. документів щодо отримання дозволів, ліцензій, оренди транспортних засобів, іншого майна. Доручення на здійснення діяльності від імені ПП «Інтерагро-форум» нікому не надавав.

Натомість, у суді першої інстанції повідомлені ДПІ фактичні обставини щодо фіктивності операцій з виконання робіт з посиланням на конкретне джерело інформації щодо цих фактів (пояснення керівника контрагента, що також підтверджено вироком) не отримали оцінки, хоча вони є належними доказами, оскільки стосуються як обставин щодо реальності робіт, суми ПДВ у зв'язку з якими позивач включив до податкового кредиту, так і юридичної сили первинних документів (актів приймання-передачі, податкових накладних) як допустимого доказу цих сум.

Отже, надані позивачем документи не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та частини другої ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

При розгляді даної справи колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду України, яка викладена: в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а саме, неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги; та в постанові від 05.03.2012 по справі №21-421а11, згідно з якою складені і підписані неповноважними особами податкові накладні не можуть вважатися належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Хоча фактичні обставини справи №21-421а11, яка переглядалася Верховним Судом України, стосувалися лише правильності оформлення податкових накладних, на підставі яких сформовано спірний податковий кредит з ПДВ, однак суд вважає, що з метою однакового застосування законодавства застосований Верховним Судом України підхід є цілком прийнятним. Для з'ясування правильності оформлення й інших первинних бухгалтерських документів, для яких частина друга ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює відповідні обов'язкові вимоги, у т.ч. щодо їх складення та підписання відповідними уповноваженими особами.

П. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 визначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюється печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи, що директором ПП «Інтерагро-Форум» заперечується будь яка причетність до господарської діяльності даного суб'єкта господарювання, в тому числі щодо підписання будь яких документів, тобто, фактично, документальне оформлення правовідносин здійснювали невідомі особи, не уповноважені керівником ПП «Інтрагро-Форум» здійснювати будь які господарські операції та підписувати первинні документи, колегія суддів приходить до висновку, що документи, оформлені від імені ПП «Інтрагро-Форум» (акти виконаних робіт, податкові накладні) не мають юридичної сили і не підтверджують факт проведення останнім будівельних робіт.

Судом також не встановлено та під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагента необхідних ресурсів для здійснення вищевказаних операцій, що ставить під сумнів реальність таких операцій за наявності лише одного працівника ПП «Інтерагро-Форум» в особі директора ОСОБА_5, оскільки наймані працівники відсутні.

Крім того, у ході розгляду даної справи також встановлено, що відповідно до вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012 року, який набрав законної сили, встановлено, що ПП «Інтерагро-Форум» було перереєстровано з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді проведення безтоварних операцій х підприємствами-контрагентами шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На стор. 6 Вироку зазначено, що вся офіційна діяльність даного підприємства зводилась до фіктивного підприємства, а саме: до підготовки, заповнення, й підписання первинних фінансово-господарських бухгалтерських та податкових документів про проведення безтоварних операцій, перерахуванню безготівкових коштів з наступним переведенням цих коштів у готівку. Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що ПП «Інтерагро-Форум» ніякої господарської діяльності не здійснювало.

На стор. 9 Вироку вказано, що протягом 2008-2010 років за винагороду в розмірі 6-8 % від загальної суми безготівкових коштів займалися незаконною діяльністю, пов'язаною з транзитом через банківські рахунки цих юридичних осіб безготівкових коштів по безтоварних операціях із різними господарюючими суб'єктами підприємницької діяльності, чим завдали велику матеріальну шкоду державі.

На стор. 23 Вироку вказано, що ОСОБА_5 вину у скоєні інкримінованого йому злочину визнав повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України , вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 86 КАС України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За встановлених у вироку суду обставин вбачається, що підприємство-контрагент позивача було зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства, а з метою використання вказаного підприємства в злочинних схемах ухилення від сплати податків та здійснення прикриття незаконної фінансово-господарської діяльність інших суб'єктів підприємницької діяльності.

У даному випадку підприємство знаходилось поза межами контролю формального директора, а від імені контрагента невідомими особами лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені цього підприємства. При цьому, як вбачається з вироку суду, директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені товариства та відсутні відомості щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені товариства.

Виходячи з обставин, встановлених у вироку суду, підприємство-контрагент створювалось та діяло з метою прикриття незаконної діяльності, є фіктивним підприємством, а, відтак, спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірних операцій (виконання робіт) зазначеним підприємством-контрагентом, за відносинами з яким сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

Таким чином, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено фактичного виконання обумовлених послуг контрагентом позивача (виконання робіт), а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

З урахуванням наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентом не виконувались, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування валових витрат та податкового кредиту.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

Констатація позивачем того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку ця теза не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законодавства і не може звільняти останнього від настання відповідних юридичних наслідків.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року скасувати та ухвалити нову, якою в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Сучасні технології 2007» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

В.Ю. Ключкович

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.