Рішення

від 23.06.2015 по справі 753/15517/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/6164/2015 Головуючий у І інстанції Каліушко Ф.А.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Слюсар Т.А., Немировської О.В.

За участю секретаря Круглика В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року в справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліта" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліта" ( далі -Об'єднання) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, посилаючись на те , що позивач є балансоутримувачем загального та неподільного майна будинку АДРЕСА_1 та експлуатуючою організацією і сприяє наданню житлово-комунальних послуг в будинку АДРЕСА_1

Відповідач є власником квартири НОМЕР_2 в цьому будинку , але не оплачує за житлово-комунальні послуги і витрати по утриманню житлового будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за період з 01 липня 2010 року по 31 травня 2013 року у сумі 12 321,57 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Під час розгляду справи позивач збільшив та уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на користь позивача за надані житлово-комунальні послуги з липня 2010 року по 31 серпня 2014 року з врахуванням індексу інфляції та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 18 262,86 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Еліта" (ЄДРПОУ 32488722) суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 18 262, 86 грн., яка складається з основної заборгованості у сумі 15 536,91 грн., інфляційних витрат у розмірі 1 860,40 грн. та 3% річних у розмірі 865,55грн., а також судовий збір у сумі 243,60грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав , викладених у ній, представника позивача Яценко Т.Ю., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги , як необґрунтованої , перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши надані суду апеляційної інстанції докази, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом

Власність зобов'язує ( ч.4 ст. 319 ЦК України )

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Разом із тим законодавче визначення терміну "балансоутримувач", дане в статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", допускає можливість існування різних ситуацій, у тому числі таких, коли багатоквартирний будинок існує, а особи, що має права та несе обов'язки балансоутримувача, немає (власники квартир балансоутримувачами бути не можуть за визначенням, а договір з будь-якою юридичною особою не укладався). За відсутності вирішення в цьому Законі питання про те, хто саме має ці права й обов'язки, застосуванню підлягає частина перша статті 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", зі змісту якої випливає, що функції балансоутримувача до приватизації квартир виконував попередній власник будинку. Він повинен на вимогу об'єднання власників багатоквартирного будинку передати житловий комплекс на баланс об'єднання. Якщо ж немає особи, якій будинок може бути переданий на баланс, попередній власник (територіальна громада та уповноважені нею юридичні особи) змушені продовжувати виконувати функції балансоутримувача.

Передача майна з балансу на баланс відбувається відповідно до Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521. Цей Порядок регулює процедуру передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувач.

05 вересня 2003 року ХК " Київгорстрой" передало на баланс для зарахування в основні фонди :

житловий будинок АДРЕСА_1( т.1 а.с. 100).

У переліку майна ж/м по АДРЕСА_1, що передається об'єднанню співвласників в загальне користування, який підписаний начальником УРЗ ХК " Київміськбуд" зазначено , яке саме майно передається , в тому числі передається і земельна ділянка забудови площею 984 кв.м ( т.1 а.с. 101 ).

У матеріалах справи міститься опис земельної ділянки біля житлового будинку по АДРЕСА_1 ( т.1 а.с. 102)

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Пунктом 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в пункті З частини першої статті 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України та частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" стягненню з ОСОБА_1 підлягає заборгованість, визначена на підставі тарифів, які діяли в указаний період; при цьому інфляційні втрати та 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, необхідно обчислювати, виходячи із зазначеної суми боргу, визначеної на підставі вказаних тарифів, що діяли у відповідний період.

Як встановлено судом , ОСОБА_1 є власником квартири НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 23 квітня 2003 року.( т.1 а.с. 6).

В квартирі зареєстровані ОСОБА_1 та її діти : син ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3.( т.1 а.с.7).

В зазначеному будинку , як випливає з протоколу №1 установчих зборів власників квартир житлового будинку АДРЕСА_1 створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку " Еліта" та затверджений його статут і 27 березня 2003 року дані занесені про об'єднання до Єдинного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців ( т.1 а.с. 5, 76).

За змістом Статуту ОСББ " Еліта" об'єднання створено для організації утримання , обслуговування , ремонту і реконструкції жилого будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів об'єднання і за рахунок передбачених діючим законодавством дотацій , субсидій , відшкодувань, компенсацій та інших надходжень , отриманих і використаних об'єднанням відповідно до мети його діяльності( п.1.3 Статуту).

Метою діяльності об'єднання є :

- організація забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території;

- забезпечення згоди власників квартир, житлових та нежитлових приміщень будинку про порядок реалізації ними своїх прав на володіння , користування та розпорядження об'єктами будинку , що перебувають у спільній власності членів об'єднання;

- організація забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами;

- забезпечення виконання власниками квартир , жилих та нежилих приміщень будинку вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями , встановлених діючим законодавством.

Пунктом 6.2.3 Статуту передбачено , що член об'єднання зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату комунальних послуг , вносити платежі на розрахунковий рахунок об'єднання у розмірі , встановленому загальними зборами , з урахуванням реальних витрат та компенсувати за свій рахунок понесені об'єднанням з вини члена об'єднання штрафні та судові витрати. Обов'язки щодо здійснення всіх платежів виникають у члена об'єднання з моменту придбання ним права власності на квартиру , жиле або нежиле приміщення( п.6.2.3 Статуту).

В той же час , п. 7.2.1 Статуту передбачено , що об'єднання зобов'язано : забезпечувати належний санітарний , протипожежний і технічний стан допоміжних приміщень будинку та санітарний стан прибудинкової території;

виступати замовником робіт і послуг та укладати угоди з відповідними підприємствами , що надають ці роботи і послуги , проводити їх оплату.( п. 7,2.3).

визначати розмір платежів , що вносяться членами об'єднання( п.7.2.6).

Відповідно до п. 8.5 Статуту розмір щомісячних платежів для оплати комунальних послуг ( водо - , тепло - електропостачання та водовідведення ) , а також інших послуг визначається згідно показами лічильників або затверджених в установленому порядку тарифів , а при відсутності лічильників - за умовами договору між постачальником послуг та об'єднання.

На виконання зобов'язань , які встановлені Статутом об'єднання позивач уклав з АЕК " Київенерго" договір на постачання теплової енергії у гарячу воду , Договір на послуги водопостачання та водовідведення з ВАТ " АК " Київводоканал" і Договір про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів ( ТПВ) з ТОВ " Спецкомунтехніка" та Підрядний договір і Додаткову угоду до нього з ТДВ " Укрліфтсервіс" ( т.1 а.с.122-238).

Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача права звернення до суду з даним позовом.

Судом встановлено , що відповідач користується наданим їй житлово-комунальними послугами, проте своєчасно їх не оплачує.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за надані відповідачу житлово-комунальні послуги з липня 2010 року по 31 серпня 2014 року становить 15 536,91 грн., а з врахуванням індексу інфляції та 3% річних - 18 262,86 грн. ( т. а.с. 25-26).

Однак , взявши до уваги зазначений розрахунок , суд належним чином не перевірив, чи відповідно до тарифів, які діяли на час надання послуг була нарахована заборгованість.

В той же час , у суді апеляційної інстанції з'ясувалося, що деякі тарифи на підставі яких був здійснений розрахунок не діяли на час надання послуг , а тому позивачем відповідно до діючих тарифів здійснено розрахунок відповідно до якого заборгованість з липня 2010 року по 31 серпня 2014 року становить 14 924,06 грн., а з урахуванням 3% річних 799,48 грн. та інфляційні втрати 1 746,84 грн. - 17 470,38 грн.( т.2 а.с.140-145).

Виходячи з наведеного розрахунку , рішення суду необхідно змінити , зменшивши суму заборгованості з 15 536,91 грн. до 14 924,06 грн. і 3% річних з 865,55 грн. до 799,48 грн. і інфляційні втрати з 18 60,40 грн. до 1 746,84 грн., а всього з 18 262,86 грн. до 17 470,38 грн.

Рішення суду в частині вирішення судових витрат залишити без змін , оскільки воно відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те , що позивачем пропущений строк позовної давності для пред'явлення позову , є безпідставними, оскільки з матеріалів справи випливає, що у липні 2013 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги і 29 липня 2013 року був виданий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ " Еліта " заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 12 321,57 грн. ( т. 1 а.с. 27-36).

Зазначений наказ за заявою ОСОБА_1 скасований ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 липня 2014 року ( т.1 а.с. 13).

Відповідно до вимог ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З пред'явленням до суду до відповідача вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги перебіг позовної давності перервався.

Повторно до суду позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у серпні 2014 року ( т.1 а.с. 2-4).

Доводи апеляційної скарги про те , що позивач неправомірно нараховує відповідачу плату за надання послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення за нормативами (нормами) споживання, а не за показниками квартирних лічильників є необґрунтованими , оскільки судом апеляційної інстанції зазначена обставина перевірялася і було встановлено , що наявні у квартирі відповідача лічильники опломбовані пломбами невідомого походження та потребують заміни і відсутні паспорти на них ( т.2 а.с.187-190).

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року змінити , зменшивши суму заборгованості за житлово-комунальні послуги , що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку " Еліта " з 18 262,86 грн. до 17 470,38 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: