Рішення

від 24.06.2015 по справі 902/787/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2015 р. Справа № 902/787/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до : Споживчого товариства "Теплицьке", смт Теплик Теплицького району Вінницької області

про стягнення 19 340,13 грн. заборгованості

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників

позивача: ОСОБА_1, довіреність №1472-К- від 03.04.2015 р., паспорт серії АВ №134062, виданий Чернівецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 09.10.2000 р.

Представник відповідача не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано позов до Споживчого товариства "Теплицьке" про стягнення 19 340 грн 13 коп. заборгованості за договором від 24.12.2013 р., з яких 10 000 грн 00 коп. - основного боргу, 5 638 грн 89 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 3 701 грн 24 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором .

Ухвалою суду від 09.06.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/783/15 та призначено до розгляду на 24.06.2015 р.

Відповідач в засідання суду не з'явився. Про час та день розгляду справи його було повідомлено ухвалою суду від 24.06.2015 р., надіслання якої стверджується реєстром відправки поштової кореспонденції суду.

При цьому суд зазначає, що ухвала суду від 24.06.2015 р. надсилалась останньому за адресою місцезнаходження, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців згідно спеціального витягу за № 20689102 від 09.06.2015 р. та позовній заяві - вул.Аерофлотська, 15, смт.Теплик, Теплицький район, Вінницька область, 23800.

Крім того, про обізнаність відповідача про розгляд справи, призначений на 24.06.2015 р. свідчить телефонограма виготовлена відповідальним працівником суду за № 902/787/15/1103/15 від 23.06.2015 р.

Враховуючи наведене, суд приймає до уваги наступні положення законодавства.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок щодо внесення змін про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження покладається на останню.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Представником позивача 24.05.2015 р. подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою він просить стягнути з відповідача на його користь 10 847 грн 78 коп., з яких 10 000 грн 00 коп. - заборгованості за кредитом, 847 грн 78 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 23.05.2014 р. по 01.07.2014 р., мотивуючи підставами викладеними в позовній заяві.

Щодо вимог про стягнення 3 701 грн 24 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором то позивач в заяві від 24.05.2015 р. просить залишити вказану вимогу без розгляду.

Так як вказана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, вона приймається судом до розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

24.12.2013 р. Споживче товариство "Теплицьке" в особі голови товариства ОСОБА_2 (Клієнт, відповідач) було підписано з Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (ОСОБА_3, позивач) заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та заяву про відкриття рахунку на підставі якої ОСОБА_4 було відкрито поточні рахунки № 26003055315063 (а.с.30, т.1).

За умовами Заяви від 24.12.2013 р. Клієнт банку, підписавши дану заяву погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками, розміщеними на сайті банку www.pb.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

Також у Заяві вказано, що з її підписанням сторони приєднуються та зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та ОСОБА_3 надання банківських послуг, ОСОБА_4 - Договір банківського обслуговування в цілому. Відносини між ОСОБА_4 та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.pb.ua або інші Інтернет/SMS-ресурс, зазначений ОСОБА_4).

Сторони за Заявою від 24.12.2013 р. також погодили, що при укладенні договорів, а також додаткових угод до них ОСОБА_3 та клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори та угоди до них від імені ОСОБА_4, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Пунктом 3.2.1 Умов та Тарифів надання банківських послуг, які діяли на момент підписання сторонами заяви від 24.12.2013 р., регулюються взаємовідносини між Клієнтом та ОСОБА_4 щодо умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів.

Зокрема, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнтів, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту ОСОБА_3 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_4 та Клієнта (п.3.2.1.1.1 Умов).

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення сплаті процентів та винагороди (п.3.2.1.1.3 Умов).

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться ОСОБА_4 протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (п.3.2.1.1.8 Умов).

Ліміт може бути змінений ОСОБА_4 в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами ОСОБА_4. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться ОСОБА_4 в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_4 і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших) (п.3.2.1.1.6 Умов).

Згідно п.3.2.1.1.12 Умов для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від строку існування непогашеної частини кредиту.

Пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.2.5 Умов визначено зобов'язання для Клієнта сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом, провести погашення кредиту не пізніше встановленого строку безперервного користування кредитом, повернути кредит в строки встановлені п.п.3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17.

Також, зазначеними Умовами та Тарифами надання банківських послуг регулюється порядок розрахунків.

Так, відповідно до п.3.2.1.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів проводиться за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.1 Умов).

У випадку необнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує ОСОБА_4 за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.2.1.4.1.2 Умов).

У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує ОСОБА_4 відсотки за користування кредитом у розмірі 36 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права ОСОБА_4 на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує ОСОБА_4 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язання (п.3.2.1.4.1.3 Умов).

Згідно п.3.2.1.4.4 Умов Клієнт сплачує ОСОБА_4 винагороду за користування лімітом у відповідності з п.п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку встановленому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3; термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4; винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2.5, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує ОСОБА_4 за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації ОСОБА_4 права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує ОСОБА_4 пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (Трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом (п.3.2.1.5.4 Умов).

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов зазначено, що цей договір, а саме - обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи після оформлення договору від 24.12.2013 р. шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та заяви про відкриття рахунку на підставі якої ОСОБА_4 було відкрито поточний рахунок № 26003055315063, відповідач 10.04.2014 р. звернувся до ОСОБА_4 з заявкою № 6 на надання гарантованого платежу, яку було оформлено шляхом заповнення відповідної форми в електронному вигляді та підписання її електронним цифровим підписом (а.с.43, т.1).

Відповідно до оформленої заяви на гарантований платіж відповідач підписавши її приєднався та погодився з умовами, викладеними в Умовах та ОСОБА_3 надання банківських послуг, ОСОБА_5, які розміщені на офіційному сайті ОСОБА_4. Дана заявка на гарантований платіж є дорученням СТ "Теплицьке" ОСОБА_4 на списання грошових коштів в оплату по господарському договору і/або рахунку поворотної фіндопомоги.

За умовами Заявки операції по ній виконуються у відповідності до "Умов та правил надання банківських послуг" передбачених розділом 3.1.1, 3.2. або окремо укладеного з клієнтом договору, який регулює надання послуги "Гарантований платіж". У випадку, якщо виконання даної явки здійснюється з використанням наданих ОСОБА_4 кредитних коштів, то дана заявка, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і ОСОБА_4 складають кредитно-заставний договір (застава згідно п. 3.2.2.4 Умов та ОСОБА_3 надання банківських послуг).

Як вбачається з п. 3.1.1. витягу з Умов та ОСОБА_3 надання банківських послуг" передбачено здійснення розрахунково-касового обслуговування Клієнтів за допомогою послуги "Гарантований платіж".

Відповідно до п. 3.1.1.73 Умов та ОСОБА_3 надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань по господарським договорам, які укладаються між Клієнтом і його контрагентами, а також між Клієнтом та ОСОБА_4 (далі Послуга). Послуга надається у вигляді виконання ОСОБА_4 заявок на договірне списання засобів (далі "гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає ОСОБА_4 зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі та на дату, яка вказана при створенні заявки. Послуга надається ОСОБА_4 як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачем даної Послуги є платник та отримувач коштів по господарським договорам.

У випадку необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" подає до ОСОБА_4 заяву на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якого є номер та дата заявки (встановлюються автоматично), рахунок платника, рахунок отримувача, сума платежу, призначення платежу (з вказівкою на господарський договір, на виконання якого подається заявка), дата рахування коштів отримувачу (дата виконання заявки), вказівка за рахунок яких коштів (власних/кредитних/змішаних) необхідно зарезервувати кошти для виконання гарантованого платежу. Створені заяви в Приват24 в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників (п.3.1.1.74).

Відповідно до п.3.1.1.85 Клієнт доручає ОСОБА_4 в односторонньому порядку здійснити договірне списання грошових коштів з його поточного рахунку на погашення заборгованості по кредиту по послузі "гарантовані платежі" у відповідності до умов та строків, передбачених п. 3.2.2 Умов та ОСОБА_3 надання банківських послуг. Договірне списання може здійснюватись як за рахунок власних коштів Клієнта, які надходять на всі поточні рахунки в ОСОБА_4, так і за рахунок засобів "кредитного ліміту на поточному рахунку" в рамках Послуги п.3.2.1. Умов та ОСОБА_3 надання банківських послуг, які описані судом вище.

Як вбачається з листа позивача ОСОБА_4 підтвердив, що 10.04.2014 р. від відповідача було отримано заяву № 6 про списання на користь ФОП ОСОБА_2 гарантованого платежу в сумі 10 000,00 грн з датою перерахування коштів - 22.04.2014 р. та призначенням платежу - поворотна фіндопомога (а.с.44, т.1).

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку заяві від 24.12.2013 р. про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, заявці № 6 від 10.04.2014 р., суд прийшов до висновку, що між сторонами при обопільному підписанні заяви від 24.12.2013 р. та від 10.04.2014 р. виникли відносини, що підпадають під регулювання наступних статей чинного законодавства.

Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст.633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст.1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Отже, суд приходить до того висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку від 29.01.2014 р., містить істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку.

Також суд вважає, що підписання сторонами Умов та правил надання банківських послуг є дотриманням письмової форми такого змішаного договору.

З виписки ОСОБА_4 за період з 10.04.2014 р. по 05.05.2015 р. вбачається, що на виконання заявки відповідача № 6 від 10.04.2014 р. позивачем було здійснено перерахування коштів в сумі 10 000,00 грн на рахунок контрагента відповідача визначеного ним у вказаній вище заявці (а.с. 46, т.1).

При цьому суд зазначає, що списання коштів відбулось з поточного рахунку відповідача № 26003055315063, який був відкритий на виконання заяви останнього про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Таким чином станом на 22.04.2014 р. відповідач отримав від позивача кредитні кошти в сумі 10 000 грн 00 коп., які повинен був повернути у строки та в порядку передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, що ним виконано не було, тому починаючи з 23.05.2014 р. сума отриманого відповідачем кредиту в розмірі 10 000 грн 00 коп. є простроченою.

При цьому слід зазначити, що за період з 23.05.2014 р. по 01.07.2014 р. відповідачу нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 847,78 грн.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач не надав суду доказів здійснення з позивачем розрахунків по сумі основного боргу в розмірі 10 000,00 грн , а тому дані вимоги позивача підлягають задоволенню в повній сумі.

Крім того, відповідно до Умов та ОСОБА_3 обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів, відповідач повинен був сплатити позивачу проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом.

Таким чином, відповідно до Умов та ОСОБА_3 користування кредитом відповідач за період з 23.05.2014 р. по 01.07.2014 р. повинен був сплатити позивачу відсотки за користування кредитом, що ним вчинено не було.

Тому, станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем по відсоткам за користування кредитом складає 847,78 грн.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав доказів сплати позивачу відсотків за користування кредитом чи доказів обґрунтованих підстав неможливості виконання даного зобов'язання, а тому дані вимоги позивача також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з позивача 3 701,24 грн пені за період з 17.11.2014 р. по 05.05.2015 р., в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в судове засіданні 24.06.2015 р. витребуваних ухвалами суду документів щодо підстав нарахування пені за користування кредитними коштами після 01.07.2014 р. не надав, при тому, що останнього було попереджено, що в разі неподання без поважних причин витребуваних судом матеріалів позов може бути залишено без розгляду.

Враховуючи те, що позивачем не виконано вимог ухвал суду щодо надання документів в обґрунтування підстав стягнення з відповідача пені за користування кредитними коштами, які нараховані після 01.07.2014 р. , що перешкоджає вирішенню спору в цій частині по суті, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені за користуванням кредитом нараховані після 01.07.2014 р. підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України виходячи з наступних міркувань.

У п.4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин, суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

З метою повного та об'єктивного з'ясування обставин спору, в тому рахунку і щодо підстав нарахування пені за користуванням кредитом після 01.07.2014 р., суд з поміж іншого вимагав позивача надати ряд доказів, а саме: обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором та заборгованості по комісії за користування кредитом (в розрахунку вказати період нарахування по кожній сумі заборгованості окремо; вказати відсоткові ставки які застосовані при нарахування; зазначити коли і на підставі чого було проведено погашення заборгованості тощо); докази реєстрації відповідача в мережі Інтернет на сайті Приват24; докази повідомлення відповідача про збільшення/зменшення кредитного ліміту; умови та правила надання банківських послуг, тарифи банку на момент надання відповідачу кредиту в сумі 10 000,00 грн та на момент звернення з позовом до суду (після 01.07.2014 р.); письмове пояснення з наданням підтверджуючих доказів щодо зміни Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку за період з дати видачі відповідачу кредиту в сумі 10 000,00 грн та на момент звернення з позовом до суду; докази повідомлення відповідача про зміну тарифної ставки по відсотках за користування кредитом відповідно до Умов та правил надання банківських послуг тощо.

У відповідності зі ст.115 ГПК України виконання рішень, ухвал, постанов суду на всій території України є обов'язковим.

Однак позивач не надав витребуваних судом документів вказаних вище.

Слід вказати, що відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство в господарських судах України здійснюється на засадах змагальності, а сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 ГПК України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних обставин суд вбачає, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали необхідні для вирішення спору в частині стягнення пені за користування кредитними коштами після 01.07.2014 р., оскільки поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами.

Неподання витребуваних доказів по справі позбавляє суд можливості, у відповідності зі ст.ст. 43, 75 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно оцінити докази, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та вирішити спір в частині стягнення пені за користування кредитними коштами, які нараховані після 01.07.2014 р. за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами , виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи .

З огляду на викладене, суд дійшов переконливого висновку про необхідність залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за користування кредитом, яка нарахована після 01.07.2014 р. в сумі 3 701,24 грн.

Принагідно суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.81 ГПК України позивач має право знову звернутися з вказаним позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили його залишення без розгляду .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду будь-яких належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитними коштами .

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

24.06.2015 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 48, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Споживчого товариства "Теплицьке", вул.Аєрофлотська, 15, смт.Теплик, Теплицький район, Вінницька область, 23800 (ідентифікаційний код - 36822222) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"", вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ, 49094 (ідентифікаційний код - 14360570) - 10 000 грн 00 коп. - заборгованості за кредитом, 847 грн 78 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 362 грн 22 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Споживчого товариства "Теплицьке" в частині стягнення пені за користування кредитом за договором від 24.12.2013 р. в сумі 3 701 грн 24 коп. залишити без розгляду.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Повне рішення складено 30 червня 2015 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.

2- відповідачу - вул. Аерофлотська, 15, смт Теплик, Теплицький район, Вінницька область, 23800.